Чи сплачує ФОП податок на нерухомість за будівлю промисловості
Це запитання виникло, щойно п.п.є) п.п.266.2.2 ст.266 ПК України набув законної сили. Податківці вважають, що лише підприємства можуть використовувати цю пільгу, а ФОПи – ні. Чи це – правильно?
Довгий час суди, у т.ч. Верховний Суд, трактували п.п.є) п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України у різний спосіб, оскільки законодавець цей підпункт прописав доволі нечітко. Дивіться самі: «Не є об’єктом оподаткування <…> є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств». Оскільки, у наведеній нормі було використано словосполучення «промислових підприємств», то дехто з правників дійшли до висновку, що це - стосується саме підприємств, і аж ніяк не підприємців – фізичних осіб.
Втім, 17.02.2020 року, Верховний Суд вирішив змінити свою правову позицію, яку викладено у Постанові у справі №820/3556/17 (адміністративне провадження №К/9901/23672/18 http://reyestr.court.gov.ua/Review/87656460).
Суд вказав: «З урахуванням наведеного судова палата в цій справі вирішила частково відступити від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 справа № 806/2676/17, що застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі дотримання двох обов`язкових умов, наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств, та сформувати новий правовий висновок, відповідно до якого визначити, що застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду)».
Тобто, для того, щоб ФОП міг бути звільнений від сплати податку на нерухомість, за п.п.є) п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України, йому потрібно виконати такі обов’язкові умови:
Перший пункт на малюнку означає, що будівля повинна бути - промисловою. Як це перевірити? Зайти сюди: https://ips.ligazakon.net/document/FIN7058 та перевірити, чи підпадає будівля наведеним ознакам (підказка – шукайте код «1251»).
Другий пункт на малюнку означає, що ФОП, який шиє одяг, повинен мати відповідний КВЕД та відповідну будівлю. Скажімо, якщо у власності фізичної особи є будівля легкої промисловості – він може отримати пільгу. А от якщо у ФОПа лише пивоварня – то пільга не застосовується, окрім того випадку, коли ФОП має також КВЕД щодо пивоваріння та проводить таку господарську діяльність.
Третій пункт, пов'язаний із другим. На ньому наголосив Верховний Суд, зокрема у вже наведеній вище Постанові від 17.02.2020 року у справі №820/3556/17, де вказав, що: «Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як в даному випадку підпункт «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, за своєю сутністю спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків та мало на меті створити умови для стимулювання та зменшення податкового навантаження на тих платників податків фізичних та юридичних осіб, які є власниками певних об`єктів нерухомості, що використовуються за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва.
Суд вважає, що такий підхід у розумінні норми, про яку йдеться, випливає з того, що функціональне призначення об`єкта, який звільняється від оподаткування, яким є предмет - будівля промисловості (вид нежитлової нерухомості), є фактично визначальною родовою ознакою, оскільки не є об`єктом оподаткування саме будівлі промисловості, тобто будівлі які використовуються для виготовлення промислової продукції будь-якого виду».
Цю позицію було підтримано і в Постанові від 17.03.2020 року у справі №300/261/19 (адміністративне провадження №К/9901/20544/19 http://reyestr.court.gov.ua/Review/88277679 ). В ній, Верховний Суд дійшов висновку, що і на ФОП поширюється досліджувана пільга, але за умови, якщо будівля використовується під час підприємницької діяльності: «Встановлена нормою підпункту ''є'' підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК податкова пільга має на меті стимулювання розвитку промислового виробництва, створення для цього сприятливих умов, в тому числі, фінансових. Оскільки позивач в 2017 році не здійснював промислового виробництва з використанням зазначених будівель, право на фінансове сприяння з боку держави у вигляді звільнення від сплати податку на промислові будівлі він не має».
Схожі правові позиції було підтримано Верховним Судом вже у квітні, зокрема, у Постанові від 01 квітня 2020 року у справі №120/4261/18-а (адміністративне провадження №К/9901/32733/19 http://reyestr.court.gov.ua/Review/88556825).
Тому, якщо ви – ФОП, і справа «дійшла до суду», потрібно надати всі докази, того, що ваша будівля використовується у господарській (підприємницькій) діяльності, право власності на таке майно (договір купівлі-продажу, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності) та дозволи на проведення відповідних робіт, що отримані від державних органів. Перелік таких документів залежить від виду вашої діяльності.
І на останок, зверніть увагу на таке. Для ФОПів, податок розраховують податківці на та надсилають відповідне податкове повідомлення-рішення до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Тобто, в 2020 році, ви отримаєте рішення про сплату податку за 2019 рік. Якщо в 2019 році ви використовували свою промислову будівлю у господарській діяльності – нарахування податку є протиправним і податкове повідомлення-рішення можна оскаржити, у т.ч. мотивуючи свою скаргу (або якщо справа дійде до суду - мотивуючи позовну заяву) наведеними вище Постановами Верховного Суду. Але, пам’ятайте, що суд досліджуватиме: чи маєте ви необхідні докази використання будівлі у своїй господарській діяльності, чи – ні.
P.S. Якщо є запитання з даної проблеми, я - відповім. Будьте - здорові!
- НеБезМежне право Сергій Чаплян вчора о 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова вчора о 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко вчора о 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка вчора о 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок вчора о 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель вчора о 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 743
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 413
- Реформа "турботи" 251
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 120
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 114
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 13666
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 9067
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7786
-
"Кремль втрачає контроль". Що означає конфлікт Росії з Азербайджаном
7403
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5464