Безпека перевезень: як запобігти втраті вантажу, грошей та репутації?

За оцінками Міжнародної Асоціації захисту транспортних активів (TAPA), протягом  2019-2020 рр. у ланцюгах постачання регіону ЕМЕА  - Європи, Близького Сходу та Африки - здійснено майже півмільйона крадіжок. 

Водночас експерти асоціації наголошують: навіть ці дані неповною мірою відбивають  рівень злочинності на транспорті. У регіоні зафіксовано 15 тисяч випадків завдання значних збитків, а щодня  викрадається товарів на  понад 420 тис. євро. 

Злочинців цікавлять будь-які види вантажів, що відправляються будь-яким транспортом. Та якщо розподілити викрадений товар по категоріях, то найбільший ризик припадає на продукти харчування – 27%, метал – 18%, побутову техніку – 10% від загального обсягу втрат.  У першу чергу це товари, які перевозяться у вантажівках на великі відстані, при цьому половина крадіжок відбувається на стоянках без охорони.

Правоохоронні органи, логістичні та страхові компанії нашої країни не завжди інформують громадськість про кримінальні інциденти при транспортуванні вантажу. Навпаки, по можливості уникають розголосу, тож отримати реальні дані статистики втрат по Україні неможливо. Та навряд чи вони можуть бути меншими за втрати в країнах Європи. Тому виникає цілком доцільне запитання: як вберегтися?

З огляду на накопичений досвід у побудові систем безпеки вантажоперевезень, можна розподілити всі заходи із захисту автомобільних переміщень вантажів на три рівні:

1) базовий рівень – заходи з профілактики найбільш передбачуваних ризиків,

2) страховий рівень  –  захист від фінансових втрат, що мають імовірнісний характер,

3)  аналітичний рівень – мінімізація вірогідності застосування злочинних схем на транспорті.

1. Базовий рівень безпеки. Виключаємо передбачуване.

Автомобільний транспорт як такий вже є джерелом підвищеної небезпеки. Для вантажного автомобіля рівень загроз є ще вищим, адже окрема група ризиків притаманна саме для певного вантажу. Тож на базовому рівні необхідно приділити увагу щонайменше трьом ключовим складовим системи безпеки вантажоперевезень.

Безпека водіїв. Мова йде як про правильну організацію їх праці, так і про безпечну поведінку самих далекобійників.

Водій – той самий «головний герой», від якого напряму залежить безпечна та своєчасна доставка вантажу. Добре самопочуття та достатня увага водія є необхідною умовою безпечного перевезення, тож перевізник зобов'язаний дотримуватись правил нормування праці. Найважливіші з них:

- Зміна водіїв, якщо маршрут перевищує 250 км чи триває довше 12 годин. Тому рейс мають обслуговувати два далекобійники, змінюючи один одного.

- Дотримання тривалості робочого тижня, який для одного працівника не має перевищувати 56 годин, а якщо водій працює два робочих тижні поспіль, максимальний час роботи не має перевищувати 90 годин за цей період.

- Чергування періодів праці та відпочинку в рейсі, коли на кожні 4,5 години безперервного керування вантажівкою водій має зробити перерву в русі для харчування або відпочинку тривалістю не менше 45 хвилин.

Щодо ризикової поведінки, то ключовою рекомендацією є заборона водіям та іншим співробітникам розголошувати конфіденційні дані про склад вантажу, специфіку, цінність, номенклатуру партії. І, звичайно, водії мають чітко дотримуватися техніки безпеки.

Технічна безпека.  Сюди входить мінімізація ризиків, пов’язаних з технічним станом автомобіля, а також створення технічних умов, що сприятимуть збереженню вантажу.   Ключові точки контролю можна розподілити наступним чином.

- Оцінка технічного стану автомобіля – перед рейсом є обов’язковою перевірка на справність, відповідність вантажу, що перевозиться, за параметрами, вантажопідйомністю, габаритами кузова тощо.

- Встановлення необхідних систем безпеки – це обов'язкова вимога під час транспортування вантажу. Залежно від специфіки ТМЦ має бути обране обладнання: складні замки, відеоспостереження, сигнальні маяки, GPS-трекери тощо.

- Пломбування транспорту. Використання пломб добре зарекомендувало себе на «м’яких» бортах. В інших випадках можливе встановлення датчиків відкриття дверей. 

Організаційна безпека. Це низка заходів, завдяки яким можна сформувати максимально безпечний шлях переміщення вантажу та забезпечити його дотримання. До складу таких заходів входять:

- Розробка маршруту із урахуванням всіх вимог безпеки. Водій не має права без узгоджень із диспетчером відхилятись від маршруту або затримуватись в непередбачуваному місці.

- Постійна координація рейсу диспетчером. Під час спілкування диспетчера з водієм неприпустима присутність сторонніх осіб та будь-яке інше розголошення інформації.

- Планування та призначення спеціалізованих місць для відпочинку водія. Це можуть бути мотелі, готелі, де є паркінг для автомобіля, що охороняється.

- Постійний моніторинг стану  вантажу. Для допомоги водієві, уникнення небезпечних ситуацій та своєчасного реагування на них, диспетчер вантажоперевезення має цілодобово підтримувати зв'язок із далекобійником.

- Дотримання правил завантаження та розвантаження вантажу. 

Але навіть при дотриманні всіх нормативних вимог та рекомендацій з безпечної організації перевезень, можуть траплятись несподіванки. Тут має включатись наступний рівень захисту - страховий.

2. Страховий рівень безпеки. Запобігаємо імовірним втратам.

