Кейс ОГХК: чи готова Україна скласти іспит на прозору приватизацію?
За місяць відбудеться аукціон з продажу АТ “Об'єднана гірничо-хімічна компанія”. З цього приводу ми вирішили нагадати, що це за актив і чому він такий важливий.
На Об'єднану гірничо-хімічну компанію покладена надважлива місія — успішно відкрити нову сторінку в історії великої приватизації в Україні після 16 років очікувань.
Аукціон з продажу флагмана видобувної промисловості країни запланований уже на кінець серпня цього року. До приватизації ОГХК прикута особлива увага, в тому числі й міжнародної спільноти, адже конкурс стане тестом на готовність держави працювати на результат — побороти корупцію на державних підприємствах, проводити відкриті та прозорі торги, залучати міжнародних інвесторів та забезпечити надходження прогнозованих сум до держбюджету.
ОГХК: титановий клондайк України
Україна посідає 1-е місце в Європі та одне з провідних місць у світі за видобутком титанових руд (4% світового виробництва). АТ “Об'єднана гірничо-хімічна компанія”, яка була створена у 2014 році є найбільшим видобувником титанових руд в Україні. До підприємства увійшли Вільногірський гірничо-металургійний та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінати.
Компанія є найбільшою в Європі з видобутку титанових руд (ільменіту, рутилу) та цирконію найвищої якості. Загальний обсяг родовищ оцінюють у 12 млн тонн. Підприємство експортує свою продукцію до 35 країн світу. У 2020 році чиста виручка ОГХК склала $116 млн.
Стартову ціну для продажу гіганта видобувної промисловості України оцінили у 3,7 млрд грн. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомляє, що на такий привабливий об’єкт уже є понад 10 потенційних покупців з різних країн.
Але постає логічне запитання: якщо об’єкт такий вигідний і унікальний, навіщо держава його продає?
ОГХК у полоні олігархів
У нашому попередньому матеріалі на прикладі іншого надважливого державного підприємства, виставленого на приватизацію — ПАТ “Центренерго”, — ми доводили, що великі компанії в руках держави — це корупційна спокуса та інструмент збагачення олігархічних груп. ОГХК не є винятком.
З 2004 року Вільногірський та Іршанський комбінати ОГХК потрапили у сферу інтересів олігарха Дмитра Фірташа і забезпечували потреби у сировині для його компанії ПрАТ “Кримський Титан” (м. Армянськ, АР Крим). Після Революції гідності ФДМУ розірвав з “Group DF” (DF - абревіатура Дмитр Фірташ) договори оренди комбінатів на постачання сировини для заводу Фірташа у Криму.
У 2014 році гендиректором ОГХК призначили Руслана Журила, який, за інформацією ЗМІ, входив до оточення ексдепутата Миколи Мартиненка, якого звинувачують у розкраданнях коштів на інших ДП - НАЕК “Енергоатом” та “СхідГЗК”.
У січні 2017 року Руслан Журило був затриманий НАБУ у так званій “справі ОГХК”. Внаслідок організації схеми перепродажу видобутої руди через компанії-прокладки, підконтрольні керівництву ОГХК, компанія завдала збитків державі на майже $13 млн. Втім, дані про розгляд кримінальних справ щодо Руслана Журила як підсудного в реєстрі судових рішень відсутні, а отже до розгляду в суді справа так і не дійшла. До речі, одна з фірм, через які здійснювався експорт руди з ОГХК, зараз намагається відсудити в компанії майже 5 млн грн. Нагадаємо, що всі судові витрати державних підприємств покриваються коштами платників податків.
Зауважимо, що звільнення Руслана Журила з посади керівника ОГХК у 2017-му не зменшило його впливу на компанію — справу продовжив його перший заступник Олександр Гладушко. Схема з продажу титанової руди за зниженими цінами фірмам-прокладкам продовжувала працювати до 2020 року, коли на зміну Гладушку т.в.о. Голови правління підприємства став британський фінансист Пітер Девіс. Але з призначенням іноземця ситуація в ОГХК не змінилась.
