Чи витримає енергосистема кризу в соцмережах?
Чому всі заговорили про віялові відключення.
Традиційно опалювальний сезон стає майже головним тригером активізації в соцмережах та телешоу для експосадовців та експертів з широкого кола питань, починаючи з конституційного права та завершуючи економічними злочинами. От і цього року пости деяких експертів малюють нам апокаліптичні сценарії холодної зими, у темряві якої ледь видніється Україна, без світла та тепла. Так відбувається вже не першу зиму, але за всіма ознаками масштаби цьогорічної «зради» дійсно можуть бути унікальними. В ситуації явного «нагнітання» ситуації, варто не підключати емоції на які і розраховано багато інформаційних повідомлень та коментарів, особливо в соцмережах.
Отже, спробуємо розібратись, але без емоцій. По-перше, на минулому тижні під час години запитань до Уряду чинний очільник Уряду Денис Шмигаль повідомив у Верховній Раді народних депутатів України, що жодних доручень Ради національної безпеки та оборони України щодо розробки будь-яких графіків віялових відключень електроенергії не було та немає. Тут варто зауважити, що ці слова висловлені під стенограму – тобто, задокументовані, а отже, виголошені із розумінням відповідальності за наслідки, в разі, наприклад, якщо була сказана неправда.
Одразу можна подумки порівняти «вартість» стенограми апарату Верховної Ради, яка буде зберігатися в державному архіві не один рік, із «вартістю» посту у соцмережі із фотографією «повідомлення» старости села на заборі про відключення. Відповідь очевидна: папірець без підпису – не більше ніж ілюстрація, ремонт в селі відбувається плановий, але фото разом з апокаліптичним текстом створює враження унікальної «зради». Тут нема нічого оригінального, спотворення реальних фактів у фейсбуці – це глобальна проблема.
По-друге, цьогорічна зима дійсно унікальна у всьому світі, адже прямо зараз відбувається енергетична криза. Але в Україні свої особливості – увагу суспільства зконцентровано на діях влади щодо вакцинації та боротьби із хвилею COVID, а ще у самому розпалі політичний сезон. Прямо зараз чинна влада проходить свій екватор, а це зумовлює загальну активізацію як прихильників, так і політичних супротивників чинного Президента України. Медійні атаки на тему тарифів та холодної зими – яскрава ілюстрація саме політичних рухів багатьох охочих до самопіару гравців, а не виваженого технічного та економічного експертного аналізу.
Але чи буде зима холодною? Кліматичний саміт у Глазго дає відповідь – глобальне потепління вже обернулося катастрофою, потрібно діяти вже негайно, бо теплі зими - лише один з наслідків. У 2019 році в Європі була найспекотніша зима в історії, внаслідок чого було менше опалювальних днів. Ключовий європейський прогноз погоди, за яким уважно спостерігали енерготрейдери, цього року показав що частина континенту, швидше за все, знову буде теплішою, ніж передбачалося раніше.
До такого висновку на минулому тижні дійшли синоптики Європейського Союзу зі Служби зі зміни клімату імені Коперника, які оновили свій довгостроковий прогноз погоди. Цьогорічний прогноз вказує, що у великих частинах Бельгії, Франції, Німеччини, Нідерландів та Великобританії температурні максимуми із вірогідністю у 40% можуть оновити історичні, а частини Італії, Скандинавії та Східної Європи мають більшу ймовірність теплої зими ніж зазвичай. Ці дані базуються на тисячах вимірювань із супутників, кораблів, літаків та метеостанцій по всьому світі.