Сферу вантажних перевезень фінансово убезпечують такі види страхування: 

Страхування вантажів. Передбачає виплату відшкодування в разі пошкодження або втрати вантажу. Такий договір може укладатися в двох варіантах. Перший – на випадок настання певної події з чіткого переліку, що визначений в страховій угоді. Для другого типу контракту діє принцип «all risks»: страховим випадком вважається будь-яка подія, що призвела до пошкодження або втрати вантажу –  окрім ситуацій, що окремо визначені  як виключення.

Важливо пам’ятати: страхова компанія майже із 100% імовірністю відмовить у виплаті, якщо під час перевезення порушено вимоги діючих Правил перевезення вантажів.  Це типове виключення зі страхового покриття.

Страхування відповідальності перевізників вантажів та експедиторів. За таким договором відшкодовуються збитки, які перевізник чи експедитор мав би компенсувати  власнику пошкодженого або втраченого вантажу. Випадки такої відповідальності визначаються Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, до якої Україна приєдналася у 2006 році.

Окремо можна виділити обов’язкове страхування відповідальності перевізника небезпечних вантажів. Цей договір мають укладати відправники, перевізники або експедитори, а також одержувачі потенційно небезпечних ТМЦ. Страхова компанія компенсує шкоду, спричинену вантажем, третім особам, що не є не учасниками перевезення, або ж навколишньому середовищу.

Страховий захист – дієвий інструмент ризик-менеджменту. Та при цьому жоден договір не передбачає виплат за збитки, що пов’язані з діями перевізників, експедиторів та їхніх співробітників, в яких є склад злочину. Для такого захисту потрібно запровадити наступний рівень безпеки – аналітичний.

3. Аналітичний рівень безпеки. Не дати шансів злодіям.

Цей рівень захисту неможливо забезпечити силами логістичної або диспетчерської служби, які є в кожній транспортній компанії, адже його побудова потребує додаткових знань та компетенцій. Для виявлення ознак можливого злочину потрібно мати власну кваліфіковану службу безпеки або залучити відповідних фахівців на засадах аутсорсингу.

Для попередження злочинних дій служба безпеки логістичної компанії має постійно моніторити дії співробітників, які беруть участь в організації та контролі вантажоперевезення. Мінімальний перелік дій в цьому напрямку передбачає наступні кроки.

- Виявлення фактів  і навіть ознак (!) участі працівників в передачі конфіденційної інформації щодо місць накопичення, отримання вантажів та маршрутів руху.

- Отримання даних про фінансовий стан співробітників, що задіяні в організації або контролі перевезення. Важливо знати, чи мають вони значні боргові зобов’язання, та чи можуть бути пов’язані з криміналітетом.

- Виявлення фактів безпідставного накопичення співробітниками зразків із відтисками печаток та реквізитами, які використовуються для отримання та здачі вантажу, сплати його вартості та послуг.

- Моніторинг інтернет-ресурсів, онлайн оголошень для виявлення «дзеркальних» компаній – з реквізитами, схожими на ті, що має компанія-розпорядник чи власник матеріальних цінностей.

- Вивчення криміногенної обстановки в районах маршрутів, якими здійснюються або плануються перевезення.

Ці мінімальні кроки можуть бути достатніми для невеликих логістичних операторів. Якщо ж обсяг перевезень значний, або компанія практикує регулярні міжнародні перевезення, завдання служби безпеки ускладнюються, а до обов’язкових варто додати такі заходи.

- Детальне ознайомлення з інформацією про всіх учасників здійснення процедур вантажоперевезень – як отримання ТМЦ з-за кордону, так і відправлення за кордон. Потрібно мати дані про  митників, брокерів, вантажоодержувачів, а також шляхи передачі інформації та документів; забезпечити контроль за обігом документів та інформації.

- Систематичні тренінги-перевірки для співробітників. Доцільно створити інформаційну “легенду”, як б могла зацікавити вірогідних злочинців, довести її до персоналу та таким чином перевірити наміри працівників.

- Розробка алгоритму дій для персоналу на випадок критичних ситуацій  – юридичних або пов'язаних із фізичною безпекою, та відпрацювання  виконання цих алгоритмів.

- Комплексні аудити безпеки – вивчення та аналіз маршрутів руху, місць відвантаження-завантаження, комунікації під час отримання та передачі документів, у т.ч. й фінансових.

- Організація роботи представників служби безпеки компанії в режимі 24/7 на базі існуючих диспетчерських центрів.

Усі  перелічені рекомендації є актуальними для побудови систем безпеки професійних перевізників та експедиторів, а також компаній, що мають власний автопарк для здійснення вантажоперевезень. Але захищатись мають і ті учасники бізнесу, які користуються цими послугами на аутсорсі, відправляють та отримують вантажі за допомогою логістичних операторів.  Для вибору безпечного перевізника варто перевіряти та аналізувати такі дані:

- Протягом якого часу логістична компанія працює на ринку?

- Чи зазначено в установчих документах компанії здійснення перевезень згідно КВЕД?

- Чи є в компанії власний персонал та яка його кількість?

- Чи є в неї власний автопарк? Чи облаштовані автівки охоронними системами?

- Як оцінюється фінансовий стан компанії в цілому?

- Які зв’язки має компанія та її керівництво? Чи є у відношенні до компанії або її керівництва судові справи та відкриті виконавчі провадження?

У ТАРА підкреслюють, що минулий рік став другим за частотою кримінальних випадків на транспорті за останні 24 роки, і тенденція до збільшення таких інцидентів посилюється в усьому світі. Тож варто сподіватися, що ці рекомендації виявляться корисними і допоможуть вітчизняному бізнесу уникнути втрат вантажу, грошей та репутаційних ризиків, щоб українські компанії  не поповнили сумну статистику.