Про залежність податків від гарантованої компенсації по банківських депозитах
Щоб запобігти зменшенню податкових надходжень до бюджету від банківського сектору, необхідно суттєво підвищити гарантовану до повернення суму депозиту фізособи в банках України.
Щоб запобігти зменшенню податкових надходжень до бюджету від банківського сектору, необхідно суттєво підвищити гарантовану до повернення суму депозиту фізособи в банках України. За попереніми розрахунками – як мінімум, до 600-800 тисяч гривень.
На перший погляд, твердження неоднозначне і суперечливе. І все ж, якщо розібратися, більш ніж логічне. Насправді тут йдеться про відновлення довіри українців до банківської системи, котра відчутно похитнулася за останні три роки і невпинно працює на скорочення обсягу вкладів фізичних осіб з усіма відповідними наслідками – як для наповнення бюджету, так і для розвитку економіки країни вцілому.
Так, на сьогодні українська економіка нехай не марафонськими, але все ж помітними темпами потроху набирає обертів та відновлюється після кількарічного спаду, і податківці як ніхто краще можуть простежити ці тенденції. За таких умов питання довіри бізнесу та населення до банківської системи стає як ніколи актуальним.
В першу чергу проблема стосується фізичних осіб-персональних вкладників, які, на відміну від бізнесу, мають вибір: вкласти кошти в щось “намацальне” чи довірити їх банкам, які, за свідченням порівняно недавньої історії, далеко не завжди є надійними гарантами їх повернення.
В даному випадку особливу роль відіграє можливість державної інституції - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - забезпечити повернення фізичним особам їх вклади у банках, які виведено з ринку. І це є ключовим фактором для вкладника при вирішенні питання, чи можна довірити банкам свої гроші. На сьогодні обсяг гарантованої суми вкладу складає всього 200 000 гривень і, будемо відвертими, це ж ніяк не відповідає нинішнім реаліям. Зрештою, значне знецінення національної валюти за останні кілька років значно вплинуло на реальну вартість цих коштів у порівнянні із роком встановлення гарантованої суми.
Цей факт, а також дані з кількості банків, що не змогли виконати свої зобов’язання та були визнані неплатоспроможними, починаючи із 2014 року, разом створюють серед населення скепсис щодо доцільності співпраці з банками. До того ж, вагомий влив на вкладника має і відчутне зменшення відсоткових ставок за депозитами, тенденція до якого є трендом останніх двох років.
Відтак, варто лише поглянути на офіційну статистику: за чотири місяці поточного року обсяг вкладів фізичних осіб у 82 банках України (учасниках ФГВФО) зменшився з 413 млрд грн до 406 млрд грн- на 7 млрд грн.
Такі зміни не можуть не впливати й на економіку нашої держави, адже зменшення обсягу депозитів фізичних осіб у поєднанні зі зниженням відсоткових ставок за такими депозитами обов’язково призведе до негативної динаміки надходжень податків до бюджету.
Наприклад, за січень-травень 2018 року надходження ПДФО з депозитів від 36 банків, які відносяться до великих платників податків, вже зменшилися у порівнянні із аналогічним періодом 2017 року - 1,64 млрд грн проти 2,1 млрд грн, майже на півмільярда гривень або на 21%.
Ці цифри мають заставити замислитися.
Саме тому я й почала цей текст з твердження про необхідність підвищити гарантовану до повернення суму депозиту фізособи в банках України до відповідного рівня. Це є не просто актуальним питанням для обговорення, а потребує негайного та системного вирішення у зв’язку з суттєвим впливом цього фактору, у тому числі, й на бюджетні надходження нашої держави.
З відповідною ініціативою неодноразово зверталося й керівництво ФГВФО. За їх попередніми розрахунками, сума гарантованого вкладу наразі має бути встановлена на рівні 600 000 - 800 000 грн, та поетапно підвищена протягом 2019 року. Це допоможе поступово повернути довіру вкладників, зупинити скорочення обсягу депозитів і, зрештою, - отримати податкові надходження від банківського сектору.
- Справедлива індексація розміру пенсії: ВС зобов'язав ПФ провести індексацію пенсії Світлана Приймак вчора о 15:25
- Без Господарського кодексу: що тепер кардинально зміниться Дмитро Зенкін вчора о 12:34
- План щодо врегулювання конфлікту Володимир Горковенко вчора о 10:29
- Сторічна угода: несподіваний аспект Євген Магда вчора о 06:02
- Чи варто оскаржувати наказ на податкову перевірку після її початку? Світлана Приймак 16.01.2025 15:25
- Лідерство через усвідомлення: трансформація бізнесу Наталія Растегаєва 16.01.2025 13:46
- Свіже рішення у справі щодо захисту митних інтересів України Дмитро Зенкін 16.01.2025 12:34
- Інновації в енергетичному трейдингу: як технології змінюють ринок електроенергії та газу Ростислав Никітенко 16.01.2025 10:06
- Зло не може бути умиротворене, або чому Україна має перемогти Віктор Круглов 15.01.2025 17:52
- Закон про підвищення акцизів на сигарети – це випробування економічної відповідальності Олег Пендзин 15.01.2025 14:27
- Неприпустимість насильства проти адвокатів: випадок у Бучанському ТЦК Світлана Приймак 15.01.2025 14:00
- Масштабування українського бізнесу та чому варто орієнтуватися на експорт Даніелла Шихабутдінова 15.01.2025 12:51
- Європейські спонсори тероризму Володимир Горковенко 14.01.2025 23:46
- Ограниченно пригодные: важные детали о ВВК и мобилизации Віра Тарасенко 14.01.2025 22:01
- Компанії втрачають мільйони через неефективну логістику: як оптимізувати процеси та бюджет Сергій Кочергін 14.01.2025 18:38
-
"Стане прикладом для України". У Львові будують зразковий ринок – фото
Бізнес 6556
-
Bloomberg: Команда Трампа готує два підходи до санкцій проти РФ для примусу до миру
Бізнес 3182
-
Ексміністр енергетики Литви Неверович очолив наглядову раду Енергоатому
Бізнес 2050
-
Десять тонн на кілометр. Як краматорське підприємство розпочало нове життя на Закарпатті
Бізнес 1970
-
ЄС звернеться за допомогою до короля Бельгії, якщо Орбан ветує продовження санкцій
Фінанси 1778