Чому обличчя українських міст незабаром зміняться?
В Україні нарешті з’явився шанс перейти до сучасної, європейської моделі розміщення зовнішньої реклами. Правила стануть одні для всіх, процедури чіткі, зрозумілі і прозорі.
Це передбачає міжфракційний законопроєкт № 5094 про регулювання зовнішньої реклами. Авторами законопроєкту стали депутати з усіх парламентських фракцій. Приємно, що народні обранці зуміли об’єднатися навколо вирішення наболілої проблеми, і що вони розуміють, що обличчя міст – це не другорядне питання. Вже зовсім скоро ми зможемо забути про засилля «тіньовиків», інвестувати в новітні технології і якісно змінити міський простір.
Законодавчий вакуум – шлях до безладу
Сьогодні бізнес, міста і люди стали бранцями застарілого законодавства. Я б хотіла нагадати як у Києві проходила реформа зовнішньої реклами. Ще років 5 тому в столиці був справжній рекламний хаос. Білборди стояли на кожному кроці, ледь не один на одному, подекуди навіть на пішохідних переходах, перекриваючи шлях. Це не влаштовувало ні людей, ні бізнес, який хоче розвиватися в ногу з часом. Сьогодні про цю проблему всі уже забули. Чому? Бо оператори дійшли консенсусу з громадою і міською владою, разом нам вдалось реалізувати реформу. Спільно з містом були розроблені схеми, де реклама може бути розміщена, а де ні, де і якого розміру конструкції мають стояти. Цей проєкт ми дійсно можемо назвати якісним прикладом співпраці громади, влади і бізнесу. При одночасному скороченні кількості конструкцій і повній реновації, надходження до бюджету не зменшились. Але це потребувало від нас серйозного підходу, адже повне оновлення парку конструкцій обійшлося для кожного оператора в десятки мільйонів гривень. Звісно бізнес ризикував і хотів від міста гарантій, що правила не зміняться. Разом з тим ми бачили наскільки складно міській владі в умовах чинної правової бази давати такі гарантії. Але як соціально-відповідальний бізнес ми пішли на ризик, і результат того вартий – Київ отримав справді європейське обличчя.
Але це просто прецедент. Буквально виїдьте на об’їзну дорогу і побачите разючі відмінності між територією Києва і області. Хаос, який твориться на трасах, не може не кидатись в очі і найбільш прикро, що бюджет від цього тільки не доотримує. Та й в більшості українських міст системності як не було, так і немає.
Нелегальна реклама може роками стояти та вулицях, поки справи про її знесення валяються в судах. Саме на таких бордах з’являються скандальні сюжети, які сколихують суспільство. Якщо ми чітко дотримуємось етичного кодексу і не пропускаємо нічого, що може когось образити і не відповідає етичним стандартам, то тим, хто працює поза законом, байдуже. Вони не сплачують податків, не несуть відповідальності і конкурувати законослухняному бізнесу з ними надзвичайно важко.
Зрозуміло, що вихід тільки один – змінити законодавство, зробити чіткі, однозначні і прозорі правила для всіх, тоді не буде можливостей обходити норми і всі працюватимуть в однакових умовах. Саме це і пропонує парламентський законопроєкт.
Балансування інтересів
Закон про регулювання зовнішньої реклами намагались уже не раз прийняти. Але не виходило. Тут треба розуміти, що є три зацікавлені сторони – бізнес, який хоче заробляти, держава, яка хоче отримувати податки, і люди, які хочуть комфортний, безпечний і естетичний простір. Цей законопроєкт балансує інтереси всіх.
Для операторів звісно буде не просто. Нам потрібно буде оформлювати документи для отримання дозволів відповідно до тих схем, які розроблять міста. Зрозуміло, що треба буде вкладати кошти в нові конструкції, але ми готові на це йти. Коли ми знатимемо, що правила стабільні і довгострокові ми зможемо інвестувати в новітні технології, в більш «розумне» сучасне обладнання, яке окупається не через рік-два, а через 5, а то і більше років. У прогнозованих умовах – це абсолютно виправдано.
