Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Коли ця влада була опозицією, то гарантувала ВРЦіРО (представляє 95% вірних), що у нас буде як у Польщі, як в Угорщині — ми будемо йти в ЄС, але при цьому будемо мати пріоритетом збереження родини, благо дітей, але не будемо приймати західну культуру повного релятивізму, із усіма її ідеологічними розширеними тлумаченнями прав людини. Так, українські Церкви політики просто “кинули”. Хоча до влади вони прийшли через Майдан, а не через прайд, і прийшли багато в чому завдяки підтримці прав протестувальників з боку Церков, а не з боку ЛГБТ-спільнот.
Важко сказати, чи дійсно існували якісь чіткі домовленості. Одначе існування консенсусу між керівництвом Церков та нинішніми “євроінтеграторами” — безперечний факт. Ієрархи не просто підтримали євроінтеграційний курс, але й дали владі величезний кредит довіри. А от можливість Церков політично мобілізувати своїх вірних задля спротиву деяким аспектам євроінтеграційного процесу не була продемонстрована.
Чорноморець переконує, що ієрархів просто “кинули”. Одначе “кидають” тих, хто дозволяє себе дурити, тих, хто занадто наївний. Коли таку наївність демонструють лідери багатомільйонних релігійних спільнот, які, до того ж, несуть особливу відповідальність перед Богом, це злочинна наївність.
Людина, котра має загальне уявлення про те, якими ідеями керується брюссельська бюрократія і низка урядів країн-членів ЄС, в принципі не тішитиме себе ілюзіями якоїсь “особливої євроінтеграції”. І досвід згаданих Чорноморцем Польщі та Угорщини лише підтверджує цю тезу. Безперечно, сьогодні в обох країнах при владі перебувають помірковано праві сили, які намагаються відстоювати дійсно європейські, християнські цінності. Одначе і Польщі, і Угорщині, і тій же Хорватії на шляху євроінтеграції довелося пройти стадії прямого ідеологічного диктату з боку Заходу.
Те, що ставить за приклад Чорноморець, не впало просто з неба. Названі країни пройшли через намагання запровадити одностатеві шлюби, через гей-паради, через уроки “сексуальної освіти” у школах, через тиск на середовища, готові чинити опір впровадженню ліво-ліберальних ідей. Інша справа — таке впровадження викликало протидію і посприяло приходу до влади правих сил. Церквам у цьому “повороті праворуч” довелося відіграти вагому роль. Йдеться і про підривання духовенством авторитету зорієнтованих на Брюссель урядів, і про конкретні ініціативи, спрямовані на унеможливлення прийняття деструктивних нововведень (в тій же Хорватії Церква спромоглася ініціювати і провести референдум, в ході якого “одностатеві шлюби” були заборонені на конституційному рівні).
У повторення чогось подібного в Україні віриться дуже слабо. По-перше, наше суспільство менш релігійне, ніж польське чи хорватське (до того ж, воно конфесійно поділене). По-друге, українські Церкви не мають досвіду громадсько-політичної мобілізації. По-третє, навіть сьогодні ієрархи Церков не демонструють готовності вийти із псевдоконсенсусу, і завтра ситуація навряд чи зміниться радикальним чином.
17.06.2017 16:14
Рада Церков, гей-парад і злочинна наївність
Існування консенсусу між керівництвом Церков та нинішніми “євроінтеграторами” — безперечний факт. Ієрархи не просто підтримали євроінтеграційний курс, але й дали владі величезний кредит довіри. А от можливість Церков політично мобілізувати своїх вірних зад
Релігієзнавець Юрій Чорноморець опублікував доволі симптоматичний допис щодо проблематики відносин Церков та нинішньої влади. Останню він звинуватив у порушенні домовленостей, які нібито існували між нею (коли вона була ще опозицією) та Всеукраїнською радою Церков і релігійних організацій:Коли ця влада була опозицією, то гарантувала ВРЦіРО (представляє 95% вірних), що у нас буде як у Польщі, як в Угорщині — ми будемо йти в ЄС, але при цьому будемо мати пріоритетом збереження родини, благо дітей, але не будемо приймати західну культуру повного релятивізму, із усіма її ідеологічними розширеними тлумаченнями прав людини. Так, українські Церкви політики просто “кинули”. Хоча до влади вони прийшли через Майдан, а не через прайд, і прийшли багато в чому завдяки підтримці прав протестувальників з боку Церков, а не з боку ЛГБТ-спільнот.
