Науково-практичний спам до земельного кодексу

Науково-практичні коментарі до законодавчих актів (в першу чергу кодексів) довгі часи користуються стабільним попитом. Тож поява нового коментованого земельного кодексу мала б тільки порадувати. І порадувала, якби не примітивні і, як на мене, недопустимі для юристів маркетингові прийоми його розповсюдження.

Поширення Центром навчальної літератури інформації про нове видання шляхом e-mail - розсилки - не проблема. Спам-фільтри працюють чудово, то ж непрохане оголошення опинилося там, де і мало бути, і натрапив я на нього суто випадково. А ось зміст оголошення мене не залишив байдужим.

Виявляється, що НПК за загальною редакцією В.І.Курило - це "єдиний на книжковому ринку новий науково-практичний коментар до Земельного кодексу України". Ні, автори оголошення не забули про НПК під редакціями Семчика, Медведчука (цих, до речі, може вже й не залишилося в продажу) та Мірошниченка. Ключове слово в цитаті "новий". І тому брехні в цій фразі немає. Проте є відчутний присмак бажання будь-що "впарити" свій товар.

А ще як виявилося НПК підготовлений станом на 1.03.12 р.! І це при тому, що спам я отримав за день до цього. Ну, думаю, це вже маркетологи-рекламісти передали куті меду і "підставили" авторів книжки. Аж ні, на обкладинці видання так і написано - станом на 1 березня 2013 року. А на останній сторінці - "підписано до друку 25.02.2013. Я, звичайно, розумію, що автори були впевнені, що за 3 дні ніяких змін в Земельному кодексі не буде, тому й пішлу на цю приписку. Але ж зазвичай "підписано до друку" буває значно пізніше, ніж закінчення реальної роботи авторів над виданням. Отже приписано зовсім не 3 дні.

Чекайте, а може реально все робилося дуже швидко? 25 лютого вранці закінчили працювати, ввечері підписали д друку, а за тиждень (з 4 березня) книжка вже в продажу? А якщо так, то чи не завадила така швидкість якості? І з цього приводу маю обгрунтовані підозри.

По-перше, авторський колектив наполовину складається з представників Національного авіаційного університету, далеко непрофільного вишу в цій галузі (буквально небо і земля). Інші співавтори (можливо чудові професіонали) мені особисто (як фахівцю в земельному праві) теж не дуже відомі. Що ж до самого Курила В.І., то його роль в написанні видання оцінити важко. Відомо ж, що прізвище на обкладинці не завжди свідчить про обсяг роботи саме цієї людини.

По-друге, вразив вступ до видання, який автори красномовно назвали "Введення". Пахне банальним русизмом.

По-третє, сам зміст "введення" - це пересказ багатьох одноманітних вступів до публікацій із земельного законодавства. А єдиний новий по суті (останній у "введенні") абзац виглядає дуже сирим.

Скоріше за все я куплю цю книжку. Але не в інтернет-магазині - хочеться погортати, перш ніж купувати. Хоча вже зараз маю передчуття, що вона мені не сподобається. Не сподобається тому, що її написання схоже було не науково-практичним, а суто комерційним проектом.