UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
07.06.2021 15:16

Практика застосування заходів забезпечення позовів у судових спорах фармацевтичної галузі

Адвокат, патентный поверенный Украины

Мистецтво перемоги у суді для позивача — не в одержанні остаточного рішення суду на свою користь, а в блискавичному «ударі» по конкуренту - ось вершина сучасного «воєнно-юридичного» мистецтва.

Вже майже півтора року в світі найактуальнішими є питання впливу пандемії COVID-19 на кожну економічну сферу, а фармацевтична галузь стала головною складовою світової економіки.  Забезпечення населення якісними, ефективними і безпечними лікарськими засобами - одне з найважливіших завдань фармації.

Зараз основний акцент системи охорони здоров’я зроблено на протидію спалаху COVID-19. Однак не варто забувати, що люди також страждають і від інших, не пов’язаних з COVID-19 симптомів і станів, які також потребують застосування ліків фактично всіх фармакотерапевтичних груп.

Зрозуміло, що найсучасніші ліки – результат інтелектуального труда талановитих винахідників потужних фармацевтичних гігантів світу, які захищають свої наробки патентами від несанкціонованого використання. Проте, в епоху пандемії COVID-19 доступність основних лікарських засобів є запорукою національної безпеки кожної країни.

В цьому контексті дуже показовою є правозастосовча практика господарських судів України щодо розгляду спорів, які виникають в ході обігу лікарських засобів, зокрема, приклади спроб завадити обігу ліків підприємств-конкурентів.

Перемогти без бою

«Здобути сто перемог в ста битвах - це не вершина військового мистецтва. Повалити ворога без бою - ось вершина» - писав що у в VI ст. до н. е. китайський стратег та військовий мислитель Сюнь Цзи.

Зміст забезпечення позову — це, по суті, обмеження суб’єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

В міжнародному арбітражі є таке поняття, як Англійський всесвітній наказ про арешт (English worldwide freezing order (WFO), який британські судді називають «ядерною зброєю» в способах забезпечення позову або виявлення активів відповідача.

WFO - це попереднє рішення (наказ) англійського суду, що обмежує відповідача в розпорядженні та користуванні своїми активами, які знаходяться по всьому світу. WFO може бути винесено як до, так і після винесення рішення арбітражу по суті спору.

Для його винесення існують певні вимоги, зокрема, реальний ризик відчуження майна, що належить відповідачу, після прийняття рішення арбітражу по суті спору. Відповідний наказ WFO приймається судом без повідомлення відповідача і накладає на останнього обов'язки по розкриттю інформації про всі свої активи у будь-якій країні світу.

Правові засади для прийняття судового рішення (ухвали суду) про вжиття заходів забезпечення позову у нас аналогічні міжнародним і викладені в певних статтях процесуального законодавства, зокрема, нормах Господарського процесуального кодексу України, які я тут буду цитувати.

Так, умовою застосування заходів для забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

За висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 2 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Згідно з пунктами 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (далі - Постанова №16) у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням низки факторів, зокрема, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Відповідно до пункту 2 Постанови №16 забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови в апеляційному або у касаційному порядку.

Згідно з абзацами другим і третім пункту 3 Постанови №16 достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №922/2928/17 та у постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі №922/599/19).

Проте, винесені за наслідками розгляду судом аргументів позивача (як правило, це лише його твердження про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову) ухвали місцевих господарських судів про вжиття заходів для забезпечення позову наведеним вимогам не завжди відповідають і скасовуються рішеннями (постановами) судів апеляційної інстанції.

Однак на практиці позивач, заява про забезпечення позову якого була навіть тимчасово задоволена, завжди у виграші: ухвала про забезпечення позову виноситься миттєво, досить швидко виконується, а поки відповідач оскаржить її в апеляційному порядку, він може втратити як сам товар (наприклад, при неналежному зберіганні лікарських засобів, розмитнення яких заборонено ухвалою про забезпечення позову) так і своїх контрагентів за договорами поставки, які замість «проблемних» препаратів відповідача придбають аналогічні «безпроблемні» ліки у того ж позивача.

Приведу деякі приклади із своєї практики успішного оскарження ухвал про забезпечення позову, проте, вимушена визнати: навіть не дуже підготовлений «напад» краще за обгрунтований захист, оскільки дає заявнику нехай і тимчасові та невиправдані, але дієві конкурентні переваги – адже фактично усуває конкурента з фармацевтичного ринку України.

Вартість ексклюзиву

Товариство з обмеженою відповідальністю "Y" (далі - позивач, ТОВ "Y") в 2019 році звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "K" (далі - відповідач, АТ "K") про стягнення майже 300 тисяч Євро у якості упущеної вигоди позивача, яка «стала результатом порушення ексклюзивного права позивача».

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував «вчиненням відповідачем дій з порушення ексклюзивного права позивача на продаж продукції Компанії "K"» згідно Контракту №01 та Додаткової угоди № 1 до цього контракту, укладеного між ними.

Відповідач - Компанії K є європейським фармацевтичним виробником, серед його продукції, що виробляється ним з другої половини ХХ сторіччя, є препарати знеболювальної дії, які поставляються ним в Україну і належать до Переліку життєво необхідних лікарських засобів, затвердженому МОЗ України, які закупляються за державні кошти і постачаються у лікарняні заклади України.

Позовні вимоги у даній справі грунтуються на факті укладення між АТ "K" (продавець) та ТОВ "Y" (покупець) Контракту №01 та Додаткової угоди №1 до цього контракту, відповідно до пункту 1 якої продавець надає покупцю ексклюзивне право продажу товару на території України.