Важко сказати, чи дійсно існували якісь чіткі домовленості. Одначе існування консенсусу між керівництвом Церков та нинішніми “євроінтеграторами” — безперечний факт. Ієрархи не просто підтримали євроінтеграційний курс, але й дали владі величезний кредит довіри. А от можливість Церков політично мобілізувати своїх вірних задля спротиву деяким аспектам євроінтеграційного процесу не була продемонстрована.
Чорноморець переконує, що ієрархів просто “кинули”. Одначе “кидають” тих, хто дозволяє себе дурити, тих, хто занадто наївний. Коли таку наївність демонструють лідери багатомільйонних релігійних спільнот, які, до того ж, несуть особливу відповідальність перед Богом, це злочинна наївність.
Людина, котра має загальне уявлення про те, якими ідеями керується брюссельська бюрократія і низка урядів країн-членів ЄС, в принципі не тішитиме себе ілюзіями якоїсь “особливої євроінтеграції”. І досвід згаданих Чорноморцем Польщі та Угорщини лише підтверджує цю тезу. Безперечно, сьогодні в обох країнах при владі перебувають помірковано праві сили, які намагаються відстоювати дійсно європейські, християнські цінності. Одначе і Польщі, і Угорщині, і тій же Хорватії на шляху євроінтеграції довелося пройти стадії прямого ідеологічного диктату з боку Заходу.
Те, що ставить за приклад Чорноморець, не впало просто з неба. Названі країни пройшли через намагання запровадити одностатеві шлюби, через гей-паради, через уроки “сексуальної освіти” у школах, через тиск на середовища, готові чинити опір впровадженню ліво-ліберальних ідей. Інша справа — таке впровадження викликало протидію і посприяло приходу до влади правих сил. Церквам у цьому “повороті праворуч” довелося відіграти вагому роль. Йдеться і про підривання духовенством авторитету зорієнтованих на Брюссель урядів, і про конкретні ініціативи, спрямовані на унеможливлення прийняття деструктивних нововведень (в тій же Хорватії Церква спромоглася ініціювати і провести референдум, в ході якого “одностатеві шлюби” були заборонені на конституційному рівні).
У повторення чогось подібного в Україні віриться дуже слабо. По-перше, наше суспільство менш релігійне, ніж польське чи хорватське (до того ж, воно конфесійно поділене). По-друге, українські Церкви не мають досвіду громадсько-політичної мобілізації. По-третє, навіть сьогодні ієрархи Церков не демонструють готовності вийти із псевдоконсенсусу, і завтра ситуація навряд чи зміниться радикальним чином.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Припинення дії свідоцтва на ТМ у звязку з її невикористанням. Ганна Палагицька 13:11
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков вчора о 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі вчора о 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров вчора о 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов вчора о 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін вчора о 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол вчора о 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак вчора о 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
Топ за тиждень
Популярне
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
18971
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17529
-
"Найкрутіший код": До 50-річчя Microsoft Білл Гейтс відкрив доступ до його першої ОС
Бізнес 16520
-
Шмигаль: Дефіцит фінансування відбудови України у 2025 році – майже $10 млрд
Фінанси 12561
-
Сигнали дефіциту: як тіло "підказує", що йому бракує вітамінів і мікроелементів
Життя 11575
Контакти
E-mail: [email protected]