Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Аваков заявив, що поліція має отримувати “більше довіри суспільства”. Чи має він рацію? І так, і ні. Поліція як озброєний орган держави справді мала б користуватися довірою і повагою суспільства, бо сам інститут держави, саме явище влади за адекватних умов мали би бути зосередженням авторитету. Але хіба є умови нинішньої України адекватними? Звичайно ж, ні. А тому слова Авакова — це лиш привід для настороги.
За своєю природою істинна політична влада є завжди чимось вищим за суспільство. Це характерно і для монархій, і для аристократичних республік, і навіть для республік третього стану на кшталт ранніх США. Чудовим прикладом культу політичної влади є німецькі держави ХІХ ст., зокрема Пруссія.
Суспільство, людська маса — це носій жіночого, пасивного начала. Над суспільством завжди має стояти когорта людей і/або певний інститут, які відносно нього є зосередженням чоловічих якостей. Тут жодною мірою не йдеться про всевладність держави і пасивність суспільства. Навпаки: якщо над народом стоїть гідний і авторитетний політичний провід, народ належним чином структурується і демонструє бажану активність.
Україні до реалізації змальованої у попередньому абзаці схеми більш, ніж далеко. Навіть якщо не говорити про загальну кризу держави, котра спостерігається у сучасному світі, ситуація, що існує в сучасній Україні, в принципі не дозволяє бачити в кокарді поліцейського відблиск державної бронзи. Політичні еліти, що правили в нашій країні протягом останньої чверті століття, зруйнували довіру суспільства до держави. Відчуженість від стратегічних національних інтересів, корумпованість, нездатність вирішити елементарні проблеми — все це мало в'яжеться з рисами, які повинна демонструвати влада, аби отримати повагу з боку суспільства.
Державна влада — це антигерой для сучасного українського суспільства. А співробітники МВС — тим паче. “Кришування” наркобізнесу, проституції та іншого криміналу, хабарництво, рудименти садизму, вірне прислуговування політикам та крупному бізнесу — такі характеристики свідчать про всю структуру МВС не найкращим чином. І зміною вивісок із “Міліції” та “Поліцію”, новими уніформами та частковими кадровими оновленнями ситуації не зарадиш.
Характер політичної еліти, що продовжує перебувати при владі, змушує усвідомити неприємну річ: українському суспільству й надалі доведеться бути у якомусь сенсі “анархічним” (точніше — налаштованим проти нинішньої держави). Фрідріх Ніцше якось писав: “Часи королів минули: те, що сьогодні називається народом, не заслуговує королів”. Ми ж можемо сказати: те, що сьогодні називають державою, не заслуговує на повагу.
А тому ініціативи щодо збільшення повноважень поліції мають зустріти належний опір. Жодні красиві фрази не повинні затуманювати справжню суть процесів, які нам намагаються нав'язати. Нинішнє закручування гайок — це лиш закручування гайок, і нічого більшого.
Якщо ми хочемо, аби на нашій землі виникла держава, яка дійсно викликатиме повагу, то маємо стерегтися спокуси визнати цінність нинішнього симулякра.
29.09.2016 15:29
Сяйво державної бронзи чи звичайне закручування гайок?
Державна влада — це антигерой для сучасного українського суспільства. А співробітники МВС — тим паче. “Кришування” наркобізнесу, проституції та іншого криміналу, хабарництво, рудименти садизму, вірне прислуговування політикам та крупному бізнесу — такі хар
Важко заперечити слушність обурень, що були викликані заявами представників МВС про необхідність збільшення повноважень поліції (презумпція правоти поліцейського і т.д.). Але в цих заявах є щось таке, що — в ідеалі — мало би імпонувати.Аваков заявив, що поліція має отримувати “більше довіри суспільства”. Чи має він рацію? І так, і ні. Поліція як озброєний орган держави справді мала б користуватися довірою і повагою суспільства, бо сам інститут держави, саме явище влади за адекватних умов мали би бути зосередженням авторитету. Але хіба є умови нинішньої України адекватними? Звичайно ж, ні. А тому слова Авакова — це лиш привід для настороги.
За своєю природою істинна політична влада є завжди чимось вищим за суспільство. Це характерно і для монархій, і для аристократичних республік, і навіть для республік третього стану на кшталт ранніх США. Чудовим прикладом культу політичної влади є німецькі держави ХІХ ст., зокрема Пруссія.
Суспільство, людська маса — це носій жіночого, пасивного начала. Над суспільством завжди має стояти когорта людей і/або певний інститут, які відносно нього є зосередженням чоловічих якостей. Тут жодною мірою не йдеться про всевладність держави і пасивність суспільства. Навпаки: якщо над народом стоїть гідний і авторитетний політичний провід, народ належним чином структурується і демонструє бажану активність.
Україні до реалізації змальованої у попередньому абзаці схеми більш, ніж далеко. Навіть якщо не говорити про загальну кризу держави, котра спостерігається у сучасному світі, ситуація, що існує в сучасній Україні, в принципі не дозволяє бачити в кокарді поліцейського відблиск державної бронзи. Політичні еліти, що правили в нашій країні протягом останньої чверті століття, зруйнували довіру суспільства до держави. Відчуженість від стратегічних національних інтересів, корумпованість, нездатність вирішити елементарні проблеми — все це мало в'яжеться з рисами, які повинна демонструвати влада, аби отримати повагу з боку суспільства.
Державна влада — це антигерой для сучасного українського суспільства. А співробітники МВС — тим паче. “Кришування” наркобізнесу, проституції та іншого криміналу, хабарництво, рудименти садизму, вірне прислуговування політикам та крупному бізнесу — такі характеристики свідчать про всю структуру МВС не найкращим чином. І зміною вивісок із “Міліції” та “Поліцію”, новими уніформами та частковими кадровими оновленнями ситуації не зарадиш.
Характер політичної еліти, що продовжує перебувати при владі, змушує усвідомити неприємну річ: українському суспільству й надалі доведеться бути у якомусь сенсі “анархічним” (точніше — налаштованим проти нинішньої держави). Фрідріх Ніцше якось писав: “Часи королів минули: те, що сьогодні називається народом, не заслуговує королів”. Ми ж можемо сказати: те, що сьогодні називають державою, не заслуговує на повагу.
А тому ініціативи щодо збільшення повноважень поліції мають зустріти належний опір. Жодні красиві фрази не повинні затуманювати справжню суть процесів, які нам намагаються нав'язати. Нинішнє закручування гайок — це лиш закручування гайок, і нічого більшого.
Якщо ми хочемо, аби на нашій землі виникла держава, яка дійсно викликатиме повагу, то маємо стерегтися спокуси визнати цінність нинішнього симулякра.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз вчора о 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов вчора о 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв 19.11.2024 17:55
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні Дмитро Салімонов 19.11.2024 14:12
- Українські діти війни: більше 10 років російської агресії, 1000 днів незламності Юрій Гусєв 19.11.2024 12:16
Топ за тиждень
Популярне
-
Головний прапор країни приспустили: яка причина
Життя 72381
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 71508
-
Ми втрачаємо покоління інженерів і програмістів. Як математика впливає на майбутнє України
11632
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 10472
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 9028
Контакти
E-mail: [email protected]