Простий стимул для агропереробки або як створити виробництво поруч з полем

Хочеш експортувати пшеницю, вивозити з країни сировину – будь-ласка, жодних обмежень. А ось щоб організувати на цій же землі виробництво з її переробки – спочатку сплати державі «збитки».

Останнім часом ми отримали ряд  звернень на адресу Тимчасової спецкомісії з питань захисту прав інвесторів від агровиробників, які прагнуть не лише вирощувати на своїх ділянках зерно (читайте "агро сировину"), а й переробляти її. Тут, на місці.

Переробка поруч з полем

Втім для запуску переробки або виробництва на своїй же сільськогосподарській землі інвестору для початку необхідно пройти зміну її цільового призначення – з с/г на землі промисловості. Зробити це сьогодні не лише складно, а й космічного дорого - за законом виробник має сплатити 30% різниці між нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки до та після зміни її цільового призначення.

Є випадки, коли таке «відшкодування збитків» тягло на 700,000 грн за га.

На мою думку, така ситуація є абсолютним нонсенсом. Коли потенційний інвестор з 1 гектару переробки або промисловості може створювати на порядок більше робочих місць, сплачувати більше податків та робити суттєвіший внесок у зростання ВВП, ніж якщо б він продовжував вирощувати на цій же ділянці пшеницю чи кукурудзу. Але держава вимагає у такого інвестора доплатити за «збитки».

Тому від ТСК по захисту інвесторів ми внесли до парламенту законопроект №6554, який спростить організацію виробництва поруч з полем та здешевить цей процес. Зокрема, цим проектом ми пропонуємо звільнити таких виробників від сплати «збитків», враховуючи що інвестор такою дією створюватиме продукцію із вищою доданою вартістю, і аж ніяк не «збитки».

Законопроект допоможе прибрати зайву бюрократичну перепону для запуску нових виробництв для агровиробників і може стати гарним стимулом для інвестиційних проектів у сфері агропереробки і виробництва загалом.

Стимули для агропереробки

Експорт продукції сільського господарства України на 80% є сировинним. І це насправді загрозливий тренд. Водночас, якщо ми дійсно хочемо розвивати напрямок агропереробки на державному рівні, необхідна нова комплексна державна програма та нова стратегія.

Переробка не з'являється на порожньому місці – її потрібно стимулювати.

Якщо бізнес матиме можливість взяти кредит на будівництво переробного заводу під мінімальний відсоток, а держава компенсуватиме йому частину витрат, наприклад на підключення до інфраструктури - через 4-5 років значна частина трейдерів, які сьогодні експортують сировину, зможуть стати найбільшими переробниками та експортерами вже готової продукції із високою доданою вартістю і вищою маржинальністю. Принаймні, замисляться про це.

Тому, нова стратегія з агропереробки має включати як фіскальні, так фінансові стимули, зокрема дешеві кредити, інфраструктурні можливості, чим можуть слугувати індустріальні парки, експортну підтримку на рівні держави та в перспективі - заходи для імпортозаміщення.

Якщо ми будемо експортувати продукцію переробки, а не сировину, у комплексі це зможе збільшити вартість українського аграрного експорту щонайменше вдвічі.