Примусити до добровільної сплати
В Україні впроваджується податковий комплаєнс: на що чекати?
Проблема добровільної сплати податків – одна з найактуальніших в усьому світі, а відтак – в міжнародній практиці вже існує чимало доробків, які добре себе зарекомендували. Прийнято говорити про так званий податковий комплаєнс – комплекс мотивів та стимулів платників, що спонукають останніх дотримуватися вимог податкового законодавства та вчасно сплачувати податки, збори й платежі.
Наразі тема впровадження податкового комплаєнсу дійшла і до України. Що виглядає цілком природнім – на тлі реформування всієї податкової інституції.
В цьому контексті Офіс великих платників - в авангарді процесу. Адже він свого часу саме й створювався як структура, котра повинна забезпечувати максимальний рівень добровільної сплати податків, збільшення надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів.
Основні напрями обслуговування великих платників — налагодження партнерських відносин та підтримка й заохочення платників податків до добровільної сплати – на основі довіри та взаєморозуміння.
Нині податкове супроводження великих платників податків, яке ми забезпечуємо, ґрунтується на принципах:
- компетентність — висока кваліфікація фахівців, які здійснюють податкове супроводження платників податків;
- орієнтованість на платника податків — приділення уваги платникам податків, з урахуванням конкретної ситуації;
- неупередженість — справедливе та рівне ставлення до кожного платника податків, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;
- об’єктивність — урахування всіх факторів, що впливають на оподаткування та поведінку платника податків;
- зручність та доступність — забезпечення платникам податків можливості отримання комплексу адміністративних послуг максимально швидко, просто й комфортно, передусім – в режимі online через Електронний кабінет, як то кажуть, «не встаючи з дивану».
В той же час – незважаючи на вищеозначений пакет принципів, котрий ми практикуємо, знаходити порозуміння з платниками непросто.
Це красномовно ілюструють цифри боргу (незважаючи на те, що цього року він значно скоротився): наразі за великими платниками, які не поспішають розраховуватись з державою, значиться близько 14,6 млрд грн боргу.
Не останню роль в цій сумі відіграють борги по так званій частині чистого прибутку, яку, згідно з розпорядженням КМУ мають сплачувати державні підприємства, або ті, де держава виступає акціонером. Нагадаю, йдеться про відрахування у розмірі 90% від чистого прибутку.
Стягнення цієї заборгованості наразі питання надскладне.
Адже частина чистого прибутку – це не податковий платіж, на який могли б поширюватись норми ПКУ. Отже – ми не можемо примусового його стягувати.
Суди, своєю чергою, трактують повноваження органів ДФС у цьому питанні неоднозначно. Більшість навіть не приймають позовні заяви до розгляду, вважаючи, що фіскали не мають жодних повноважень на стягнення заборгованості із державних підприємств – платників частини чистого прибутку, оскільки – згідно ст.9 ПКУ – цей платіж не відноситься до податків (зборів, обов’язкових платежів). Між тим, борги ростуть.
До прикладу, у травні цього року державне підприємство не сплатило частину чистого прибутку за І квартал 2019 року, яку, до речі, вони самостійно задекларували. Результат: заборгованість одразу зросла на 1,73 млрд грн.
Вихід з подібного замкненого кола – лише на законодавчому рівні. Ми вже не один раз наголошували: слід домогтися, аби частина чистого прибутку (доходу) підприємств отримала статус платежу, який за законом вилучається до бюджету. Офісом великих платників надавались пропозиції щодо відповідних змін в законодавство. Це зняло б вільне тлумачення ситуації судами та дозволило б контролюючим органам стягувати зазначену вище заборгованість. Зміни поки що залишаються лише у вигляді пропозицій.
Що у залишку? Страждає в першу чергу бюджет країни. Несумлінні платники – попри всі умовляння та заклики до доброчесності – час од часу залишають його без надвеликих надходжень. Приклад несплати до бюджету майже 2 млрд грн. – більш ніж красномовний.
Очевидно, що без певних змін на законодавчому рівні, які б забезпечили достатній рівень відповідальності платників, годі чекати радикальних змін у податковій культурі.
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька вчора о 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал вчора о 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков вчора о 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков вчора о 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер вчора о 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 150
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 100
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 92
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 32336
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
23554
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 21595
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 9133
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 8533