Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Таким чином націоналісти України та Польщі показали, що готові не зациклюватися на болючих сторінках минулого, аби спільно будувати майбутнє. І українці, і поляки мають своїх героїв та жертв. Але нерозумно в ім'я минулого жертвувати інтересами майбутнього.
Українсько-польське протистояння 40-х років було трагедією у глибшому сенсі. Бо його майже неможливо було уникнути. За таких умов найкраще не зациклюватися на безкінечному з'ясуванні, хто був “більш винним”, а, взаємно попросивши вибачення, перегорнути сторінку і спільно працювати задля блага власних народів і всієї Європи.
Тривалий час націоналісти обох країн стояли осторонь українсько-польського діалогу, і це було їхньою стратегічною помилкою. Реалії сьогодення свідчать про те, що цю помилку потрібно якомога швидше виправити. Якраз націоналісти, відкинувши цілком дискредитований історією крайній національний партикуляризм і егоїзм, мають запропонувати обом суспільствам дороговказ у майбутнє.
Проведена “Азовом” акція кидає світло на суттєву проблему, котра є характерною для певного сегменту українського суспільства — проблему ресентименту (ця проблема є характерною і для поляків, лиш у дещо іншому ракурсі). На жаль, чимало українців не вийшли з парадигми “національного визволення”, де ресентимент до “історичних ворогів”, “колонізаторів” і “окупантів” є одним із базових явищ.
В окремих випадках ресентимент (як і сама парадигма “національного визволення”) може бути виправданим. Проте зараз він приносить більше шкоди, ніж користі. Замість того, щоб думати про панування і реалізацію далекосяжних планів, тисячі українських патріотів і далі мислять категоріями протистояння з “історичними ворогами”. Скажімо, поняття “п'ята колона” в абсолютній більшості випадків вживається українцями у негативному сенсі і змушує займати оборонну позицію. Хоч здоровий глузд говорить, що ми самі повинні прагнути створення наших “п'ятих колон” — лобістських чи інших лояльних груп. І це стосується не лише народів, із якими ми конфліктували в минулому, але й нинішньої Росії (чинник вороже налаштованих до путінського режиму груп всередині російського суспільства використовується Україною надзвичайно слабо).
Отож, акція 18 серпня важлива не лише в контексті українсько-польського порозуміння, але й у площині ментальної терапії українського суспільства. Зрештою, перше і друге є взаємопов'язаними речами. Українсько-польське порозуміння — це важливий крок у побудові Міжмор'я. Міжмор'я — це той геополітичний союз, без якого Україна має небагато шансів стати дійсно державним, імперіальним суб'єктом. А щоб стати таким суб'єктом, вона повинна мати у розпорядженні політичну еліту, не переобтяжену надмірним “визвольництвом”. Будемо сподіватися, що сьогодні така еліта формується, чудово розуміючи й вужчі потреби національного життя, і вимоги, котрі диктує сьогодення у загальноєвропейському та світовому масштабах.
21.08.2016 15:36
Націоналізм без ресентименту
18 серпня відбулася скромна за масштабами, але дуже важлива за символічним значенням акція. Українські і польські націоналісти взаємно вшанували пам'ять жертв міжетнічного протистояння часів Другої світової.
18 серпня відбулася скромна за масштабами, але дуже важлива за символічним значенням акція. Українські і польські націоналісти взаємно вшанували пам'ять жертв міжетнічного протистояння часів Другої світової. Представники Цивільного корпусу “Азов” поклали квіти до меморіалу полякам села Павлівка, що на Волині, котрі загинули в 1943 році. Поляки провели аналогічну акцію, вшанувавши пам'ять українців села Пискоровичі (Підкарпатське воєводство, Польща), що загинули в 1945 році.Таким чином націоналісти України та Польщі показали, що готові не зациклюватися на болючих сторінках минулого, аби спільно будувати майбутнє. І українці, і поляки мають своїх героїв та жертв. Але нерозумно в ім'я минулого жертвувати інтересами майбутнього.
Українсько-польське протистояння 40-х років було трагедією у глибшому сенсі. Бо його майже неможливо було уникнути. За таких умов найкраще не зациклюватися на безкінечному з'ясуванні, хто був “більш винним”, а, взаємно попросивши вибачення, перегорнути сторінку і спільно працювати задля блага власних народів і всієї Європи.
Тривалий час націоналісти обох країн стояли осторонь українсько-польського діалогу, і це було їхньою стратегічною помилкою. Реалії сьогодення свідчать про те, що цю помилку потрібно якомога швидше виправити. Якраз націоналісти, відкинувши цілком дискредитований історією крайній національний партикуляризм і егоїзм, мають запропонувати обом суспільствам дороговказ у майбутнє.
Проведена “Азовом” акція кидає світло на суттєву проблему, котра є характерною для певного сегменту українського суспільства — проблему ресентименту (ця проблема є характерною і для поляків, лиш у дещо іншому ракурсі). На жаль, чимало українців не вийшли з парадигми “національного визволення”, де ресентимент до “історичних ворогів”, “колонізаторів” і “окупантів” є одним із базових явищ.
В окремих випадках ресентимент (як і сама парадигма “національного визволення”) може бути виправданим. Проте зараз він приносить більше шкоди, ніж користі. Замість того, щоб думати про панування і реалізацію далекосяжних планів, тисячі українських патріотів і далі мислять категоріями протистояння з “історичними ворогами”. Скажімо, поняття “п'ята колона” в абсолютній більшості випадків вживається українцями у негативному сенсі і змушує займати оборонну позицію. Хоч здоровий глузд говорить, що ми самі повинні прагнути створення наших “п'ятих колон” — лобістських чи інших лояльних груп. І це стосується не лише народів, із якими ми конфліктували в минулому, але й нинішньої Росії (чинник вороже налаштованих до путінського режиму груп всередині російського суспільства використовується Україною надзвичайно слабо).
Отож, акція 18 серпня важлива не лише в контексті українсько-польського порозуміння, але й у площині ментальної терапії українського суспільства. Зрештою, перше і друге є взаємопов'язаними речами. Українсько-польське порозуміння — це важливий крок у побудові Міжмор'я. Міжмор'я — це той геополітичний союз, без якого Україна має небагато шансів стати дійсно державним, імперіальним суб'єктом. А щоб стати таким суб'єктом, вона повинна мати у розпорядженні політичну еліту, не переобтяжену надмірним “визвольництвом”. Будемо сподіватися, що сьогодні така еліта формується, чудово розуміючи й вужчі потреби національного життя, і вимоги, котрі диктує сьогодення у загальноєвропейському та світовому масштабах.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
- Проведення обшуку без ухвали слідчого судді Євген Морозов 03.11.2024 19:56
- Закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України Андрій Хомич 03.11.2024 19:45
- Продаж майна боржника на електронному аукціоні Павло Васильєв 03.11.2024 14:50
- Місце проживання дитини після розлучення: досвід та практика Світлана Приймак 02.11.2024 20:08
- Неконкретність вимог податкового органу для розблокування податкових накладних Євген Морозов 02.11.2024 19:05
Топ за тиждень
Популярне
-
Що подивитись у кіно. Три новинки тижня
Життя 8447
-
Озеро Гарда: шість найкрасивіших міст на найбільшому озері Італії
Життя 7131
-
Укранфта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 4483
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 3872
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 3505
Контакти
E-mail: [email protected]