Тварини-селебріті та право інтелектуальної власності

Зроблю припущення, що більшість людей на третій планеті від Сонця мають позитивне відношення до тварин. Принаймні утримуються від поведінки, передбаченої в ст. 299 КК України та її  зарубіжних аналогів.

А як люди виражають свою любов до своїх домашніх (і не дуже) улюбленців в ХХІ столітті? – Правильно, фотографують, знімають їх на відео та розміщують в соціальних мережах, навіть певним чином намагаючись комерціалізувати такий контент.

Яскраві приклади з України – сторінки в мережі Instagram кота Степана та песика Патрона.

А інколи навіть буває і таке, що тваринки щось «створюють».

Ось, наприклад,  витвір в жанрі експресіонізму від єнота Tito:

А ось  - витвори слоника на ім’я Suda з Тайланду:

А мавпочки дуже люблять робити селфі: 

Прямо дуже люблять. Більш за все в світі  селфі прославилась мавпа з Індонезії на ім’я Naruto: 

То кому належать права на такі зображення? Чи можна їх використовувати без чиєї-небудь згоди?  

Частина перша. Прихована загроза авторства.

Навіть якщо абстрагуватись від  континентального підходу le droit d’auteur,  необхідно відзначити, що у практично всіх країнах світу автором визнається виключно фізична особа (є декілька країн в світі, які через фікцію дозволяють визнавати автором юридичних особі).

В Україні в ст. 1 Закону «Про авторське право і суміжні права»  це звучить як «автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір». Це імперативна норма, яка не дозволяє інакшого тлумачення. 

Тварини ж  відповідно до ст. 180 ЦК України є особливим об'єктом, а не суб’єктом  цивільного права. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом.

Відтак, тварини не можуть бути авторами, а отже, - мати особисті немайнові та майнові авторські права.

Подібний підхід був застосований у згаданій вище справі Naruto в США (Naruto v. Slater, No. 16-15469 (9th Cir. 2018) 

Так само тварини  не можуть в Україні визнаватись спадкодавцями чи спадкоємцями, та і взагалі бути учасниками суспільних відносин.

Ті об’єкти, які вони «створюють» не охороняються авторським правом і будь-яка особа може їх вільно використовувати.

Втім, тут є один нюанс.  На самому початку допису я навів приклад фото єнота Tito  поруч з мольбертом та об’єктом, який він «намалював».  Такий об’єкт в цілому є оригінальним фотографічним твором (допоки не доведено іншого), який відображає вільні творчі вибори людини – автора фотографії і охороняється авторським правом.  Відтак щоб використовувати такий твір необхідно або отримати письмову згоду від правоволодільця, або посилатись на винятки і обмеження в авторському  праві (можна ще гратись з фреймами та Instagram, але то тема для окремого допису). 

Ну і не можна виключати ситуацію, коли власник тваринки задекларує, що це він "насправді" створив певний витвір з метою отримати  авторську правову охорону.

Частина друга. Атака клонів.

Особливості використання  зображення та «образу» визначеної тваринки.

Як було сказано вище, тваринка з точки зору цивільного права відноситься до речей і не може мати особистих немайнових прав фізичної особи. Відтак, до використання зображень / фото тварини не можуть застосовані по аналогії положення ст. 307 (захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомок), ст. 308 (охорона інтересів фізичної особи, яка зображена на фотографіях та в інших художніх творах)Цивільного кодексу України, п.8. ч.1. Закону України «Про рекламу».

Цікавим є формулювання  положень ч.2 ст. 189 Цивільного кодексу України, в якій передбачено, що продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.  Втім можливість застосування цієї статті є досить обмеженим, адже піж плодами прийнято розуміти природний результат органічного розвитку самої речі, наприклад приплід тварин, а під доходами - те, що приносить річ, перебуваючи в експлуатації і цивільному обороті, наприклад, гроші від фотографування з тваринкою.

Таким чином, за замовчуванням будь-хто, може «клонувати» та використовувати певну тваринку в межах своєї творчої діяльності, не питаючи дозволу у її власника (що, втім може бути не зовсім правильним з етичної, а не юридичної площини). 

Той же текст аккаунт песика Патрона в мережі Instagram містить чималу кількість творів образотворчого мистецтва третіх осіб (підписників), на яких зображено певного песика.

