Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Таким чином націоналісти України та Польщі показали, що готові не зациклюватися на болючих сторінках минулого, аби спільно будувати майбутнє. І українці, і поляки мають своїх героїв та жертв. Але нерозумно в ім'я минулого жертвувати інтересами майбутнього.
Українсько-польське протистояння 40-х років було трагедією у глибшому сенсі. Бо його майже неможливо було уникнути. За таких умов найкраще не зациклюватися на безкінечному з'ясуванні, хто був “більш винним”, а, взаємно попросивши вибачення, перегорнути сторінку і спільно працювати задля блага власних народів і всієї Європи.
Тривалий час націоналісти обох країн стояли осторонь українсько-польського діалогу, і це було їхньою стратегічною помилкою. Реалії сьогодення свідчать про те, що цю помилку потрібно якомога швидше виправити. Якраз націоналісти, відкинувши цілком дискредитований історією крайній національний партикуляризм і егоїзм, мають запропонувати обом суспільствам дороговказ у майбутнє.
Проведена “Азовом” акція кидає світло на суттєву проблему, котра є характерною для певного сегменту українського суспільства — проблему ресентименту (ця проблема є характерною і для поляків, лиш у дещо іншому ракурсі). На жаль, чимало українців не вийшли з парадигми “національного визволення”, де ресентимент до “історичних ворогів”, “колонізаторів” і “окупантів” є одним із базових явищ.
В окремих випадках ресентимент (як і сама парадигма “національного визволення”) може бути виправданим. Проте зараз він приносить більше шкоди, ніж користі. Замість того, щоб думати про панування і реалізацію далекосяжних планів, тисячі українських патріотів і далі мислять категоріями протистояння з “історичними ворогами”. Скажімо, поняття “п'ята колона” в абсолютній більшості випадків вживається українцями у негативному сенсі і змушує займати оборонну позицію. Хоч здоровий глузд говорить, що ми самі повинні прагнути створення наших “п'ятих колон” — лобістських чи інших лояльних груп. І це стосується не лише народів, із якими ми конфліктували в минулому, але й нинішньої Росії (чинник вороже налаштованих до путінського режиму груп всередині російського суспільства використовується Україною надзвичайно слабо).
Отож, акція 18 серпня важлива не лише в контексті українсько-польського порозуміння, але й у площині ментальної терапії українського суспільства. Зрештою, перше і друге є взаємопов'язаними речами. Українсько-польське порозуміння — це важливий крок у побудові Міжмор'я. Міжмор'я — це той геополітичний союз, без якого Україна має небагато шансів стати дійсно державним, імперіальним суб'єктом. А щоб стати таким суб'єктом, вона повинна мати у розпорядженні політичну еліту, не переобтяжену надмірним “визвольництвом”. Будемо сподіватися, що сьогодні така еліта формується, чудово розуміючи й вужчі потреби національного життя, і вимоги, котрі диктує сьогодення у загальноєвропейському та світовому масштабах.
21.08.2016 15:36
Націоналізм без ресентименту
18 серпня відбулася скромна за масштабами, але дуже важлива за символічним значенням акція. Українські і польські націоналісти взаємно вшанували пам'ять жертв міжетнічного протистояння часів Другої світової.
18 серпня відбулася скромна за масштабами, але дуже важлива за символічним значенням акція. Українські і польські націоналісти взаємно вшанували пам'ять жертв міжетнічного протистояння часів Другої світової. Представники Цивільного корпусу “Азов” поклали квіти до меморіалу полякам села Павлівка, що на Волині, котрі загинули в 1943 році. Поляки провели аналогічну акцію, вшанувавши пам'ять українців села Пискоровичі (Підкарпатське воєводство, Польща), що загинули в 1945 році.Таким чином націоналісти України та Польщі показали, що готові не зациклюватися на болючих сторінках минулого, аби спільно будувати майбутнє. І українці, і поляки мають своїх героїв та жертв. Але нерозумно в ім'я минулого жертвувати інтересами майбутнього.
Українсько-польське протистояння 40-х років було трагедією у глибшому сенсі. Бо його майже неможливо було уникнути. За таких умов найкраще не зациклюватися на безкінечному з'ясуванні, хто був “більш винним”, а, взаємно попросивши вибачення, перегорнути сторінку і спільно працювати задля блага власних народів і всієї Європи.
Тривалий час націоналісти обох країн стояли осторонь українсько-польського діалогу, і це було їхньою стратегічною помилкою. Реалії сьогодення свідчать про те, що цю помилку потрібно якомога швидше виправити. Якраз націоналісти, відкинувши цілком дискредитований історією крайній національний партикуляризм і егоїзм, мають запропонувати обом суспільствам дороговказ у майбутнє.
Проведена “Азовом” акція кидає світло на суттєву проблему, котра є характерною для певного сегменту українського суспільства — проблему ресентименту (ця проблема є характерною і для поляків, лиш у дещо іншому ракурсі). На жаль, чимало українців не вийшли з парадигми “національного визволення”, де ресентимент до “історичних ворогів”, “колонізаторів” і “окупантів” є одним із базових явищ.
В окремих випадках ресентимент (як і сама парадигма “національного визволення”) може бути виправданим. Проте зараз він приносить більше шкоди, ніж користі. Замість того, щоб думати про панування і реалізацію далекосяжних планів, тисячі українських патріотів і далі мислять категоріями протистояння з “історичними ворогами”. Скажімо, поняття “п'ята колона” в абсолютній більшості випадків вживається українцями у негативному сенсі і змушує займати оборонну позицію. Хоч здоровий глузд говорить, що ми самі повинні прагнути створення наших “п'ятих колон” — лобістських чи інших лояльних груп. І це стосується не лише народів, із якими ми конфліктували в минулому, але й нинішньої Росії (чинник вороже налаштованих до путінського режиму груп всередині російського суспільства використовується Україною надзвичайно слабо).
Отож, акція 18 серпня важлива не лише в контексті українсько-польського порозуміння, але й у площині ментальної терапії українського суспільства. Зрештою, перше і друге є взаємопов'язаними речами. Українсько-польське порозуміння — це важливий крок у побудові Міжмор'я. Міжмор'я — це той геополітичний союз, без якого Україна має небагато шансів стати дійсно державним, імперіальним суб'єктом. А щоб стати таким суб'єктом, вона повинна мати у розпорядженні політичну еліту, не переобтяжену надмірним “визвольництвом”. Будемо сподіватися, що сьогодні така еліта формується, чудово розуміючи й вужчі потреби національного життя, і вимоги, котрі диктує сьогодення у загальноєвропейському та світовому масштабах.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов вчора о 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда вчора о 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак вчора о 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова вчора о 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак вчора о 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов вчора о 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін вчора о 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв 19.11.2024 17:55
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні Дмитро Салімонов 19.11.2024 14:12
- Українські діти війни: більше 10 років російської агресії, 1000 днів незламності Юрій Гусєв 19.11.2024 12:16
- Розподіл статутного капіталу при розлученні: судова та міжнародна практика Світлана Приймак 19.11.2024 12:00
Топ за тиждень
Популярне
-
Головний прапор країни приспустили: яка причина
Життя 63013
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 51200
-
Ми втрачаємо покоління інженерів і програмістів. Як математика впливає на майбутнє України
10669
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 8963
-
За вітраж Тіффані троє учасників торгів змагалися 6 хвилин – його продали за $12,48 млн: фото
Життя 8644
Контакти
E-mail: [email protected]