Але повернемося до теми дефіциту енергоресурсів та спекуляцій на тему віялових відключень. Що стосується саме відключень – то перевірену інформацію про всі планові та аварійні відключення від електропостачання можна знайти на сайтах місцевих операторів електромереж – обленерго, які є приватними компаніями. Зазвичай інформація на сайтах оперативно оновлюється за кожним населеним пунктом із зазначенням конкретних вулиць – майже кожні пів години, і є офіційною. Звісно, ремонти енергомереж відбуваються постійно – і станом на зараз річний план ремонтів ще не виконано, тому й відбуваються планові відключення. Але це питання до власників обленерго, а не Уряду. В національному ж масштабі все виглядає так: минулого опалювального сезону національний оператор магістральних електромереж «Укренерго» дійсно був у непростій ситуації – коли вдарили «хрещенські» морози, забагато атомних енергоблоків АЕС були в ремонті, а вугільні електростанції спалювали вугілля із великою швидкістю. В самі холодні години застосовувався аварійний імпорт електроенергії з суміжних країн. Цього року також спостерігається дефіцит вугілля, але дефіцит вугілля зараз – у всьому світі, це не виняткова проблема українських компаній. Відповіддю на кризу стане збільшене виробництво електроенергії на атомних електростанціях. Державні атомні генеруючі компанії забезпечать роботу 99% відсотків своїх енергоблоків, що додасть за потужністю приблизно ще чверть вугільної генерації – це як додаткові 15 енергоблоків вугільних електростанцій в енергосистемі, але без спалювання дефіцитного дорогого вугілля. Тобто, державні компанії збалансують попит на електроенергію на ринку, за рахунок атомної генерації. Вугільні електростанції продовжать отримувати законтрактоване вугілля, крім того, як і в минулі роки, будуть залучені газомазутні блоки окремих ТЕЦ, для покриття потреби у теплі та світлі в разі настання непередбачуваних холодів.
Що стосується імпорту електроенергії з Білорусі та інших країн – поки в нас не все так критично, як знову ж таки говорять деякі експерти так екскерівники – в межах 2% добового споживання.
Таким чином, кожен може зробити свої висновки щодо спекуляцій в соцмережах на темі віялових відключень.
- Цифрова безпека під час війни: новий перелік забороненого ПЗ Держспецзв’язку Олександр Вернигора 17:06
- Ефективні способи судового захисту та принцип процесуальної економії: еволюція підходів Олег Ткачук 15:52
- Сучасний адвокат: між професійним іміджем та особистісними якостями Вадим Графський 15:45
- Ключові ролі в ліцензованих компаніях: обов’язки та відповідальність Ольга Ярмолюк 10:35
- Рік після гучних заяв: чому повернення західного бізнесу до Росії не сталося Наталія Рибалко 09:54
- Ефективність адвоката у 2026 році: що визначає результат Вадим Графський вчора о 15:45
- ПДВ для ФОПів: що чекає на малий бізнес та польський досвід Юлія Мороз вчора о 14:14
- Чому високий IQ не гарантує успіху, а EQ вирішує в бізнесі та кар’єрі Олександр Скнар вчора о 09:43
- Забезпечення позову в доменних спорах Ігор Дерев’янко 19.01.2026 21:22
- Після війни – без квартир: чому Україна стоїть на порозі житлової кризи Антон Мирончук 19.01.2026 19:26
- Ганжа планує нові призначення на Дніпропетровщині. Які дивні персонажі Георгій Тука 19.01.2026 17:56
- Адміністративна відповідальність за корупцію: приклади та наслідки Анна Макаренко 19.01.2026 11:59
- Криптоактиви в деклараціях: чому формальне декларування більше не працює Андрій Мазалов 19.01.2026 09:10
- Коли вибір стає точкою зростання, а не слабкості Тетяна Кравченюк 19.01.2026 09:00
- Ваш бізнес коштує $0, доки він залежить від вас Олександр Висоцький 17.01.2026 21:59
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя 1253
- Застереження до урядового Трудового Кодесу 792
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії 239
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон 156
- ПДВ для ФОПів: що чекає на малий бізнес та польський досвід 115
-
В Одеській області побудують ВЕС потужністю 124 МВт за 220 мільйонів євро
Бізнес 3824
-
Найбільша атомна станція світу відновила роботу після перерви в 12 років
Бізнес 3353
-
Ozempic і подібні засоби: як препарати для схуднення змінюють ресторанні меню
Життя 1760
-
Бессент: Інвестиції Данії в облігації США, як і сама Данія, – нічого не значать
Фінанси 1645
-
Sony передала виробництво телевізорів Bravia компанії TCL
Технології 1481
