Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Це помітно по самому культу Анни Ярославни. Річ, яка в Середні віки була чимось звичним, сьогодні сприймається як предмет національної гордості. Насправді, у тому, що представниці роду Рюриковичів виходили заміж за представників західноєвропейських чи скандинавських монарших родів, не більше підстав для гордості, ніж у тому, що представниці цих родів ставали дружинами Рюриковичів. Якщо українці мають якось “гордитися” тим, що донька київського князя була французькою королевою, то шведи мали б плекати культ матері Анни — Інґіґерди (доньки шведського короля Олафа Шетконунга, що вийшла заміж за Ярослава Мудрого і мала чималий вплив на політичне життя в Київській імперії).
Династичні зв'язки минулого можуть використовуватися як елемент своєрідного декору сучасної дипломатії. І не більше. Натомість культ Анни Ярославни говорить про те, що українці намагаються якось довести свою “європейськість”, а це доволі хвороблива схильність. Європейськість непотрібно доводити, бо Україна й так є європейською країною.
У ставленні до Середньовіччя варто стерегтися надмірної “націоналізації” тодішніх осіб та подій. Бо, дивлячись на ту епоху з позицій XIX-XX ст., ми неодмінно прийдемо до її хибного розуміння. Ще в XI ст. Рюриковичі були надзвичайно сильно пов'язані зі скандинавськими елітами. Ярослав Мудрий, як було згадано, одружився на шведській принцесі Інґіґерді. Їхня донька Єлизавета стала дружиною норвезького короля Гаральда ІІІ Сміливого, який свого часу, перебуваючи у вигнанні, знаходився на службі у Ярослава, потім очолював елітний загін скандинавських найманців у Візантії, потім здобув владу у себе на батьківщині, після чого загинув у боротьбі за англійську корону. Так само як Гаральд на своєму шляху до здобуття влади певний час перебував на руських землях, Ярославів батько Володимир у боротьбі за київський престол мусив переховуватися у Скандинавії і набирати там військо. Водночас при дворі Володимира у Новгороді виростав норвезький король Олаф І. Володимир і Ярослав — українські монархи. Гаральд Сміливий, Олаф I Трюґґвасон чи Олаф II Святий — норвезькі. Одначе всі вони належали до єдиного, хоч і розтягнутого військово-політичного і культурного простору.
Те, що донька київського князя і шведської принцеси була французькою королевою, — це цілком буденний факт. Як і те, що син Генріха I і Анни Ярославни Гуго Великий був одним із вождів Першого Хрестового походу, а їхня донька Едігна шанується як свята католиками Баварії.
Київська імперія часів Святослава, Володимира і Ярослава — це одне з найпотужніших політичних утворень тодішньої Європи. І ми явно не мусимо доводити її, а відтак і нашу європейськість. На жаль, повернення Україні її середньовічної спадщини сьогодні відбувається з відтінком антиколоніалізму. Натомість образ Київської імперії мав би сприяти ментальному підсиленню нашої суб'єктності. Не бажанню “інтегруватися в Європу” чи протиставитися Росії, а ствердженню власної самості.
31.05.2017 20:09
Україна на півшляху до руської спадщини
Обурення, яке в Україні викликало “привласнення” В. Путіном Анни Ярославни, назагал є позитивним показником і свідчить, що за роки незалежності образ середньовічної Київської імперії встиг стати складовою історичної пам'яті українського суспільства. Одначе
Обурення, яке в Україні викликало “привласнення” В. Путіном Анни Ярославни, назагал є позитивним показником і свідчить, що за роки незалежності образ середньовічної Київської імперії встиг стати складовою історичної пам'яті українського суспільства. Одначе ракурс сприйняття тієї епохи залишає бажати кращого.Це помітно по самому культу Анни Ярославни. Річ, яка в Середні віки була чимось звичним, сьогодні сприймається як предмет національної гордості. Насправді, у тому, що представниці роду Рюриковичів виходили заміж за представників західноєвропейських чи скандинавських монарших родів, не більше підстав для гордості, ніж у тому, що представниці цих родів ставали дружинами Рюриковичів. Якщо українці мають якось “гордитися” тим, що донька київського князя була французькою королевою, то шведи мали б плекати культ матері Анни — Інґіґерди (доньки шведського короля Олафа Шетконунга, що вийшла заміж за Ярослава Мудрого і мала чималий вплив на політичне життя в Київській імперії).
Династичні зв'язки минулого можуть використовуватися як елемент своєрідного декору сучасної дипломатії. І не більше. Натомість культ Анни Ярославни говорить про те, що українці намагаються якось довести свою “європейськість”, а це доволі хвороблива схильність. Європейськість непотрібно доводити, бо Україна й так є європейською країною.
У ставленні до Середньовіччя варто стерегтися надмірної “націоналізації” тодішніх осіб та подій. Бо, дивлячись на ту епоху з позицій XIX-XX ст., ми неодмінно прийдемо до її хибного розуміння. Ще в XI ст. Рюриковичі були надзвичайно сильно пов'язані зі скандинавськими елітами. Ярослав Мудрий, як було згадано, одружився на шведській принцесі Інґіґерді. Їхня донька Єлизавета стала дружиною норвезького короля Гаральда ІІІ Сміливого, який свого часу, перебуваючи у вигнанні, знаходився на службі у Ярослава, потім очолював елітний загін скандинавських найманців у Візантії, потім здобув владу у себе на батьківщині, після чого загинув у боротьбі за англійську корону. Так само як Гаральд на своєму шляху до здобуття влади певний час перебував на руських землях, Ярославів батько Володимир у боротьбі за київський престол мусив переховуватися у Скандинавії і набирати там військо. Водночас при дворі Володимира у Новгороді виростав норвезький король Олаф І. Володимир і Ярослав — українські монархи. Гаральд Сміливий, Олаф I Трюґґвасон чи Олаф II Святий — норвезькі. Одначе всі вони належали до єдиного, хоч і розтягнутого військово-політичного і культурного простору.
Те, що донька київського князя і шведської принцеси була французькою королевою, — це цілком буденний факт. Як і те, що син Генріха I і Анни Ярославни Гуго Великий був одним із вождів Першого Хрестового походу, а їхня донька Едігна шанується як свята католиками Баварії.
Київська імперія часів Святослава, Володимира і Ярослава — це одне з найпотужніших політичних утворень тодішньої Європи. І ми явно не мусимо доводити її, а відтак і нашу європейськість. На жаль, повернення Україні її середньовічної спадщини сьогодні відбувається з відтінком антиколоніалізму. Натомість образ Київської імперії мав би сприяти ментальному підсиленню нашої суб'єктності. Не бажанню “інтегруватися в Європу” чи протиставитися Росії, а ствердженню власної самості.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- З 1 грудня зміняться правила бронювання: з'явилася Постанова Кабміну Віталій Соловей вчора о 20:23
- Бюджет-2025 прийнятий, але це не точно. Любов Шпак вчора о 18:55
- Час затягувати паски Андрій Павловський вчора о 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов вчора о 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов 22.11.2024 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак 22.11.2024 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко 22.11.2024 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
Топ за тиждень
Популярне
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 28927
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 22185
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 11669
-
Селена Гомес, Демі Мур та Єва Лонгорія: найкращі образи найуспішніших жінок Голлівуду – фото
Життя 10481
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9889
Контакти
E-mail: [email protected]