Кримінальна відповідальність за поширення коронавірусу (COVID-19)

17 березня Верховна рада України проголосувала за Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесла зміни у чинний Кримінальний кодекс, а саме у 325 статтю «Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням». Відразу після опублікування тексту законопроекту у мережі інтернет з’явилося велика кількість новин, що у кримінальний кодекс внесли нову статтю за поширення коронавірусу та недотримання обмежень, які встановлені органами державної влади.

Звісно, що після таких публікацій серед населення відразу виник певний резонанс.

Ознайомившись із текстом законопроекту, вирішив викласти свою позицію на рахунок кримінальної відповідальності за поширення коронавірусу (Covid-19).

Саме головне, що не варто панікувати! До кримінального кодексу не додавали нову статтю про поширення коронавірусу! У Кримінальному кодексі ще з 2001 року існувала ст. 325 «Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням». Даними змінами лише посилили відповідальність, збільшивши розмір штрафу від 1 700,00 гривень до штрафу розміром від 17 000,00 до 51 000,00 та додали позбавлення волі на строк до 3 років. І разом з цим, автоматично злочин перекваліфікувався з невеликої тяжкості на середньої тяжкості.

Єдине, додатково було прийнято інші акти законодавства, які саме і встановлюють певні правила та обмеження, яких необхідно дотримуватися. Наприклад: заборона проводити масові культурні, спортивні, соціальні зібрання, а також роботу ресторанів, кіносеанси у кінотеатрах та інше. 

Проаналізувавши судову практику по ст. 325 КК України, немає жодного вироку суду, щодо порушення правил та норм по запобіганню поширення інфекційних хвороб, схожих на коронавірус або інші схожі епідемії. В єдиному державному реєстрі судових рішень наявні лише вироки, щодо масових неінфекційних захворювань (отруєнь) харчовими продуктами. До речі, в більшості з них було затверджено угоду про визнання винуватості і призначено саму мінімальну санкцію покарання.

Отже, особисто моя позиція, що навіть і порушення правил і обмежень встановлених органами державної влади не означає, що це автоматично буде ВИРОК, ні! У даному випадку слідству потрібно ще встановити, що дане порушення спричинило або могло спричинити поширення інфекції! Для слідства це реально буде виклик (ну і не тільки для слідства), адже причинно-наслідковий зв'язок у такій категорії справ дуже важко встановити та довести. Крім того, слідчому потрібно провести досить велику кількість слідчих дій, щоб встановити як об’єктивну сторону злочину так і суб’єктивну сторону кримінального правопорушення! 

В любому випадку, потрібно себе берегти та максимально дотримуватися правил особистої гігієни та в жодному випадку не потрібно панікувати!