Чим більше дискусій, тим швидше дойдемо до системних змін в судовій експертизі

Питання щодо змін в системі судової експертизи дуже швидко набуло чуток і домислів, які насправді не сильно відображають реальну ситуацією. Для скептиків достатньо сказати, що хто б що не говорив, а реформа давно назріла, тому вона буде проводитись. Бажаючим приєднатися поясню зміст запропонованих змін і коротко розкажу передісторію.

Але перед цим зазначу, що перші досягнення на шляху до проведення системної комплексної реформи вже є. Протягом року законопроектів, зі змінами та доповнення до процесуального законодавства та чинного Закону “Про судову експертизу” вносилось чимало. Окремі хаотичні, окремі точкові, але усі ці дії законотворців вказують на одне — зміни потрібні і вони будуть. Піднявши тему в публічну площину, ми витягли на поверхню проблемні питання і показали, що реформувати треба систему загалом.

Тепер передісторія. Трохи більше року до мене звернулись судові експерти з проханням долучитися до роботи над законопроектом. Попередній текст документу у них був. Більше того, певний період часу його обговорювала Громадська рада при Міністерстві юстиції України. Однак зміна влади і революційні, а потім і військові події відсунули вирішення цього питання на дальший період.

Судова експертиза на перший погляд досить вузька сфера, тому зацікавлених вникати в суть виявилось не так багато. Але коли проговорюю з депутатами і міністрами необхідність змін, розуміння того, що саме від експертизи часто залежить рішення суду розширює коло зацікавлених. Адже судовій експертизі по праву належить вагоме місце в судовій системі.

Отже, спочатку був зареєстрований законопроект 6264 «Про судово-експертну діяльність в Україні», про який згадував вище і який напрацьовувався судовими експертами. І це правильно, бо депутати можуть проголосувати, але писати проект мають фахівці, які знають середовище і в ньому працюють. Точка зору і рекомендації практиків – це успіх і самої реформи, і тих, хто її проводить. Зрештою, це запорука якісного функціонування галузі, яку реформують.

Однак критиків виявилось чимало. Тому щоб середовище фахівців могло висловитись, ми провели низку круглих столів та обговорень, щоб удосконалити внесений законопроект. І вже цього року був зареєстрований доопрацьований експертами законопроект № 8223 «Про судову експертизу та самоврядування судових експертів».

Чому склалась така ситуація і навіщо акцент на самоврядування?

На етапі обговорення поправок до процесуальних кодексів, які торкнулися і сфери судової експертизи, було зрозуміло, що спроби монополізувати ринок і віддати проведення окремих видів експертиз виключно експертам, які працюють в державних спеціалізованих установах, загальмує хід судових справ, бо на експертизи доведеться чекати не один місяць, а може й не один рік. Тому в ситуацію треба втручатися комплексно.

На сьогодні визначені стратегічні питання, які в сфері судових експертиз треба змінити або запровадити. Так одним з ключових питань законопроекту є подолання монополії держави на проведення судових експертиз. Від демонополізації нам нікуди не дітись. Це вимога часу. На сьогоднішній день монополія держави скасована в таких сферах публічної діяльності, як нотаріат, арбітражні керуючі, оціночна та аудиторська діяльність, третейські суди. Далі - судова експертиза.

Другий важливий момент - законопроект зміщує акценти зі спеціалізованих судово-експертних установ на судового експерта, який є центральною фігурою процесу. Адже саме судовий експерт, а не установа, несе юридичну відповідальність, зокрема адміністративну, дисциплінарну та кримінальну за наданий висновок.

В законопроекті виокремлені три ключові проблеми, які за визначенням судових експертів, зрушать з місця давно очікувану реформу:

1. подолання монополії держави на проведення судових експертиз;

2. залучення приватних (незалежних) експертів (на рівні з експертами держустанов) до написання та впровадження методик проведення судових експертиз;

3. єдиний систематизований підхід до підготовки та атестації судових експертів, без виокремлення, коли державні експерти проходять підготовку в своїх установах, приватні (незалежні) — в Міністерстві юстиції.

Врегулювання питання атестації на кваліфікаційній комісії, створеній при Міністерстві юстиції, є тимчасовим, перехідним етапом, до моменту, поки експерти не створять самоврядну організацію, щоб перебрати усі функції управління в сфері судової експертизи.

Прикладів створення подібних асоціацій на сьогодні є чимало. Тому говорячи про самоврядування, самоуправління судових експертів, ми можемо скористатися досвідом побудови такої системної структури в будь-якій дотичній сфері. Тут важливо зрозуміти одне – розрізненість експертів – це їхня слабкість в боротьбі проти закоренілої системи. Об'єднання судових експертів в єдину асоціацію відкриває їм дорогу не лише до механізмів управління в цій сфері, а й до формування самостійної системи, ринку праці, конкурентності, стабільності. Думаю, такі принципи мають зацікавити навіть противників цієї реформи, і вони переглянуть свій підхід до ситуації.