Повернення податкових перевірок 2023
Поговоримо про поверення податкових перевірок та основні критерії відбору компаній для перевірок
З 1 жовтня бізнес отримав повернення податкових перевірок. Але все ж такі перевірки будуть проходити для «обраних». З’ясуємо, до кого можуть завітати фіскали та яка мета таких перевірок у період війни в країні.
Кабінет Міністрів на засіданні 5 вересня 2023 року схвалив проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі — Закон №3219).
Законопроєктом пропонувалося внести зміни до Податкового кодексу та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування». Ці зміни передбачали, що з 1 жовтня 2023 року відновлюється проведення документальних (планових і позапланових) перевірок, проведення яких було заборонено до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України.
Перевірки під час дії воєнного стану проводитимуться за наявності безпечних умов для їх проведення. Цей законопроєкт було прийнято, тому маємо нові та важливі зміни для бізнесу.
Сам текст Закону №3219 з продовженим мораторієм на планові перевірки — це насамперед результат перемовин із бізнесом. І всі ми розуміємо, що така заборона тимчасова, а отже, невдовзі планові перевірки повернуться.
Тим паче, що податківці не гають часу, і план-графік перевірок вони, за потреби, складуть досить швидко. Та й самим Законом №3219 визначено перелік платників податків, які включаються до плану-графіка перевірок з 1 серпня 2023 року.
Отже, тимчасово, на період з 1 серпня 2023-го до припинення або скасування воєнного стану на території України (пп. 69.35 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ):
1) вводяться щомісячні планові графіки перевірок із відповідними змінами, які оприлюднюються на сайті ДПСУ без урахування п. 77.2 ПКУ та не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено такий оновлений план-графік;
2) внесення змін до плану-графіка може здійснюватися щомісяця з урахуванням форс-мажорних обставин, обставин непереборної сили, наявності/відсутності безпечних умов для проведення перевірок, які визначено пп. 69.2-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ;
3) до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені:
- платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
- платники податків, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
- платники податків, які надають фінансові, платіжні послуги;
4) документальні планові перевірки таких платників податків можуть розпочинатися не раніше ніж через 30 календарних днів, наступних за датою оприлюднення оновленого плану-графіка, та за умови надіслання (вручення) таким платникам (їх представникам) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки копії наказу та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Для всіх інших платників податків мораторій на проведення планових перевірок з 1 серпня 2023 року діє й далі. Скільки це триватиме?
Коли ми говоримо про діючий мораторій на планові перевірки, то наразі його передбачено до припинення або скасування воєнного стану на території України. Проте дехто із законотворців вже бажає скасувати цей мораторій, про що свідчить коментований нами законопроєкт №10016.
При цьому сам п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ пропонують залишити. Тобто на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Водночас законопроєктом №10016 пропонується скоротити строк мораторію на позапланові та планові перевірки і відновити їх у повному обсязі з 1 жовтня 2023 року. А саме:
- документальні позапланові перевірки з підстав, вказаних у п. 69.2-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, тобто за діючим планом-графіком перевірок, пропонується проводити лише у періоді з 1 серпня 2023 року до 1 жовтня 2023 року;
- тому у періоді з 1 серпня 2023 року до 1 жовтня 2023-го (запропонована редакція п. 69.35 підрозд 10 розд. ХХ ПКУ) до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені лише:
— платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
— платники податків, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
— платники податків, які надають фінансові, платіжні послуги.
А що далі — після 1 жовтня?
А далі — планові документальні перевірки пропонують повернути без жодних обмежень щодо категорій платників податків або платників ЄСВ.
Варто зазначити, що цим самим п. 69.35 підрозд 10 розд. ХХ ПКУ передбачається особливий порядок формування плану-графіка таких окремих планових перевірок.
Але якщо зараз чинна редакція цього пункту вказує на вибіркові планові перевірки виключно щодо тих платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, грального бізнесу та надання фінансових, платіжних послуг, то раптом такий особливий порядок може почати діяти для всіх платників податків і ЄСВ.
Звісно, виникає запитання: що це означає? Як вибиратимуть платників для плану-графіка і чому не можна просто відновити планові перевірки за п. 77 ПКУ?
Варто зауважити, що вимоги п. 77.2 ПКУ передбачають не лише порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а й дотримання порядку відбору платників податків за переліком ризиків та їх поділом за ступенями (високий, середній та незначний). Причому залежно від цих критеріїв періодичність включення до плану-графіка становить від одного разу на рік до одного разу на два чи три роки.
Але такими, здавалося б, незначними змінами одним абзацем до п. 69.35 підрозд 10 розд. ХХ ПКУ пропонується до кінця війни відійти від вказаних вимог і критеріїв відбору платників податків за п. 77.2 ПКУ та дозволити податковим органам щомісяця, починаючи з 1 жовтня 2023 року (або пізніше, залежно від дати набрання цим нормативним актом законної сили), формувати плани-графіки фактично на свій смак і на власний розсуд визначати платників податків, яких включатимуть до таких планів-графіків. До речі, аналогічні зміни пропонується внести й до Закону про ЄСВ.
На нашу думку, такі дії ініціаторів законопроєкту можуть призвести до порушення прав платників податків.
Адже не варто забувати, що:
П. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ вводився в дію за виняткових обставин, лише на період дії воєнного стану, та не може поширюватися на загальний порядок проведення перевірочної роботи.
Планові перевірки передбачаються не тільки для вчинення спеціальних заходів контролю, але й мають проводитися з урахуванням захисту самих платників податків від зловживання правами органами державної влади та надмірного втручання у діяльність госпсуб’єктів.
Незважаючи на запровадження воєнного стану, жодним законом не скасовано принципи, на яких ґрунтується податкове законодавство, зокрема рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації — забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу тощо (пп. 4.1.2 ПКУ).
Відсутність обов’язку дотримання контролюючими органами критеріїв відбору платників податків — це порушення не лише прав платників податків, а й самих контролюючих органів. Адже відсутність чітких вимог для формування плану-графіка документальних перевірок призведе до масових недопусків перевіряючих до перевірок і судових спорів щодо цього. І не факт, що суди стануть на бік ДПС.
Матеріал взято автором з Юридичної газети
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- Готують підвищення тарифів для населення 732
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 147
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 101
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 90
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні 67
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 11496
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 7274
-
Uklon готовий виконати закон про стягнення податку з доходів водіїв
Бізнес 6351
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5271
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 4599