Примусити до добровільної сплати
В Україні впроваджується податковий комплаєнс: на що чекати?
Проблема добровільної сплати податків – одна з найактуальніших в усьому світі, а відтак – в міжнародній практиці вже існує чимало доробків, які добре себе зарекомендували. Прийнято говорити про так званий податковий комплаєнс – комплекс мотивів та стимулів платників, що спонукають останніх дотримуватися вимог податкового законодавства та вчасно сплачувати податки, збори й платежі.
Наразі тема впровадження податкового комплаєнсу дійшла і до України. Що виглядає цілком природнім – на тлі реформування всієї податкової інституції.
В цьому контексті Офіс великих платників - в авангарді процесу. Адже він свого часу саме й створювався як структура, котра повинна забезпечувати максимальний рівень добровільної сплати податків, збільшення надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів.
Основні напрями обслуговування великих платників — налагодження партнерських відносин та підтримка й заохочення платників податків до добровільної сплати – на основі довіри та взаєморозуміння.
Нині податкове супроводження великих платників податків, яке ми забезпечуємо, ґрунтується на принципах:
- компетентність — висока кваліфікація фахівців, які здійснюють податкове супроводження платників податків;
- орієнтованість на платника податків — приділення уваги платникам податків, з урахуванням конкретної ситуації;
- неупередженість — справедливе та рівне ставлення до кожного платника податків, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;
- об’єктивність — урахування всіх факторів, що впливають на оподаткування та поведінку платника податків;
- зручність та доступність — забезпечення платникам податків можливості отримання комплексу адміністративних послуг максимально швидко, просто й комфортно, передусім – в режимі online через Електронний кабінет, як то кажуть, «не встаючи з дивану».
В той же час – незважаючи на вищеозначений пакет принципів, котрий ми практикуємо, знаходити порозуміння з платниками непросто.
Це красномовно ілюструють цифри боргу (незважаючи на те, що цього року він значно скоротився): наразі за великими платниками, які не поспішають розраховуватись з державою, значиться близько 14,6 млрд грн боргу.
Не останню роль в цій сумі відіграють борги по так званій частині чистого прибутку, яку, згідно з розпорядженням КМУ мають сплачувати державні підприємства, або ті, де держава виступає акціонером. Нагадаю, йдеться про відрахування у розмірі 90% від чистого прибутку.
Стягнення цієї заборгованості наразі питання надскладне.
Адже частина чистого прибутку – це не податковий платіж, на який могли б поширюватись норми ПКУ. Отже – ми не можемо примусового його стягувати.
Суди, своєю чергою, трактують повноваження органів ДФС у цьому питанні неоднозначно. Більшість навіть не приймають позовні заяви до розгляду, вважаючи, що фіскали не мають жодних повноважень на стягнення заборгованості із державних підприємств – платників частини чистого прибутку, оскільки – згідно ст.9 ПКУ – цей платіж не відноситься до податків (зборів, обов’язкових платежів). Між тим, борги ростуть.
До прикладу, у травні цього року державне підприємство не сплатило частину чистого прибутку за І квартал 2019 року, яку, до речі, вони самостійно задекларували. Результат: заборгованість одразу зросла на 1,73 млрд грн.
Вихід з подібного замкненого кола – лише на законодавчому рівні. Ми вже не один раз наголошували: слід домогтися, аби частина чистого прибутку (доходу) підприємств отримала статус платежу, який за законом вилучається до бюджету. Офісом великих платників надавались пропозиції щодо відповідних змін в законодавство. Це зняло б вільне тлумачення ситуації судами та дозволило б контролюючим органам стягувати зазначену вище заборгованість. Зміни поки що залишаються лише у вигляді пропозицій.
Що у залишку? Страждає в першу чергу бюджет країни. Несумлінні платники – попри всі умовляння та заклики до доброчесності – час од часу залишають його без надвеликих надходжень. Приклад несплати до бюджету майже 2 млрд грн. – більш ніж красномовний.
Очевидно, що без певних змін на законодавчому рівні, які б забезпечили достатній рівень відповідальності платників, годі чекати радикальних змін у податковій культурі.
- Переможи прокрастинацію Олександр Скнар 05:03
- Форензик і контроль: уроки з кейсу про багатомільйонні збитки Артем Ковбель вчора о 23:37
- Скасування усиновлення: проблеми підсудності та подальшого влаштування дитини Леся Дубчак вчора о 16:30
- Глікація: не тільки про цукор. Як захистити шкіру зсередини і зовні Вікторія Жоль вчора о 15:18
- Як страх успіху заважає нам рухатися вперед Олександр Висоцький вчора о 14:42
- Українські підручники на BELMA – це знак, що ми на правильному шляху Віктор Круглов вчора о 09:33
- Як освітнім проєктам залишатися прибутковими під час війни Костянтин Соловйов вчора о 09:08
- Мукеш Амбані фінансує військову машину Путіна. Що має робити Україна? Євген Магда 01.09.2025 16:59
- Скасування усиновлення: проблемні моменти визначення складу учасників справи Леся Дубчак 01.09.2025 16:49
- Чутливість чи емпатія: як самоспівчуття робить вас сильнішими Наталія Растегаєва 01.09.2025 13:51
- Податкові радники притягуються до відповідальності у Великій Британії Олександр Черних 01.09.2025 10:50
- Зміна користувацьких запитів: яка нерухомість цікавить українців Раміль Мехтієв 01.09.2025 09:51
- Справжніх вбивають по справжньому Володимир Горковенко 31.08.2025 23:22
- Своя генерація, чужі мережі: як не отримати мільйонні штрафи Ростислав Никітенко 31.08.2025 17:26
- Реформа оренди землі: стане простіше чи постраждає прозорість ринку? Валентина Слободинска 31.08.2025 17:25
-
"Можливо, і слава богу". Чи втратить Україна словацьке паливо через удари по "Дружбі"
Бізнес 25352
-
На трасі Київ – Одеса у Віті-Поштовій побудували тунельну розв'язку – фото
Бізнес 15510
-
Саудівська Аравія та Ірак перестали постачати нафту індійському НПЗ Роснєфті – Reuters
Бізнес 10980
-
Кабмін оприлюднив умови конкурсу на літієву ділянку "Добра"
Бізнес 7159
-
На систему онлайн-моніторингу азартних ігор планують витратити 30 млн грн: оголошено тендер
Бізнес 7013