Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Про яку саме “контрреволюцію” ідеться Орбану та Качинському? Із озвучених ними тез можна зрозуміти, що під цим гаслом передусім мається на увазі відмова від євросоюзівського централізму і повернення до проекту “Європи націй”. Виступаючи у Криниці, Орбан розкритикував “нову генерацію європейських політиків, які намагаються розширити повноваження євроструктур, жертвуючи національними інтересами країн-членів ЄС”. Також під “контрреволюцією” варто розуміти і консервативний морально-релігійний поворот. Орбан поставив національну проблематику і релігію в один ряд: “Ми повинні сказати, що національні цінності, релігія є важливими, вони повинні захищатися і плекатися, це повинно бути прописаним у європейських документах”.
Чому угорський та польський політики заговорили саме про контрреволюцію, а не революцію? Відповідаючи на це питання, не буде зайвим озвучити декілька зауважень щодо значення понять “революція” і “контрреволюція” в історії політичної думки.
Протягом певного часу поняття “революція” було міцно закріпленим за радикальними змінами, здійсненими силами лівого спрямування. Яскраві приклади — революція у Франції кін. XVIII ст. та більшовицька революція у Росії. Відповідно, більш-менш послідовні представники політичної правиці зачисляли себе до контрреволюціонерів, вкладаючи у поняття революції виключно негативний сенс. Але поступово політична топографія була перезавантажена, і поняття “революція” стало вважатися прийнятним і для сил правого спрямування. Італійський філософ Юліус Евола, говорячи про прийнятність поняття революції для правих, робить наголос на етимології: походячи від латинського “revolvere”, поняття “революція” може означати виключно радикальний поворот назад, до вихідної точки. Тобто справжня революція може бути виключно консервативною або ж традиціоналістичною. Вітчизняна дослідниця правої політичної філософії Олена Семеняка влучно зауважує, що в системі координат, запропонованій Еволою, поняття консервативної революції перетворюється з оксюморону на тавтологію.
Можна сказати, що зрозуміле у традиціоналістичному сенсі поняття революції є глибшим і більш амбітним, аніж поняття “контрреволюція”. Контрреволюція спрямована на подолання того, що досягла лівацька революція (або ж попередження цього). Натомість революція у традиціоналістичному сенсі ставить собі за мету повноцінне повернення до первісної норми.
Для того, про що говорять Орбан та Качинський, більше пасує поняття “контрреволюція”, аніж “консервативна революція”. Цілі, на досягнення яких зорієнтовані помірковані праві сили Угорщини та Польщі, дуже важливі, але це швидше проект невідкладної медичної допомоги, а не повноцінного оздоровлення. До такого оздоровлення Європі поки що дуже далеко.
Водночас не можемо заперечити того, що термінологія Орбана і Качинського є революційною у повсякденному сенсі цього слова. Говорячи про “контрреволюцію”, ці політики чітко означили кілька важливих речей. Заклик до контрреволюції передбачає констатацію того факту, що перемогла небажана революція. Така революція справді перемогла. Сьогодні Європа пожинає гіркі плоди 1968 року. Ідеї, що тоді панували, остаточно визріли у нав'язливі догми мультикультуралізму, гендерної ідеології, фемінізму, культу “політкоректності”. Централізація Євросоюзу є і плодом, і інструментом впровадження цих догм. Говорячи про “контрреволюцію”, Орбан і Качинський говорять, що потрібно подолати наслідки згубної для європейських народів “революції”.
Заслуга Орбана і Качинського подвійна. По-перше, як було сказано у попередньому абзаці, вони чітко артикулювали важливі загальноєвропейські проблеми і наголосили на необхідності їхнього вирішення (причому зробили це на високому концептуальному рівні). По-друге, апелюючи до поняття контрреволюції, вони реактуалізували важливий концепт, що належить до історії європейської правої думки.
Передбачення наслідків практичних кроків Угорщини та Польщі поки що можемо винести за дужки. Бо наразі варто підкреслити інше — Орбан і Качинський зробили важливий прорив у царині політичної термінології, а відомо, що практичні політичні зміни дуже часто слідують за змінами у дискурсі.