Рейдерські атаки, захоплення вебсайту і тиск на фінансовий топменеджмент
У квітні 2020 року ФДМУ заявив про спроби рейдерського захоплення компанії з боку колишнього менеджменту. Тоді ж був перехоплений контроль над офіційним сайтом ОГХК. Контроль над сторінкою, вочевидь, так і не поновили, оскільки, останні публікації в розділі “Новини” датовані 2020 роком і рясніють негативом у бік нового керівництва компанії та голови ФДМУ. Наразі ОГХК має вже новий сайт.
Також у ЗМІ в травні 2020 року з’явилися повідомлення про злочинні дії щодо топменеджменту фінансового сектору компанії. Спочатку до помешкання члена правління, який відповідав за фінансовий напрям, вдерлися невідомі та викрали ноутбук та робочі документи. А через кілька днів після інциденту стався підпал автомобіля керівника відділу економіки та фінансів підприємства.
У січні 2021 року ФДМУ знову заявив про обшуки в центральному офісі компанії і пов’язав це зі спробами зірвати приватизацію об’єкта.
ОГХК і торгівля з окупованими територіями
Ще під час розслідувань схем перепродажу руди у 2017 році НАБУ оприлюднило запис телефонної розмови одного з підозрюваних. Це аудіо свідчило про те, що компанія ОГХК через посередників виконувала поставки титанової руди на тимчасово окуповані території Донецької і Луганської областей. А в травні цього року розгорівся новий скандал — ОГХК звинуватили у відвантаженні через фірму-прокладку ільменітового концентрату в окупований Крим на завод Дмитра Фірташа. Саме Фірташ може виступати головним бенефіціаром цього скандалу, мета якого — відлякати конкурентів на аукціоні з приватизації ОГХК і зберегти компанію, де-факто, у своїй сфері впливу.
ОГХК і захоплення земель
Видобувна діяльність підприємств важкої промисловості завжди несе в собі екологічні ризики. ОГХК є лише сумним тому підтвердженням.
На цю мить у провадженні Верхньодніпровського відділу поліції перебувають матеріали досудового розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.239 Кримінального кодексу України, за фактом забруднення та псування земель внаслідок промислової діяльності Вільногірського комбінату ОГХК.
Відповідно до змісту судової ухвали, встановлено факт використання підприємством земельних ділянок сільськогосподарського призначення без оформлення правовстановлюючих документів для розміщення ліній електропередач та технологічного процесу видобутку корисних копалин, а також забруднення земель державної та комунальної власності промисловими водами.
Крім того, ОГХК самовільно зайняв 5 земельних ділянок загальною площею 217,4 га, що дорівнює території 217 футбольних полів!
Приватизація ОГХК — панацея від олігархічного впливу?
Шанси на позбавлення олігархічного контролю над підприємством зростають, адже 24 червня Президент України ввів у дію рішення РНБО, яке наклало санкції на Дмитра Фірташа, зокрема в частині заборони приймати участь в приватизації та ануляції дозволів на користування надрами.
Можливо, також, що до проведення аукціону Верховна Рада встигне проголосувати в другому читанні за новий т.зв. “закон про олігархів” і Дмитра Фірташа (і не тільки його) внесуть до відповідного списку. Попри різні погляди щодо якості та спроможності цього закону, його проєкт містить також положення про заборону купівлі об’єктів великої приватизації особою, яка визнана олігархом, або компанією, бенефіціаром якої є така особа.
Якщо новим власником ОГХК стане ефективний менеджер, то є очікування на розвиток компанії, в тому числі і в екологічній політиці. Фонд держмайна анонсував обов’язкові модернізаційні, екологічні і соціальні гарантії для підприємства, дотримання яких є умовою для потенційних покупців. Зокрема, вимагається внесення не менш ніж 400 млн грн інвестицій на переобладнання, забезпечення соціальних гарантій працівникам. Також, прописане неухильне дотримання вимог природоохоронного законодавства, в тому числі відносно забруднення ґрунтів та води. Чи допоможе це у розв’язанні кримінальної справи про псування земель, про яку ми згадували вище, і чи буде зацікавлений новий власник компанії відшкодувати нанесені “попередниками” збитки, якщо вина буде доведена — покаже час. Важливо, щоб для нового інвестора суперечливе минуле компанії не стало неочікуваним неприємним бонусом.