Важливо відмітити, що кожен з таких малюнків (за умови дотримання вимоги оригінальності) є самостійним об’єктом авторського права. Права на нього виникають в силу факту створення твору і за бажанням автора можуть бути зареєстровані. 

Однак авторське право охороняє форму вираження твору, а не абстрактні ідеї. Тому кожен має вільно створювати власні малюнки, розповіді, аудіовізуальні твори, в основі яких лежить ідея пригод, скажімо, пса породи Джек-рассел-тер'єр.

Частина 3. Помста тваринок

То яким же чином можна гіпотетично захистити права власників тварин - "зірок"? Насправді, не все так безнадійно.

1. Реєстрацією зображувальної / комбінованої торговельної марки.  При цьому обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг (навряд чи є сенс «парасольково» покривати всі 45 класів за МКТП), а саме позначення повинно мати розрізняльну здатність (проста фотографія тваринки навряд чи таку матиме) і не слід забувати про можливе право попереднього користувача третіх осіб.

В Україні є більше 10 тисяч чинних торговельних марок із зображенням тварин (категорія 03 віденської класифікації зображувальних елементів знаків, з них з собаками (03.01.08) – більше 600. 

Втім, якщо брати конкретну ситуацію з песиком Патроном (вже є відповідна українська заявка на торговельну марку  для 28, 31, 35, 41 класу МКТП від особи, яка, як здається на перший погляд, не пов’язана з оригінальним блогером-власником собаки), така заявка може не пройти кваліфікаційну експертизу з підстав можливості  введення в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу або навіть невідповідності публічному порядку (в Україні була дещо схожа справа щодо заявки на торговельну марку «День вишиванки»).

2.  Якщо нанесене (намальоване) та поширене зображення є переробкою фотографічного твору чи кадру з аудіовізуального твору / відеограми, права на який належать власнику тваринки (і, ймовірно, - власнику аккаунту у соціальній мережі), такі дії потребують попередньої авторизації і можуть становити порушення авторського права на фотографічний / аудіовізуальний твір (можливою стратегією захисту іншої особи тут може стати карикатура або пародія).

3.  Якщо оригінальний власник каналу – блогер є ФО-П (отримує доходи від монетизації чи реклами) і  на "сцені" з’явиться інший блогер – copycat, який  поширює свій контент на схожу аудиторію і почне використовувати схоже позначення  (наприклад, назву оригінального каналу / аккаунту)  або дискредитувати оригінального блогера, потенційно можна вести мову про прояви недобросовісної конкуренції, але знову ж таки – між блогерами, а не тваринками.

4.  Якщо оригінальний блогер (власник тваринки) перед початком  поширення фотографій / відеозаписів з тваринкою створить літературний чи аудіовізуальний твір, головним героєм якого буде тваринка з певними рисами і особливостями характеру, потенційно можна дискутувати про правову охорону частини твору, яка може бути використана самостійно (ст.9 Закону України «Про авторське право і суміжні права») - персонажу твору.

* під персонажем загалом розуміється частина твору, що містить опис або зображення тієї чи іншої дійової особи у формі (формах), властивій (притаманних) твору: у письмовій, усній формі, у формі зображення, у формі звуко- або відеозапису, в об'ємно- просторової форми та ін. Про оригінальність персонажу можуть свідчити  зовнішні (ім’я, зовнішній вигляд, вік, стиль одягу),  внутрішні (моральні якості, цінності) та  сюжетні або дійові  (історія персонажу, вплив на нього зовнішніх факторів тощо) чинники

Використанням персонажа може бути, зокрема:

1) Відтворення персонажа у будь-якій формі, незалежно від того, як і формі він був створений. При цьому відтворенням персонажа визнається не використання конкретного зображення (наприклад, кадру мультиплікаційного фільму), а використання деталей образу, характеру та (або) зовнішнього вигляду, які характеризують персонаж, роблять його пізнаваним;

2) Переробка персонажа, під якою розуміється створення нового похідного персонажа на основі характерних рис первісного.

Таким чином, вважаю, що власники тварин-"зірок" все таки мають правовий інструментарій для захисту своїх (а не тварин) прав. Втім,  для його реалізаціїї портебується допомога кваліфікованого юриста.

Все вищеописане прошу сприймати як роздуми та запрошення до дискусії. Бережіть себе.