Азбестова бомба уповільненої дії: війна та радянський будівельний спадок
Сьогодні азбест заборонено у 63 країнах, включаючи країни ЄС, Австралію та Канаду, але в Україні він широко використовувався в будівництві майже сторіччя
Мабуть, ні для кого не секрет, що азбест активно використовувався у будівництві по всьому світу ще з кінця XIX сторіччя. Цей вогнетривкий мінерал додавали в теплоізоляцію, труби, шифер, штукатурку. Його навіть використовували у виробництві протигазів та гальмівних колодок. Але з часом виявилось, що працівники азбестової промисловості особливо часто хворіють на мезотеліому плеври. В результаті, з 80-х років ХХ століття багато країн-виробників стали обмежувати торгівлю азбестом і його виробництво, а потім і зовсім відмовилися від цього мінералу.
Сьогодні азбест заборонено у 63 країнах, включаючи країни ЄС, Австралію та Канаду. Україна теж пішла цим шляхом - відповідно до Угоди про асоціацію з Євросоюзом, Україна взяла зобов’язання ввести заборону на використання азбесту в виробництві в рамках адаптації українського законодавства. Відповідний законопроект (№4142) було проголосовано Верховною Радою у лютому 2021 року у першому читанні. Згідно нього забороняється використовувати чи виробляти азбест та азбестовмісні матеріали в будь-яких технологічних процесах і в будівництві.
Але багато десятків років тисячі будинків, складів, господарських споруд в нашій країні будувалися з додаванням цієї отрути. В першу чергу, мова йде про будівництва радянського періоду. І це завжди була бомба уповільненої дії. Якщо говорити мовою цифр, то можна для прикладу взяти шифер, який в Україні почали виробляти та використовувати у 1928 році, і у складі якого є азбест. Пік популярності цього матеріалу в нашій країні припав на період відновлення економіки після Другої світової війни і продовжувався до початку 2000-х, коли підприємства азбестоцементної галузі виробляли мільйони квадратних метрів шиферу щорічно. В результаті на дахах будинків в Україні встановлено понад 1 млрд квадратних метрів шиферу. Його частка становить приблизно 60% всього покрівельного фонду країни.
У лютому в нашу країну прийшла війна. З першого ж дня загарбник окреслив, що для нього не має різниці: знищувати військовий об’єкт чи житловий будинок, стратегічну ціль чи звичайну школу. Тому Україна щодня зазнає нових руйнувань. А разом з руйнацією ми говоримо про забруднення атмосферного повітря, забруднення земельних та водних ресурсів, надр, продуктами горіння, небезпечними речовинами та матеріалами, серед яких окремо можна виділити забруднення азбестом.
В межах діяльності Оперативного штабу по фіксації еко-злочинів, головним координатором якого є я, наші фахівці виявили, що при пошкодженні або руйнуванні будівель та споруд, мікрочастинки азбесту потрапляють в земельні та водні ресурси, вдихаються людьми, які живуть або працюють неподалік місць скупчення та концентрації розбитих рашистськими військами будівель та споруд. Кожен з них знаходиться у зоні ризику таких хвороб як фіброз легень, мезотеліома, рак легень, гортані та яєчника. Не кажучи вже про те, що азбест, потрапивши у ґрунт, отруює й все, що на цьому ґрунті виросте, і згодом через врожай потрапить до людини.
При цьому, важливо зазначити, що на сьогодні в Україні не просто немає оцінки збитків внаслідок дії азбесту, а Міндовкілля, як орган, який має формувати екологічну політику країни, цим питанням взагалі не займається.
Як головний координатор Оперативного штабу, який діє на базі Держекоінспекції, я не можу залишатися осторонь, тому, разом з іншими членами Штабу, ми почали проводити консультації з національними та іноземними експертами, щоб сформувати принципи та підходи до оцінки збитків завданих навколишньому природному середовищу внаслідок дій азбесту. Такі підходи повинні враховувати принципи і методи оцінки, в тому числі, внаслідок військових дій та воєнної агресії.
Мною також направлено до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України звернення щодо наявних у Міністерства напрацьованих заходів щодо фіксації, розрахунку збитків та визначення шляхів нівелювання азбестових ризиків в Україні, включаючи настання таких ризиків внаслідок військових дій та масових руйнувань.
На жаль, ті, хто мав би в першу чергу прогнозувати ризики, займатися розробкою державної політики у сфері їх фіксації та шляхів їх запобігання або мінімізації, знаходяться десь осторонь.
Після перемоги з цим теж будемо розбиратися!
- Порядок розгляду скарги щодо порушення містобудівних норм: алгоритм та приклад Павло Васильєв 13:54
- На росії існує лише одна церква - це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1157
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 205
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 141
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 139
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 83
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 10764
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8920
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 8034
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6709
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
4473