Про стаж адвокатської діяльності

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» згадує термін «стаж адвокатської діяльності» у статтях 48, 50, 51, 52, 53, 55. Відповідно до згаданих статей голови та члени ради адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури,

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» згадує термін «стаж адвокатської діяльності» у статтях 48, 50, 51, 52, 53, 55. Відповідно до згаданих статей голови та члени ради адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійної комісії адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України обираються з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п’яти років.

Крім того, стаття 16 Правил адвокатської етики встановлює обов’язок адвоката на прохання клієнта надавати інформацію про стаж роботи. Можна вважати, що термін «стаж роботи адвоката» Правил адвокатської етики за своїм змістом є ідентичним терміну «стаж адвокатської діяльності».

В той же час Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не містить визначення термінів «стаж адвокатської діяльності» та «стаж роботи адвоката», що з огляду на їх важливість обумовлює необхідність формулювання такого визначення на основі норм законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” (далі Закон) від  05.07.2012р. № 5076-VI, адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до статті 4 Закону, адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). 

Стаття 17 Закону передбачає внесення відомостей про найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності до Єдиного реєстру адвокатів України.

Відповідно до статей 1 та 26 Закону, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, що укладається між клієнтом та адвокатом, адвокатським бюро чи адвокатським об’єднанням. 

Відповідно до статті 13 Закону, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Оскільки адвокатська діяльність за визначенням є незалежною професійною діяльністю, адвокат, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою, що здійснює незалежну професійну діяльність.

Таким чином, адвокатською може вважатися тільки така діяльність зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги, що здійснюється на підставі і у виконання договору про надання правової допомоги, укладеного між клієнтом з однієї сторони, а з другої сторони -  адвокатом, адвокатським бюро чи адвокатським об’єднанням.

Зазначене справедливо і для періоду чинності  Закону України «Про адвокатуру»

(N 2887-XII, 19.12.1992). Відповідно до статті 4 вказаного закону, адвокат

мав право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання. Відповідно до статті 12 «старого» закону, угода про надання правової допомогу укладалася між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Висновок

До стажу адвокатської діяльності має зараховуватися час фактичного здійснення адвокатом захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнтам індивідуально (як самозайнятої особи, що здійснює незалежну професійну діяльність) або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання.