Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Чимало українців, які розплющили очі на реалії Євросоюзу (передусім його “старих” членів), бачать корінь небезпеки для європейських народів у “ісламізації”. Хвиля терактів, що прокотилася нещодавно європейськими містами, підсилює переконання у правильності таких висновків. Але фокусування уваги виключно на “ісламізації” — це майже те ж саме, що зосередженість на нежиті за умов, коли людина хвора на тяжку форму грипу.
Корінь проблем “старої Європи” не в ісламі, а в тому, що європейськими народами правлять антиєвропейські політичні еліти. Причому прикметник “антиєвропейські” — це не данина пафосу, а реалістична констатація факту.
У випадку Франції та ряду інших європейських країн ми маємо справу з безпрецедентною політикою національного суїциду, коли цілеспрямовано нищиться будь-що корінне: від релігії (в тому числі в секуляризованій формі культурних звичаїв) до біологічних підстав існування націй (агресивна побудова мультирасового суспільства). Аби не ускладнювати текст, уникнемо спокуси схематично змалювати ідейно-світоглядні витоки такої політики. Обмежимося лише твердженням, що самою антиєвропейською налаштованістю справа не вичерпується. З тієї самої світоглядної матриці, на яку спирається політика національного суїциду, виростає радикально антитрадиційна і антиприродна налаштованість. Інакшими словами, справа не обмежується нищенням конкретних європейських народів чи європейськості загалом, а сягає кардинальної перебудови людського життя коштом нищення базових норм, цінностей, інститутів, які мають універсальний, загальнолюдський характер.
Для ліво-ліберальних політичних еліт мігранти-мусульмани (як і мігранти-неєвропейці в цілому) — це лиш інструмент нищення того, що лишилося від Європи. Іслам використовується цими елітами для того, аби ще більше витіснити християнство з суспільної сфери. Робиться це шляхом апеляції до толерантності, мультикультурності і забезпечення прав меншин: не можна на громадському рівні святкувати Різдво, бо це ображає мусульманську меншину, не можна використовувати у публічних місцях християнську символіку, бо це ображає мусульманську меншину, і т.д., і т.п. В суті речей ставлення ліво-ліберальних еліт до ісламу мало чим краще за ставлення до християнства. Просто ісламський фактор поки що лишається вигідним в контексті боротьби з живим християнством і християнською спадщиною Європи.
Найцікавіше, що навіть випадки “ісламського тероризму” та ж французька влада використовує для боротьби з силами, котрі хочуть, аби Франція лишилася французькою, а Європа — європейською. Так, після одного з нещодавніх терактів стався курйоз: поліція показово арештувала групу націоналістів, які проводили мирну вуличну акцію. Дуже промовистою були дії французької влади після того, як у березні 2012 року “тулузький стрілець” Мохамед Мера застрелив декількох осіб. Цей інцидент був використаний соціалістичною владою для того, аби посилити тиск проти релігії. Під час прес-конференції тодішнього міністра внутрішніх справ Франції Мануеля Вальса (з 2014 року — прем'єр-міністр) було заявлено, що поліція докладатиме більше зусиль для боротьби з “релігійним фанатизмом”. Під останнім малися на увазі не лише мусульмани-салафіти, але й консервативно налаштовані групи католиків. За кілька днів до прес-конференції різку секуляристську заяву зробив президент Франсуа Олланд.
Здавалось би, вчинені мігрантами теракти мали б змусити французьку владу нарешті розпочати боротьбу проти міграції і перейти до подолання її наслідків (наскільки це нині можливо). Але уряд і надалі будує “мультикультурне” суспільство, приймає вихідців із Азії та Африки і використовує тему терактів в цілях, зовсім протилежних збереженню Франції.
Теракти вигідні сучасній французькій владі, бо допомагають їй посилити наступ проти релігії (передусім проти християнства) і сприяють утвердженню ліберально-секуляристських цінностей. Окрім того, не варто забувати, що теракти є вигідними з технічної точки зору, адже створюють сприятливе тло для зміцнення поліцейського контролю за суспільством. Те, що нахабне вторгнення поліції до католицького храму відбулося всього лиш за декілька днів після вбивства ісламістом священика Жака Амеля, як мінімум є дуже символічним, бо демонструє логіку дій французької влади.
Щоправда, в природі та історії часто буває так, що певні процеси є вагітними своєю протилежністю. Дія породжує протидію. Посилення однієї якості може обернутися миттєвим вибухом якості зовсім протилежної. Серед французів є чимало груп, орієнтир яких — “істинна Франція”, а не сучасна пародія. Це й прихильники класичних версій французького націоналізму, й представники руху ідентиторів, й консервативно налаштовані групи католиків включно з роялістами (знаково, що парафія св. Рити належала до традиціоналістичного католицького товариства). Урядовий тиск може не знищити, а лиш загартувати і посилити ці групи. З іншого боку, курс крайнього етатизму нинішньої влади, будучи помноженим на незадоволення з боку корінного населення і дестабілізуючий фактор мігрантів, може обернутися потужною кризою, в умовах якої можливі радикальні зміни. Так чи інакше, існують шанси на те, що французи отямляться раніше, ніж політика суїциду буде доведена до логічного завершення.
06.08.2016 21:16
Суїцид по-французьки
Чимало українців, які розплющили очі на реалії Євросоюзу, бачать корінь небезпеки для європейських народів у “ісламізації”. Хвиля терактів, що прокотилася нещодавно європейськими містами, підсилює переконання у правильності таких висновків. Але фокусуванн
Нещодавній напад поліції на парафіян церкви св. Рити лишився майже непоміченим українськими ЗМІ. А даремно, бо ця подія дуже знакова для розуміння того, що сьогодні відбувається у Франції і Західній Європі загалом.Чимало українців, які розплющили очі на реалії Євросоюзу (передусім його “старих” членів), бачать корінь небезпеки для європейських народів у “ісламізації”. Хвиля терактів, що прокотилася нещодавно європейськими містами, підсилює переконання у правильності таких висновків. Але фокусування уваги виключно на “ісламізації” — це майже те ж саме, що зосередженість на нежиті за умов, коли людина хвора на тяжку форму грипу.
Корінь проблем “старої Європи” не в ісламі, а в тому, що європейськими народами правлять антиєвропейські політичні еліти. Причому прикметник “антиєвропейські” — це не данина пафосу, а реалістична констатація факту.
У випадку Франції та ряду інших європейських країн ми маємо справу з безпрецедентною політикою національного суїциду, коли цілеспрямовано нищиться будь-що корінне: від релігії (в тому числі в секуляризованій формі культурних звичаїв) до біологічних підстав існування націй (агресивна побудова мультирасового суспільства). Аби не ускладнювати текст, уникнемо спокуси схематично змалювати ідейно-світоглядні витоки такої політики. Обмежимося лише твердженням, що самою антиєвропейською налаштованістю справа не вичерпується. З тієї самої світоглядної матриці, на яку спирається політика національного суїциду, виростає радикально антитрадиційна і антиприродна налаштованість. Інакшими словами, справа не обмежується нищенням конкретних європейських народів чи європейськості загалом, а сягає кардинальної перебудови людського життя коштом нищення базових норм, цінностей, інститутів, які мають універсальний, загальнолюдський характер.
Для ліво-ліберальних політичних еліт мігранти-мусульмани (як і мігранти-неєвропейці в цілому) — це лиш інструмент нищення того, що лишилося від Європи. Іслам використовується цими елітами для того, аби ще більше витіснити християнство з суспільної сфери. Робиться це шляхом апеляції до толерантності, мультикультурності і забезпечення прав меншин: не можна на громадському рівні святкувати Різдво, бо це ображає мусульманську меншину, не можна використовувати у публічних місцях християнську символіку, бо це ображає мусульманську меншину, і т.д., і т.п. В суті речей ставлення ліво-ліберальних еліт до ісламу мало чим краще за ставлення до християнства. Просто ісламський фактор поки що лишається вигідним в контексті боротьби з живим християнством і християнською спадщиною Європи.
Найцікавіше, що навіть випадки “ісламського тероризму” та ж французька влада використовує для боротьби з силами, котрі хочуть, аби Франція лишилася французькою, а Європа — європейською. Так, після одного з нещодавніх терактів стався курйоз: поліція показово арештувала групу націоналістів, які проводили мирну вуличну акцію. Дуже промовистою були дії французької влади після того, як у березні 2012 року “тулузький стрілець” Мохамед Мера застрелив декількох осіб. Цей інцидент був використаний соціалістичною владою для того, аби посилити тиск проти релігії. Під час прес-конференції тодішнього міністра внутрішніх справ Франції Мануеля Вальса (з 2014 року — прем'єр-міністр) було заявлено, що поліція докладатиме більше зусиль для боротьби з “релігійним фанатизмом”. Під останнім малися на увазі не лише мусульмани-салафіти, але й консервативно налаштовані групи католиків. За кілька днів до прес-конференції різку секуляристську заяву зробив президент Франсуа Олланд.
Здавалось би, вчинені мігрантами теракти мали б змусити французьку владу нарешті розпочати боротьбу проти міграції і перейти до подолання її наслідків (наскільки це нині можливо). Але уряд і надалі будує “мультикультурне” суспільство, приймає вихідців із Азії та Африки і використовує тему терактів в цілях, зовсім протилежних збереженню Франції.
Теракти вигідні сучасній французькій владі, бо допомагають їй посилити наступ проти релігії (передусім проти християнства) і сприяють утвердженню ліберально-секуляристських цінностей. Окрім того, не варто забувати, що теракти є вигідними з технічної точки зору, адже створюють сприятливе тло для зміцнення поліцейського контролю за суспільством. Те, що нахабне вторгнення поліції до католицького храму відбулося всього лиш за декілька днів після вбивства ісламістом священика Жака Амеля, як мінімум є дуже символічним, бо демонструє логіку дій французької влади.
Щоправда, в природі та історії часто буває так, що певні процеси є вагітними своєю протилежністю. Дія породжує протидію. Посилення однієї якості може обернутися миттєвим вибухом якості зовсім протилежної. Серед французів є чимало груп, орієнтир яких — “істинна Франція”, а не сучасна пародія. Це й прихильники класичних версій французького націоналізму, й представники руху ідентиторів, й консервативно налаштовані групи католиків включно з роялістами (знаково, що парафія св. Рити належала до традиціоналістичного католицького товариства). Урядовий тиск може не знищити, а лиш загартувати і посилити ці групи. З іншого боку, курс крайнього етатизму нинішньої влади, будучи помноженим на незадоволення з боку корінного населення і дестабілізуючий фактор мігрантів, може обернутися потужною кризою, в умовах якої можливі радикальні зміни. Так чи інакше, існують шанси на те, що французи отямляться раніше, ніж політика суїциду буде доведена до логічного завершення.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз вчора о 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов вчора о 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв 19.11.2024 17:55
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні Дмитро Салімонов 19.11.2024 14:12
- Українські діти війни: більше 10 років російської агресії, 1000 днів незламності Юрій Гусєв 19.11.2024 12:16
Топ за тиждень
Популярне
-
Головний прапор країни приспустили: яка причина
Життя 72381
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 71508
-
Ми втрачаємо покоління інженерів і програмістів. Як математика впливає на майбутнє України
11632
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 10472
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 9028
Контакти
E-mail: [email protected]