Користь від законопроєкту
Сьогодні зовнішня реклама не це просто плакати чи постери з рекламними оголошеннями, галузь активно розвиває новітні технології, в арсеналі рекламного інвентарю все більше з’являється «вуличних меблів». Сучасна реклама – це зупинки громадського транспорту, які встановлює бізнес. Це охайні лавочки і урни, це міські вбиральні. В технологічних можливостях розвиту рекламного інвентарю ми не відстаємо від Європи.
Для будь-якого міста прогресивний розвиток рекламної галузі - однозначно вигідний. Адже можна отримати якісну інфраструктуру, не вкладаючи в це гроші з міського бюджету. До того ж ми розраховуємо створювати нові робочі місця, і вони будуть високотехнологічні, для персоналу висококваліфікованого, який отримає високу заробітну платню. Від цього місцеві бюджети також виграють, адже отримуватимуть податки.
Ми прогнозуємо, що за рахунок виведення з тіні тих операторів, які сьогодні працюють нелегально надходження в бюджет зростуть майже в два рази. Кошти від розміщення конструкцій за межами населених пунктів частково ітимуть до дорожнього фонду, за них можна буде ремонтувати автошляхи.
Для людей зміни також стануть корисними, бо можна буде забути про рекламний безлад. Закон регулює не тільки наземні рекламні конструкції, але й вивіски, рекламу на транспорті. Комплексний підхід дозволить врешті-решт зробити вулиці естетичними і привабливими. У нормах закону прописано створення дизайн-кодів міст, вулиць і навіть окремих споруд. Ми станемо на європейський шлях оформлення публічного простору.
Законопроєкт винесено в сесійну залу вже цього тижня, голосування планується у четвер і ми сподіваємось, що народні депутати проголосують ЗА сучасну концепцію розміщення зовнішньої реклами і дадуть галузі і містам зробити крок вперед.
- "16 днів проти насильства": як війна змінила не тільки життя, а й масштаби насильства Галина Скіпальська 15:11
- CSR-фандрейзинг: як бізнес і соціальні проєкти будують взаємовигідні партнерства Олександра Смілянець 14:14
- Чому імпорт не гарантує світла: що стоїть за відключеннями "по аварійці" Ростислав Никітенко 08:12
- Геніальність від народження? Філософія, маркетинг чи шлях розвитку? Вільям Задорський 06.12.2025 20:02
- Лобіювання як інструмент для українських ветеранів Олексій Шевчук 06.12.2025 18:16
- Листопад 2025 року показав тенденцію до скасування розшуків, оформлених ТЦК Павло Васильєв 05.12.2025 22:21
- Про необхідну оборону – як версію захисту Костянтин Рибачковський 05.12.2025 22:17
- Бронювання працівників: правила та вимоги Віталій Соловей 05.12.2025 17:55
- Чому найуспішніші люди бояться слабкості і як це впливає на їхнє лідерство Юлія Буневич 05.12.2025 17:30
- Якими будуть інтер’єри 2026 Алеся Карнаухова 05.12.2025 13:42
- Не бути туземцем Сергій Дідковський 05.12.2025 10:28
- Святий Миколай, Санта Клаус та Father Christmas: у чому різниця – і що між ними спільного? Інна Лукайчук 04.12.2025 18:46
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі Віталій Соловей 04.12.2025 17:54
- Що робити, якщо співробітник вкрав клієнтську базу Олександр Висоцький 04.12.2025 17:08
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази Олександр Серт 04.12.2025 16:32
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 1059
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі 297
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу 296
- Бронювання працівників: правила та вимоги 246
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера 176
-
БЕБ заявило про викриття схеми "дроблення" бізнесу мережею з продажу напівфабрикатів
Бізнес 4307
-
"Женя, шо па Міндічу?" Ми сходили на концерт Кварталу 95 – про що там жартують після скандалу
3540
-
"Ми розбудили велетня": удар імперії, який її ж і вбив
Думка 2446
-
Не все трендовe – корисне: 6 "корисних" звичок, які виснажують, а не лікують
Життя 1461
-
Вокзал у Фастові не відновлюватимуть – збудують новий з нуля
Бізнес 1353
