Затримання особи, відносно якої є ухвала слідчого судді про дозвіл на затримання
Наслідки проходження внутрішніх пунктів контролю або перетину державного кордону особою, відносно якої винесено ухвалу про дозвіл на її затримання з метою приводу
Затримання особи, відносно якої є ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу до суду
За наявності ухвали слідчого судді (суду) про дозвіл на затримання особи з метою її приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу необхідно врахувати наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 176 КПК України тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному чинним КПК України.
Згідно ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням самого прокурора. Розгляд такого клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора.
Під час затримання особи та її доставки до суду у цьому випадку, працівники поліції мають право застосувати заходи фізичного впливу та спеціальні засоби – кайданки.
Таким чином, якщо така ухвала (тобто, ухвала слідчого судді про дозвіл на затримання особи з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу) існує, то у випадку встановлення місця знаходження та зацікавленості сторони обвинувачення, вірогідність, що ця особа буде затримана при перетині державного кордону України складає 99 %.
Відповідно до статті 191 КПК України затримана на підставі ухвали про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу особа не пізніше 36 (тридцяти шести) годин з моменту її затримання повинна бути доставлена до слідчого судді (суду) або звільнена.
Затриману особу протягом вказаного тут строку доставляють до слідчого судді (суду), який постановив ухвалу про дозвіл на її затримання, і цій особі негайно вручається копія такої ухвали.
Про затримання такої особи негайно повідомляється слідчий, прокурор, які були зазначені в ухвалі про дозвіл на затримання, а також захисник або інша особа (родичі, члени сім’ї тощо) на прохання затриманої особи.
Строк дії вказаної ухвали слідчого судді (суду) - 6 місяців із дати її постановлення, якщо в ухвалі не зазначено інший строк.
Після затримання складається протокол про затримання, в якому вказується підстава затримання – ухвала слідчого судді про дозвіл на затримання, дата та номер справи. В цьому протоколі обовʼязково мають бути також вказані - точний час та місце затримання.
Звертаю особливу увагу на наступне. Моментом затримання слід вважати момент часу, коли зʼявились такі обставини, при яких затримана особа силою або через підкорення наказу службової особи Державної прикордонної служби, Національної гвардії України чи працівника правоохоронного органу була змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Також, частиною 4 ст. 191 КПК України передбачено, що у разі затримання особи на транспорті, місцем затримання вважається територія району, на якій особа затримана.
У разі затримання особи на транспорті під час здійснення рейсу за межі державного кордону України, місцем затримання вважається точка у межах державного кордону України, в якому почався цей рейс.
Як вже було зазначено вище, після моменту затримання протягом 36 годин затриману особу мають доставити до слідчого судді (суду) для розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою чи звільнити. Як правило, за 36 годин особа доставляється до слідчого судді (суду) і починається судовий розгляд клопотання про застосування до неї запобіжного заходу.
При цьому слідчий суддя має право застосувати до особи і інший запобіжний захід, передбачений статтею 176 КПК України, а саме: особисте зобов’язання, особисту поруку, заставу, домашній арешт або зовсім відмовити у задоволенні клопотання слідчого (прокурора) про застосування запобіжного заходу.
Після доставлення затриманої особи до слідчого судді (суду) розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу відбувається у звичайному порядку, визначеному положеннями ст. 193 КПК України. При цьому, слідчий суддя (суд) з’ясовує причини неприбуття цієї особи за попередніми викликами, перевіряє наявність обґрунтованої підозри, існування процесуальних ризиків, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України, та відповідність клопотання слідчого (прокурора) вимогам статті 184 КПК України.
Ухвала слідчого судді (суду) про дозвіл на затримання оскарженню не підлягає. Саме це положення ч. 5 ст. 190 КПК України було підтверджено та визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.03.2020 р. N 5-р/2020.
Наостанок слід зазначити, що у зв’язку із введенням воєнного стану в нашій державі процедура винесення даного виду ухвал судами не змінилась.
Крім того, у звʼязку з дією воєнного стану значно збільшилась кількість внутрішніх пунктів контролю на території України, де, перевіряючи документи особи в паперовій чи електроній формі, працівники правоохоронних органів мають можливість швидко забезпечити затримання особи і подальше виконнання приписів ухвали про дозвіл на затриманя з метою приводу її до суду.
- Особливості охорони спадкового майна безвісно відсутньої особи. Юлія Кабриль 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова вчора о 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець вчора о 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись Олександра Смілянець 11.10.2025 09:57
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу Вікторія Мартинюк 09.10.2025 16:58
- Як зрозуміти, чи ваш ІТ-продукт росте правильно: ключові метрики, які бачать інвестори Анна Одринська 09.10.2025 15:50
- Працюй на ОПК без військового квитка – Рада ухвалила закон про тимчасове бронювання Галина Янченко 09.10.2025 15:43
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 204
- Роздуми щодо законопроєкту № 13628 117
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 105
- Чому Україні потрібні іноземні працівники: виклики ринку праці та стратегії бізнесу 89
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 76
-
Як зрозуміти, що час змінювати роботу – і не зробити фатальну помилку
Життя 12409
-
РФ запропонувала Сербії газовий контракт лише до кінця року. Вучич розчарований
Бізнес 6237
-
Чи має значення вік у коханні: результати опитування серед українців
Життя 2206
-
"Багаж – це не право людини". У WizzAir виступили проти скасування плати за ручну поклажу
Бізнес 1894
-
Як навчитися говорити "ні": чому це важко і як встановлювати особисті кордони без почуття провини
Життя 1567