«Якщо помилку можна виправити - значить ти ще не помилився» (східна приказка)
Сьогодні підходи до організації комплаєнс в Україні постійно еволюціонують із врахуванням міжнародних стандартів та реалій вітчизняного бізнесу. Складні контролі та процедури, які ще вчора здавались досконалими швидко втрачають свою ефективність та потребують постійного перегляду. Помилки, які неодмінно супроводжують діяльність комплаєнс-менеджера, дають можливість робити подальші висновки та постійно зміцнювати систему комплаєнс-контролю. Побудувати зрілу систему комплаєнс-контролю уникнувши таких помилок не можливо, адже саме вони дозволяють отримати надзвичайно важливий досвід та переходити на новий рівень розвитку.
Розглянемо п’ять поширених помилок, яких може припуститися комплаєнс-менеджер.
1. Сповідувати «складний» комплаєнс. Позиціонування комплаєнсу як сукупності складних і загальних контрольних процедур наносить невиправдану шкоду організації, адже працівники не виконуватимуть процедури, які вони не розуміють. Для вірного просування процедур з комплаєнс потрібно:
- Постійно переглядати та спрощувати правила, яких мають дотримуватись працівники. Чим більшої кількості працівників стосується вимога, тим зрозумілішою та чіткою вона має бути. Правила повинні доводитись працівникам, які безпосередньо їх виконують.
- Впроваджувати лише ті вимоги, дотримання яких контролюється. Відсутність контролю чи порушення правил самим комплаєнс-менеджером породжує деградацію комплаєнс-культури.
- Навчання з комплаєнс має передбачати використання практичних кейсів порушень, з якими працює комплаєнс-менеджер для їх попередження в майбутньому.
2. Не розуміти кінцевих очікувань від комплаєнсу та його стратегічних цілей. Комплаєнс-менеджер має чітко усвідомлювати своє місце в організації не як антагоніста бізнесу, а як ключового елемента системи внутрішнього контролю, що допомагає збалансувати бізнес-цілі організації та її ризики. Для досягнення цієї мети потрібно:
- Налагодити ефективну комунікацію з менеджерами, відповідальними за бізнес-цілі, сформувати довіру до важливих інструментів контролю.
- Не жертвувати цілями комплаєнс-контролю в обмін на лояльність до себе, не погоджуватись на формальне виконання вимог з комплаєнс.
- Дотримуватись вимог незалежності цілей комплаєнсу від бізнес-цілей організації для збереження об’єктивності в діяльності.
3. Ігнорувати важливість культури комплаєнс-контролю. Ідеологія комплаєнсу має бути інтегрована в корпоративну культуру організації. Важливо просувати ідею функціонування моделі «трьох ліній захисту», яка передбачає залученість кожного працівника до заходів з комплаєнс. Для розвитку комплаєнс-культури необхідно дотримуватись таких правил:
- Визначити та розподілити функціонал працівників для виявлення та первинного управління комплаєнс-ризиками в їхній діяльності.
- Уникати покладання на комплаєнс-офіцера обов’язків, які провокують конфлікт інтересів або які неможливо виконати з огляду на обмеженість ресурсів. Ігнорування цього правила призведе до втрати якості роботи та авторитету комплаєнс-менеджера.
4. Не мати надійних союзників в досягненні цілей з комплаєнсу. Комплаєнс-менеджер має об’єднати усіх, хто щиро зацікавлений в досягненні довгострокових цілей з комплаєнс. Для досягнення цієї мети потрібно:
- Мати союзників не лише на рівні керівництва організації, а й на рівні виконавців, які перші поширюють цінності з комплаєнс та є носіями корпоративної культури. Важливо мати підтримку серед підрозділів HR, безпеки, ризик-менеджменту, юристів та аудиторів. Від цього буде залежати загальний результат діяльності підрозділів.
- Просувати питання важливості синергії між бізнес-цілями та цілями комплаєнс. В значній мірі розвинена комплаєнс-культура та якісний аналіз регуляторних вимог допомагає уникати додаткових бар’єрів для розвитку бізнесу. Часто поверхневе розуміння вимог законодавства чи регуляторів призводить до відмови від проекту замість налагодження якісного управління ризиками, що його супроводжують.
5. Вірити, що Ви побудували ідеальну систему комплаєнс-контролю. Ілюзія, що усі контролі в організації є ефективними може стати суттєвою перешкодою в подальшій діяльності комплаєнс-офіцера. Система комплаєнс-контролю потребує постійної еволюції, яка передбачає періодичну критичну переоцінку налаштованих раніше процедур та перегляду усталених правил. Для розвитку комплаєнсу потрібно:
- Проводити періодичну самооцінку ефективності впроваджених раніше контролів та приймати рішення про зміну чи ліквідацію процедур, які є неефективними.
- Переглядати цілі комплаєнс-контролю з постійним підвищенням їх рівня.
- Дотримуватись правил прозорості в діяльності комплаєнс-менеджера, постійно спрощувати підходи до взаємодії із працівниками чи клієнтами. Негативний зворотній зв'язок від співробітників потрібно сприймати як можливість для подальшого розвитку.
