Як спростити приватизацію, щоб допомогти економіці під час війни?
Приватизація може стати стабільним і надійним джерелом доходу до бюджету
Точно виміряти шкоду, яку заподіяло повномасштабне вторгнення росії, наразі неможливо. Проте за прогнозами МВФ у 2022 році очікується падіння ВВП України на 35%, а за оцінками аналітиків компанії S&P Global Market Intelligence — на 45,7%. Водночас за словами Володимира Зеленського, Україна потребує до $7 млрд фінансової підтримки щомісяця, щоб компенсувати економічні втрати.
У цих умовах приватизація може стати стабільним і надійним джерелом доходу до бюджету. За даними модуля аналітики Prozorro.Sale, у минулому році держава заробила на приватизації активів, що її обтяжують, понад 3,6 млрд грн. У 2021 році дохід від приватизації за перших 5 місяців склав понад 850 млн грн, за аналогічний період цього року — майже 270 млн грн. Фактично це сума, яку вдалось залучити за рахунок приватизації у січні-лютому 2022. Від березня до квітня цього року торги майже не відбувались: уклали лише 5 договорів купівлі-продажі комунального майна на 3,4 млн грн. Державне майно з початку війни не продавали взагалі.
Під час війни важливо продовжити приватизацію: не витрачати ресурси на утримання та управління майном, що не приносить прибутку, а заробляти на ньому на потреби армії та утримання країни в цілому.
Водночас активи, що обтяжують державу, можуть навпаки врятувати підприємства, що релокуються у безпечні регіони із зони бойових дій. Бізнесу потрібні приміщення і виробничі потужності, щоб продовжувати працювати й підтримувати економіку. Придбати їх у держави — це подвійний вклад.
Звісно, правила і процедуру приватизації потрібно підлаштувати під воєнні умови.
Народні депутати уже намагались ініціювати такі зміни, однак Верховна рада відхилила законопроєкт 7191. Він і справді мав кілька суперечливих норм. Зокрема — пропонував списувати податкові борги компаній під час їхньої приватизації. Ця пропозиція має і позитивну і негативну сторони. Однак, стало зрозуміло, що поки вона не на часі.
Попри всі недоліки, процедура приватизації на період війни справді потребує змін. Ми готові сприяти депутатам у розробці нового законопроєкту для цього. Що він має передбачати?
Пришвидшення
Законопроєкт, що депутати відхилили, зокрема пропонував скоротити строк, протягом якого потрібно провести перший аукціон з приватизації після оголошення рішення про неї. Раніше його потрібно було провести не раніше ніж через 20 днів, і не пізніше, ніж через 35. На період війни цей строк можна скоротити на 5-20 днів. Також законопроєкт передбачав скорочення строку для підписання протоколу про результати електронного аукціону — до трьох днів.
Окрім цього, пришвидшити процес можна буде, якщо дозволити учасникам подавати на аукціон електронні документи, підписані КЕП. Так вони витрачатимуть менше часу на підписання протоколів за результатами торгів.
Підвищення порогу для малої приватизації
На час війни можна підняти поріг, до якого об’єкти можна продавати через електронні аукціони в Prozorro.Продажі. Раніше це можна було робити, якщо вартість активу оцінено у менш як 250 млн грн. Законопроєкт 7191 пропонував підняти поріг до 2,5 млрд грн. Це дасть змогу продати більше активів через електронні аукціони, а до великої приватизації ми повернемося після перемоги.
Зміна профілю підприємства
До війни нові власники не мали права змінювати профіль приватизованого підприємства, щонайменше протягом певного часу, визначено в умовах приватизації. Наприклад, не можна було купити у держави готель і перетворити його на кондитерську фабрику. Проте під час війни можна придбати колишній цех або ангарне приміщення колишнього заводу, переобладнати його і використати для релокованого бізнесу, чи запустити нову лінію з виготовлення важливих в умовах війни товарів. Винятком можуть стати соціально-культурні об'єкти (санаторії-профілакторії, колишні будинки культури, чи бази відпочинку) підприємства важкої промисловості та ті, що залучені в забезпеченні обороноздатності країни.
Переоформлення дозволів і ліцензій
Раніше після приватизації підприємства новий власник мав оформлювати усі необхідні дозволи та ліцензії з нуля. Наприклад, на користування надрами, водокористування, виконання робіт підвищеної небезпеки тощо. Це довготривалий і бюрократизований процес. Під час війни можна дозволити переоформлювати ці документи з попереднього суб’єкта господарювання на нового власника. Це допоможе зекономити час і швидше запустити виробництво.
Фіксовані розміри гарантійних внесків та стандартизовані договори
Законопроєкт 7191 пропонував на період війни дозволити аукціонним комісіям на власний розсуд встановлювати розмір гарантійних внесків для участі в аукціоні: зафіксувати лише граничний мінімум — 10% стартової ціни об’єкта. Також депутати хотіли дозволити органам приватизації на свій розсуд доповнювати договір купівлі-продажу затвердженими умовами продажу. Це потенційне поле для корупції, якого краще уникнути. Ми вважаємо, що краще цю норму залишити такою, якою вона є в чинному законі.
З іншого боку, учасники інколи зривали окремі аукціони з малими гарантійними внесками. Якщо керуватися таким аргументом, то вже краще зафіксувати верхню межу, яка не перевищуватиме 50% вартості активу, наприклад. Але точно не варто дозволяти аукціонним комісіям самостійно встановлювати різні гарантій внески на різні активи. Це може призвести до блокування продажу окремих об’єктів, бо на торги буде подаватися менше учасників.
Приватизація може неабияк підтримати знекровлену економіку України під час війни. Однак, щоб вона справді працювала ефективно під час війни, потрібно якнайшвидше змінити її правила — розробити та ухвалити відповідний закон.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87040
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11226
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9240
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5708
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5386