Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
29.09.2016 15:29

Сяйво державної бронзи чи звичайне закручування гайок?

Філософ, публіцист

Державна влада — це антигерой для сучасного українського суспільства. А співробітники МВС — тим паче. “Кришування” наркобізнесу, проституції та іншого криміналу, хабарництво, рудименти садизму, вірне прислуговування політикам та крупному бізнесу — такі хар

Важко заперечити слушність обурень, що були викликані заявами представників МВС про необхідність збільшення повноважень поліції (презумпція правоти поліцейського і т.д.). Але в цих заявах є щось таке, що — в ідеалі — мало би імпонувати.

Аваков заявив, що поліція має отримувати “більше довіри суспільства”. Чи має він рацію? І так, і ні. Поліція як озброєний орган держави справді мала б користуватися довірою і повагою суспільства, бо сам інститут держави, саме явище влади за адекватних умов мали би бути зосередженням авторитету. Але хіба є умови нинішньої України адекватними? Звичайно ж, ні. А тому слова Авакова — це лиш привід для настороги.

За своєю природою істинна політична влада є завжди чимось вищим за суспільство. Це характерно і для монархій, і для аристократичних республік, і навіть для республік третього стану на кшталт ранніх США. Чудовим прикладом культу політичної влади є німецькі держави ХІХ ст., зокрема Пруссія.

Суспільство, людська маса — це носій жіночого, пасивного начала. Над суспільством завжди має стояти когорта людей і/або певний інститут, які відносно нього є зосередженням чоловічих якостей. Тут жодною мірою не йдеться про всевладність держави і пасивність суспільства. Навпаки: якщо над народом стоїть гідний і авторитетний політичний провід, народ належним чином структурується і демонструє бажану активність.

Україні до реалізації змальованої у попередньому абзаці схеми більш, ніж далеко. Навіть якщо не говорити про загальну кризу держави, котра спостерігається у сучасному світі, ситуація, що існує в сучасній Україні, в принципі не дозволяє бачити в кокарді поліцейського відблиск державної бронзи. Політичні еліти, що правили в нашій країні протягом останньої чверті століття, зруйнували довіру суспільства до держави. Відчуженість від стратегічних національних інтересів, корумпованість, нездатність вирішити елементарні проблеми — все це мало в'яжеться з рисами, які повинна демонструвати влада, аби отримати повагу з боку суспільства.

Державна влада — це антигерой для сучасного українського суспільства. А співробітники МВС — тим паче. “Кришування” наркобізнесу, проституції та іншого криміналу, хабарництво, рудименти садизму, вірне прислуговування політикам та крупному бізнесу — такі характеристики свідчать про всю структуру МВС не найкращим чином. І зміною вивісок із “Міліції” та “Поліцію”, новими уніформами та частковими кадровими оновленнями ситуації не зарадиш.

Характер політичної еліти, що продовжує перебувати при владі, змушує усвідомити неприємну річ: українському суспільству й надалі доведеться бути у якомусь сенсі “анархічним” (точніше — налаштованим проти нинішньої держави). Фрідріх Ніцше якось писав: “Часи королів минули: те, що сьогодні називається народом, не заслуговує королів”. Ми ж можемо сказати: те, що сьогодні називають державою, не заслуговує на повагу.

А тому ініціативи щодо збільшення повноважень поліції мають зустріти належний опір. Жодні красиві фрази не повинні затуманювати справжню суть процесів, які нам намагаються нав'язати. Нинішнє закручування гайок — це лиш закручування гайок, і нічого більшого.

Якщо ми хочемо, аби на нашій землі виникла держава, яка дійсно викликатиме повагу, то маємо стерегтися спокуси визнати цінність нинішнього симулякра.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net