11.10.2016 00:03
Революційна “контрреволюція” від Орбана і Качинського
Лідер польської партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський знову заговорив про необхідність європейської “контрреволюції”. “Контрреволюційні” гасла уже озвучувалися ним та угорським прем'єром Віктором Орбаном під час цьогорічного економічного фору
Лідер польської партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський знову заговорив про необхідність європейської “контрреволюції”. “Контрреволюційні” гасла уже озвучувалися ним та угорським прем'єром Віктором Орбаном під час цьогорічного економічного форуму у Криниці-Здруй. Цього разу Качинський заговорив про “контрреволюцію”, спілкуючись із європейськими журналістами.Про яку саме “контрреволюцію” ідеться Орбану та Качинському? Із озвучених ними тез можна зрозуміти, що під цим гаслом передусім мається на увазі відмова від євросоюзівського централізму і повернення до проекту “Європи націй”. Виступаючи у Криниці, Орбан розкритикував “нову генерацію європейських політиків, які намагаються розширити повноваження євроструктур, жертвуючи національними інтересами країн-членів ЄС”. Також під “контрреволюцією” варто розуміти і консервативний морально-релігійний поворот. Орбан поставив національну проблематику і релігію в один ряд: “Ми повинні сказати, що національні цінності, релігія є важливими, вони повинні захищатися і плекатися, це повинно бути прописаним у європейських документах”.
Чому угорський та польський політики заговорили саме про контрреволюцію, а не революцію? Відповідаючи на це питання, не буде зайвим озвучити декілька зауважень щодо значення понять “революція” і “контрреволюція” в історії політичної думки.
Протягом певного часу поняття “революція” було міцно закріпленим за радикальними змінами, здійсненими силами лівого спрямування. Яскраві приклади — революція у Франції кін. XVIII ст. та більшовицька революція у Росії. Відповідно, більш-менш послідовні представники політичної правиці зачисляли себе до контрреволюціонерів, вкладаючи у поняття революції виключно негативний сенс. Але поступово політична топографія була перезавантажена, і поняття “революція” стало вважатися прийнятним і для сил правого спрямування. Італійський філософ Юліус Евола, говорячи про прийнятність поняття революції для правих, робить наголос на етимології: походячи від латинського “revolvere”, поняття “революція” може означати виключно радикальний поворот назад, до вихідної точки. Тобто справжня революція може бути виключно консервативною або ж традиціоналістичною. Вітчизняна дослідниця правої політичної філософії Олена Семеняка влучно зауважує, що в системі координат, запропонованій Еволою, поняття консервативної революції перетворюється з оксюморону на тавтологію.
Можна сказати, що зрозуміле у традиціоналістичному сенсі поняття революції є глибшим і більш амбітним, аніж поняття “контрреволюція”. Контрреволюція спрямована на подолання того, що досягла лівацька революція (або ж попередження цього). Натомість революція у традиціоналістичному сенсі ставить собі за мету повноцінне повернення до первісної норми.
Для того, про що говорять Орбан та Качинський, більше пасує поняття “контрреволюція”, аніж “консервативна революція”. Цілі, на досягнення яких зорієнтовані помірковані праві сили Угорщини та Польщі, дуже важливі, але це швидше проект невідкладної медичної допомоги, а не повноцінного оздоровлення. До такого оздоровлення Європі поки що дуже далеко.
Водночас не можемо заперечити того, що термінологія Орбана і Качинського є революційною у повсякденному сенсі цього слова. Говорячи про “контрреволюцію”, ці політики чітко означили кілька важливих речей. Заклик до контрреволюції передбачає констатацію того факту, що перемогла небажана революція. Така революція справді перемогла. Сьогодні Європа пожинає гіркі плоди 1968 року. Ідеї, що тоді панували, остаточно визріли у нав'язливі догми мультикультуралізму, гендерної ідеології, фемінізму, культу “політкоректності”. Централізація Євросоюзу є і плодом, і інструментом впровадження цих догм. Говорячи про “контрреволюцію”, Орбан і Качинський говорять, що потрібно подолати наслідки згубної для європейських народів “революції”.
Заслуга Орбана і Качинського подвійна. По-перше, як було сказано у попередньому абзаці, вони чітко артикулювали важливі загальноєвропейські проблеми і наголосили на необхідності їхнього вирішення (причому зробили це на високому концептуальному рівні). По-друге, апелюючи до поняття контрреволюції, вони реактуалізували важливий концепт, що належить до історії європейської правої думки.
Передбачення наслідків практичних кроків Угорщини та Польщі поки що можемо винести за дужки. Бо наразі варто підкреслити інше — Орбан і Качинський зробили важливий прорив у царині політичної термінології, а відомо, що практичні політичні зміни дуже часто слідують за змінами у дискурсі.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
Топ за тиждень
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
Популярне
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87051
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11261
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9252
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5719
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5436
Контакти
E-mail: [email protected]