Звісно, покладаються великі сподівання, що приватизація ОГХК стане панацеєю від усіх багаторічних корупційних схем, в які вплетена компанія, а НАБУ перестане виконувати роль “сторожового собаки”, який час від часу присікає спроби нелегального відвантаження титанової руди на десятки мільйонів гривень в Одеському порту.
Відповідно до графіку приватизації, аукціон з продажу ОГХК очікувався вже у липні 2021-го. Проте рішення Кабміну щодо затвердження умов приватизації цього об’єкта ухвалили лише 16 червня. Нагадаємо, що відповідно до законодавства, аукціони можуть проводитися в строк від 30 до 60 днів з моменту публікації інформаційного повідомлення про приватизацію із затвердженою стартовою ціною об’єкта та умовами його продажі.
Варто теж зазначити, що в процесі підготовки об’єкту до приватизації було докладено зусиль для стабілізації фінансового стану компанії, що відбилося на рості чистого прибутку.
Таким чином, найбільш реалістичним варіантом проведення аукціону виглядав серпень. Так і сталося — 22 червня ФДМУ оголосив, що аукціон відбудеться 31 серпня.
Сподіваємось, що приватизація ОГХК вже більше не відкладатиметься, і сподівання на ефективне, рентабельне підприємство, позбавлене впливу олігархів, не залишаться лише сподіваннями.
- Управління ризиками. Чому старі стратегії можуть знищити новий проєкт Тарас Купрунець вчора о 15:39
- Без системного обліку інтелектуальної власності модернізація оборони гальмує Олексій Шевчук вчора о 13:12
- Єдність без правди перетворюється на маніпуляцію, а не силу Дана Ярова 29.11.2025 15:49
- Втрата податкового резидентства України через проживання за кордоном понад 183 дні Світлана Приймак 29.11.2025 13:34
- За що і за кого потрібно боротися Україні на мирних переговорах? Любов Шпак 29.11.2025 11:51
- ВЛК у військовому квитку відсутня: чи може роботодавець взяти працівника Віталій Соловей 28.11.2025 18:02
- Очікуємо найскладнішу зиму: як український бізнес готується до нових відключень Віктор Андрухів 28.11.2025 15:43
- Український ІТ-феномен: спростовуємо міфи про галузь, що драйвить країну Любов Даниліна 28.11.2025 13:51
- Гордість і упередження до англійської: як класичні романи мотивують українців вивчати мову Інна Лукайчук 27.11.2025 11:17
- Ефект доміно: Як одна "звичка-засновник" може змінити ваше життя Олександр Скнар 27.11.2025 09:50
- "Дія" не знаходить працівника для бронювання: що робити Віталій Соловей 26.11.2025 19:46
- Цифровізація управління житловим фондом: український шлях на основі естонського досвіду Сергій Комнатний 26.11.2025 18:11
- Застереження щодо масового завезення іноземної робочої сили Андрій Павловський 26.11.2025 16:44
- Як змінюються чоловічі вподобання з віком: біологія, психологія і зрілість Людмила Євсєєнко 26.11.2025 13:18
- Як об’єднати договори на допоміжні послуги за новими правилами НКРЕКП Олексій Гнатенко 25.11.2025 13:59
- ВЛК у військовому квитку відсутня: чи може роботодавець взяти працівника 628
- Застереження щодо масового завезення іноземної робочої сили 407
- Як змінюються чоловічі вподобання з віком: біологія, психологія і зрілість 388
- Оподаткування доходів з платформи OnlyFans в Україні: аналіз актуальної судової практики 282
- "Дія" не знаходить працівника для бронювання: що робити 222
-
Політика і війна. Реальність проти очікування. Колонка Валерія Залужного
Думка 66698
-
Бронеплівка на вікна: реальний захист від уламків чи маркетинговий хід
Життя 5032
-
Bloomberg: смак бразильської кави змінюється, робуста почала замінювати арабіку
Бізнес 3323
-
"Вектор в нікуди". Житомир через відключення світла відмовився від планів купити електробуси
Бізнес 3031
-
Тіло говорить мовою стресу: чому після тривоги болить спина, серце чи живіт
Життя 2720