Розуміння змісту цього права є різним з боку позивача та відповідача: позивач вважав, що на підставі п. 1 Додаткової угоди № 1 до Контракту №01 він має монопольне право продажу товару АТ "K" на території України. Водночас відповідач розумів "ексклюзивне" право позивача як пріоритетне право ТОВ "Y" на отримання продукції АТ "K", яке полягає у тому, що АТ "K" бере на себе зобов`язання першочергового в порівнянні з іншими дистриб`юторами обслуговування замовлень ТОВ "Y" на партії товару: незалежно від часу звернення ТОВ "Y" чи інших дистриб`юторів до АТ "K" із замовленням партії товару, заявка ТОВ "Y" на отримання партії товару обслуговується першочергово як пріоритетна.

З огляду на невизначеність змісту "ексклюзивного" права ні у Контракті, ні у діючому на момент укладання Контракту законодавстві, таке право в розумінні його змісту позивачем не може бути порушене та не підлягає судовому захисту. Також, як свідчить правозастосовча практика, визначення змісту будь-якого поняття (терміну), яке міститься у договорі, слід здійснювати у нерозривному логічному, смисловому і доктринальному зв’язку із законодавством, яке діяло саме на момент укладання правочину (договору), в якому міститься відповідне поняття. Подальше ж нормативне врегулювання певних питань, в тому числі шляхом введення у законодавстві відповідних термінів (понять), може нести правові наслідки тільки позитивного характеру для сторони договору, не звужуючи будь-яких прав сторони договору та не встановлюючи будь-яких нових обов’язків для сторони договору.

Позивачем не було доведено порушення або загрози порушення його прав чи законних інтересів постачанням відповідачем лікарських засобів іншим дистриб`юторам на територію України.

Проте, ТОВ "Y" подано заяву про забезпечення позову. Дана заява була вже четвертою, за якою українськими судами були вжиті заходи забезпечення численних позовів Товариства стосовно блокування обігу продукції Компанії К в Україні (Заяви про забезпечення своїх позовів шляхом заборони продукції Відповідача на території України позивач подавав і в подальшому - ухвалою від 27.05.2020 ГС м. Києва було відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/89481429). Так, позивач просив суд заборонити Компанії "K", а також будь-яким іншим фізичним та юридичним особам здійснювати ввезення та реалізацію на території України певних препаратів виробництва Відповідача, які належать до Переліку життєво-необхідних лікарських засобів, затвердженому МОЗ України, які закупляються за державні кошти і постачаються у лікарняні заклади України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 у справі №910/16505/19 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Y" про забезпечення позову задоволено, вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Компанії К та іншим операторам фармринку України здійснювати обіг її продукції на території України.

Дана ухвала була оскаржена Відповідачем в апеляційному порядку і скасована постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 у справі № 910/16505/19, залишеною без змін постановою Верховного Суду України від 11.09.2020, у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Скасовуючи зазначену ухвалу, колегія Північного апеляційного господарського суду (далі – ПАГС) дійшла висновків про те, що:

- Суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про обґрунтованість заяви про забезпечення позову та про наявність підстав для її задоволення, оскільки запропонований заявником спосіб забезпечення позову в даному випадку прямо суперечить положенню ч. 12 ст. 137 ГПК України, має ознаки вирішення справи по суті та може завдати значних та незворотних наслідків для забезпечення стабільної роботи фармацевтичної галузі та медичної галузі в цілому (забезпечення медичних закладів України життєво необхідними знеболюючими засобами), що свідчить про те, що застосуванням заходів забезпечення позову може бути завдано більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, що виходить за межі мети інституту забезпечення позову.

- Застосування такого заходу забезпечення позову, як заборона відповідачу вчиняти будь-які дії на виконання укладеного ним з ТОВ «Д» Контракту №N, призводить до блокування господарської діяльності відповідача та іншого апелянта у справі і, за умови недоведеності наявності порушення прав заявника у зв`язку з виконанням іншого правочину, свідчить про його неспівмірність та порушуватиме збалансованість інтересів сторін справи.

- обраний заявником вид забезпечення позову унеможливлює збереження збалансованості інтересів сторін, а також інших заінтересованих осіб.

- враховуючи недоведеність заявником підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення позову, а також неспівмірності заходів забезпечення із заявленими позовними вимогами, колегія суддів, беручи до уваги положення ч.ч. 11 та 12 ст. 137 ГПК України, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/89427466

У свою чергу, залишаючи постанову ПАГС у силі, Касаційний господарський суд зазначив, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип юридичної визначеності, складовою якого є принцип res judicata.

Базове тлумачення принципу res judicata, вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/91466041

Рішенням Господарського суду міста Києва від 5 квітня 2021 року у справі №910/16505/19 у задоволенні позову ТОВ "Y" відмовлено повністю. https://reyestr.court.gov.ua/Review/96275103

Серед прикладів застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру почастішали спроби правовласників певних об’єктів прав інтелектуальної власності завадити державній реєстрації генеричних препаратів шляхом заборони Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" видавати висновки про рекомендацію до реєстрації того чи іншого лікарського засобу.

Підсумовуючи викладене, хочеться згадати слова нашого талановитого співвітчизника Михайла Жванецького: «Конечно, мы по количеству врачей обогнали всех, теперь бы отстать по количеству больных...» - наразі ми обігнали всіх по кількості судів та адвокатів, проте, наше лідерство по кількості хворих, що потребують на забезпечення життєво необхідними ліками, залишається неперевершеним.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]