Перемогти у своїй війні. Роздуми з нагоди Місяця профілактики раку молочної залози

Щороку у жовтні я маю робочі зустрічі з нагоди Місяця попередження раку молочної залози. Розповідаю про досвід боротьби, наводжу аргументи щодо профілактики та страхування. Про що говоримо у 2022?

Про те, що в Україні війна, і неправдивим виявилось твердження, що на війні не хворіють… Рак молочної залози є одним із найпоширеніших типів раку у молодих жінок. На жаль, попри прогрес у діагностиці та лікуванні, ця хвороба все ще залишається однією з найчастіших причин жіночих смертей у активному віці. А ми не можемо і не маємо віддавати їй наших жінок, тим більше зараз. То що мусимо вдіяти, не відкладаючи і не чекаючи мирних часів?

1. Виявляти проблему якомога скоріше. Ситуація з ранньою діагностикою раку молочної залози в Україні ніколи не була сприятливою: за даними Національного інституту раку біля 25-30% усіх випадків виявляють на доволі пізніх стадіях. Ця статистика тільки погіршилася у минулі два роки через пандемію COVID-19, адже медична система зосередилась на карантинних заходах, обмеженні планового лікування, наданні допомоги хворим і подоланні наслідків коронавірусу. А ще жінкам традиційно було не до профілактики власних проблем зі здоров’ям. Прикро, але чималу роль у цьому зіграли економічні чинники, адже локдауни погіршили фінансовий стан сімей. На плечі жінок лягли і приховані витрати, пов’язані з переходом шкіл на онлайн-навчання та зачиненням дитячих садків. На жаль, українські жінки дуже часто економлять на собі, забуваючи, що їхнє здоров'я надвзичайно важливо для добробуту кожної родини.

Зараз ситуація з раком молочної залози ще загрозливіша, тепер через воєнні ризики. Так, тільки у Києві під час обстежень, які були проведені у цьому жовтні з нагоди Дня боротьби з раком молочної залози, він був діагностований у 1% жінок. На жаль, попереду у них тривале та дуже дороге лікування.

Інші результати цього масового скринінгу – майже у 30% обстежених було виявлено певні проблеми, які надалі також можуть сприяти появі онкологічних захворювань. Та це не повинно засмучувати! Навпаки, така інформація, сподіваюсь, змусить жінок бути уважнішими до свого здоров’я, й завдяки вчасним перевіркам вони не пропустять моменту початку хвороби.

2. Скористатися можливостями, які дає держава. Боротися з раком дорого, зокрема Європейський план боротьби з усіма видами раку – це витрати на 4 мільярди євро. Україна, на жаль, у сьогоднішніх умовах не може інвестувати такі гроші у захист здоров’я жінок, але рухається у цьому напрямку попри всі складнощі. Чудова новина: мамографія в Україні у межах програми медичних гарантій безоплатна у віці після 40 років. До речі, тут ми випередили навіть країни ЄС. У Європейському Союзі тільки у 2022 році вирішили почати перевіряти на рак грудей жінок віком від 45 до 74 років, а раніше діапазон перевірки був 50–69 років.

Якщо вам ще немає 40 років, раджу запитати лікаря про УЗД грудей. У молодому віці воно більш інформативне. Й хоча це дослідження платне, воно вартує справді невеликих грошей. І  витратити їх для себе та своєї безпеки саме зараз буде дуже мудрим вчинком для кожної української жінки…

3.Турбуватися про власне здоров'я самостійно. І якщо ви займетесь цим саме сьогодні – можливо, ви допоможете собі, своїй сім’ї та державі найкращим з можливих способів. Я не буду повторювати поради, які, здається, знає кожна жінка і про які я писала багато разів навіть у цьому блозі. Зробіть все можливе, щоб знизити ризики через зайву вагу, паління та алкоголь, подбайте про здорове харчування та виділіть час на заняття спортом. І якщо вам ще немає 60 років – обов’язково скористайтеся страхуванням. 

Наша страхова програма на випадок встановлення жіночих онкодіагнозів залишається однією з найбільш фінансово доступних, проте гарантує достатньо грошових коштів, якщо жінка, попри всі зусилля з профілактики, все ж таки захворіє. Завдяки цьому фінансовий тягар лікування не ляже на плечі членів родини у такі нелегкі часи А головне – з’явиться шанс на своєчасну та повноцінну медичну допомогу, яка, за світовою статистикою, дозволяє 95% жінок подолати хворобу та принаймні перетнути 5-річний рубіж після проведеного первинного лікування.

Зазвичай всі свої жовтневі розмови та експертні колонки я завершую саме на оптимістичній ноті. Але цього разу маю зробити виключення і поділитися ще одним фактом. Одне з останніх досліджень, яке було представлено на Всесвітньому онкологічному конгресі в Женеві минулого року, показало: близько одного мільйона дітей у всьому світі щороку втрачають матір через рак молочної залози. Згодом сироти часто потрапляють у так зване «коло бідності» – через відсутність матері та погіршення фінансового стану сім’ї гірше харчуються, менше турбуються про власне здоров’я, не здобувають якісну освіту та врешті-решт стають біднішими за їхніх батьків. Саме про це варто пам’ятати жінкам і дівчатам, якщо наведені аргументи здаються недостатніми. Ми всією країною рятуємо наших жінок та дітей. Усією країною повторюємо, що наші діти заслуговують на щастя поруч з батьками, тому, поки наші чоловіки боронять країну, ми просто зобов’язані боронити себе.

Оцінюючи власні ризики захворіти та можливості профілактики хвороби, просто маємо пам’ятати, як багато в цьому житті залежить саме від нас.