Хмарочоси на селі. Що відбуватиметься біля Києва через зміни у ДБН?
Одразу спойлер: чекати на позитив не варто.
Через зміни у державних будівельних нормах України супутники великих міст, які й зараз страждають від хаотичної забудови та високої щільності, тепер ризикують перетворитися вже на висотні бетонні джунглі, позбавлені будь-якої соціальної інфраструктури. Але для того, щоб зрозуміти, чому це відбувається саме зараз, треба розібратися від початку.
Ще у 2018 році Мінрегіон ухвалив чіткі обмеження щодо поверховості житлової забудови залежно від чисельності населення. Було встановлено, що у містах і сільській місцевості, де проживають до 1 000 осіб, – максимальна поверховість для багатоквартирного будинку становила чотири поверхи (до 12 метрів), для смт – п’ять поверхів, для міста з населенням до 50 тисяч – дев’ять поверхів. У більших населених пунктах (50–100 тисяч жителів) максимальна поверховість становила 16 поверхів, або 48 метрів.
Причини встановлення таких обмежень насправді об'єктивні. По-перше, це – безпека. Зрозуміло, що в селах просто немає пожежних машин, здатних загасити вогонь, скажімо, на 16 поверсі. По-друге, якщо почати зводити всюди будинки-свічки, то інфраструктура невеликих міст остаточно перестане справлятися. Я говорю і про транспортну інфраструктуру (люди, які живуть за Києвом і працюють у столиці, щодня переконуються у цьому на власному досвіді), і про соціальну.
Ось свіжий приклад того, до чого призводить непродумана та неконтрольована забудова. У селі Крюковщина під Києвом цього року лінійку 1 вересня довелося проводити тричі! А все через те, що учням не вистачає місця. Освітній заклад розрахований на 800 дітей, а за фактом навчаються у ньому дві тисячі школярів. І це у період пандемії та за необхідності дотримуватися соціальної дистанції. Уявіть, що у школі – вісім перших класів! Навчання старших класів проводять у коридорах і вестибюлях! Навчаються у кілька змін. Про норми для їдалень та санвузлів взагалі говорити марно. Якої якості освіти можна очікувати? У селі за останні роки побудували понад 20 нових житлових комплексів – і жодної школи!
Насправді це – не єдиний такий приклад. Уже зараз ми маємо проблему із соціальною інфраструктурою в багатьох містах-супутниках Києва. Попри це, забудовників обмеження на поверховість не влаштовують, і зрозуміло чому: їхнє завдання – звести максимальну кількість квадратних метрів. На те, що мешканцям, які житимуть на цих метрах, немає куди відвести дітей через відсутність шкіл і дитсадків, багатьом забудовникам просто начхати. Тому вони й билися останні кілька років, щоб прибрати вищезгадані обмеження.
І саме 1 вересня їм це вдалося. Апеляційний адмінсуд скасував наказ Мінрегіону про закріплення у державних будівельних нормах заборони на зведення багатоповерхівок у селах із населенням понад тисяча осіб і кварталах садибної забудови.
Наразі руки забудовників розв'язані, можна “виганяти” свічки навколо великих міст, отримувати надприбутки й не перейматися якимись там школами, садками та іншою інфраструктурою. Забудовники отримають гроші, а місцева влада – “головний біль” і проблеми, яких фактично вирішити самостійно вони не зможуть.
Аби не допустити, щоб невеликі міста-супутники перетворилися на непридатні для нормального життя бетонні джунглі, треба діяти вже зараз. Я ініціюватиму вирішення цієї проблеми на рівні Парламенту, місцевої влади та інших відповідальних держорганів.
Перш за все, необхідно у законний спосіб відновити обмеження щодо поверховості житлової забудови та призупинити видання дозволів на зведення багатоповерхівок у маленьких містах (принаймні – до того, як будуть розроблені адекватні правила).
Після цього провести велику аналітичну роботу: проаналізувати ситуацію щодо кожного міста, зробити аналіз генпланів і детальних планів територій, розрахувати майбутню кількість людей та визначити кількість об'єктів соціальної інфраструктури, необхідну для їхнього комфортного проживання.
Відповідно до цього – внести корективи у генеральні плани міст і змусити владу та забудовників їх ретельно дотримуватися.
Перш ніж зводити навіть невеликий будинок, необхідно мати на руках чітку документацію. Без цього розпочинати роботи неможливо. Інакше такий дім у найкращому випадку буде незручним та некомфортним, у найгіршому – він просто розвалиться. Те саме стосується й забудови міст. Без конкретного плану та якісної містобудівної документації ми гарантовано отримаємо населені пункти, в яких просто неможливо жити.
- Кабмін-шатл: змінилися крісла, але не пілоти Дана Ярова 17:12
- HR-документообіг: коли кожна хвилина – це репутація Олександр Вернигора 16:52
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу Юлія Мороз 15:05
- Виклики і успіхи у врегулюванні авіаційних страхових спорів Сергій Дзіс 14:32
- Що означає URC2025 у Римі для енергетики України та ЄС: підсумки та аналітика Ростислав Никітенко 11:11
- Молдавський експеримент: коли іноземні експерти замінюють народний суверенітет Юрій Григоренко 10:19
- Заметки по итогам Римской конференции: вопросы возрождения Украины Вільям Задорський вчора о 18:59
- Что меняется в отсрочке для преподавателей: разбор законопроекта №13193 Віра Тарасенко вчора о 15:30
- Що означає історичне рішення ЄСПЛ у справі "Україна та Нідерланди проти росії" Юлія Овчинникова 12.07.2025 20:59
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський 11.07.2025 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова 11.07.2025 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова 11.07.2025 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
-
Американці отримали контроль над одним з найбільших зернових терміналів в Одесі
Бізнес 15903
-
50 000 грн при народженні та 7000 грн щомісяця: уряд схвалив нову підтримку родин з дітьми
Фінанси 7829
-
Як почати день так, щоб усе встигати: робоча формула перших 30 хвилин
Життя 6357
-
У медзакладах Києва відбулися обшуки: БЕБ розслідує махінації з eHealth – фото
Бізнес 4061
-
Бути собою чи грати на публіку: чи варто ділитися своєю вразливістю в Instagram
Життя 3157