Простий стимул для агропереробки або як створити виробництво поруч з полем
Експорт продукції сільського господарства України на 80% є сировинним. Переробка не з'являється на порожньому місці – її потрібно стимулювати.
Хочеш експортувати пшеницю, вивозити з країни сировину – будь-ласка, жодних обмежень. А ось щоб організувати на цій же землі виробництво з її переробки – спочатку сплати державі «збитки».
Останнім часом ми отримали ряд звернень на адресу Тимчасової спецкомісії з питань захисту прав інвесторів від агровиробників, які прагнуть не лише вирощувати на своїх ділянках зерно (читайте "агро сировину"), а й переробляти її. Тут, на місці.
Переробка поруч з полем
Втім для запуску переробки або виробництва на своїй же сільськогосподарській землі інвестору для початку необхідно пройти зміну її цільового призначення – з с/г на землі промисловості. Зробити це сьогодні не лише складно, а й космічного дорого - за законом виробник має сплатити 30% різниці між нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки до та після зміни її цільового призначення.
Є випадки, коли таке «відшкодування збитків» тягло на 700,000 грн за га.
На мою думку, така ситуація є абсолютним нонсенсом. Коли потенційний інвестор з 1 гектару переробки або промисловості може створювати на порядок більше робочих місць, сплачувати більше податків та робити суттєвіший внесок у зростання ВВП, ніж якщо б він продовжував вирощувати на цій же ділянці пшеницю чи кукурудзу. Але держава вимагає у такого інвестора доплатити за «збитки».
Тому від ТСК по захисту інвесторів ми внесли до парламенту законопроект №6554, який спростить організацію виробництва поруч з полем та здешевить цей процес. Зокрема, цим проектом ми пропонуємо звільнити таких виробників від сплати «збитків», враховуючи що інвестор такою дією створюватиме продукцію із вищою доданою вартістю, і аж ніяк не «збитки».
Законопроект допоможе прибрати зайву бюрократичну перепону для запуску нових виробництв для агровиробників і може стати гарним стимулом для інвестиційних проектів у сфері агропереробки і виробництва загалом.
Стимули для агропереробки
Експорт продукції сільського господарства України на 80% є сировинним. І це насправді загрозливий тренд. Водночас, якщо ми дійсно хочемо розвивати напрямок агропереробки на державному рівні, необхідна нова комплексна державна програма та нова стратегія.
Переробка не з'являється на порожньому місці – її потрібно стимулювати.
Якщо бізнес матиме можливість взяти кредит на будівництво переробного заводу під мінімальний відсоток, а держава компенсуватиме йому частину витрат, наприклад на підключення до інфраструктури - через 4-5 років значна частина трейдерів, які сьогодні експортують сировину, зможуть стати найбільшими переробниками та експортерами вже готової продукції із високою доданою вартістю і вищою маржинальністю. Принаймні, замисляться про це.
Тому, нова стратегія з агропереробки має включати як фіскальні, так фінансові стимули, зокрема дешеві кредити, інфраструктурні можливості, чим можуть слугувати індустріальні парки, експортну підтримку на рівні держави та в перспективі - заходи для імпортозаміщення.
Якщо ми будемо експортувати продукцію переробки, а не сировину, у комплексі це зможе збільшити вартість українського аграрного експорту щонайменше вдвічі.
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності Валерій Карпунцов вчора о 21:42
- Як оформити спадщину на будинок: відповіді на питання Павло Васильєв вчора о 19:44
- Реклама на межі: як ШІ перевертає бізнес-моделі агентств Христина Кухарук вчора о 19:19
- Обшук без ухвали суду: що робити до прибуття адвоката – покрокова інструкція Денис Терещенко вчора о 15:24
- Судове стягнення шкоди за договором поставки: дефект акумулятора спричинив пожежу Артур Кір’яков вчора о 13:36
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати Павло Кожухар вчора о 12:28
- ВП ВС: продовження позовної давності й нюанси зменшення процентів річних Андрій Хомич вчора о 11:18
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю Володимир Гончаров 17.07.2025 14:10
- Юридичні гарантії та захист інформації в ЕДО Олександр Вернигора 17.07.2025 12:00
- Донорство без пільг: Україна переходить на європейську модель з 2025 року Валентин Митлошук 17.07.2025 11:24
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон Юрій Григоренко 17.07.2025 10:51
- Встановлення судом фактичних шлюбних відносин між двома чоловіками Леся Дубчак 16.07.2025 18:44
- Смакуй українське: перспективи українського продуктового експорту в Німеччині Наталія Церковникова 16.07.2025 15:51
- Журнал засідання як ключ до перевірки правомірності негласних слідчих дій Діна Дрижакова 15.07.2025 14:10
- Самосаботаж: коли твій найбільший ворог – це ти сам Олександр Скнар 15.07.2025 14:00
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності 521
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю 236
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон 169
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати 154
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу 123
-
"Повністю знецінений актив": девелопер UDP про майбутнє заводу "Більшовик"
Бізнес 10449
-
У Києві відсторонили від посади голову Департаменту транспортної інфраструктури
Бізнес 9864
-
НБУ закрив одну з найстаріших страхових компаній України
Фінанси 5685
-
КНДР заборонила росіянам відвідувати відкритий для них курорт після візиту Лаврова
Бізнес 5112
-
Допомогли конкуренти та партнери: як після обстрілу відновлюється компанія Gemini
Бізнес 5074