ОАСК підтримав ДТЕК у боротьбі за встановлення "своїх" цін

Окружний адмінсуд скасував постанови, якими НКРЕКП визначав верхню межу ціни

Мова йде про так звані прайс-кепи, тобто обмеження верхньої межі ціни, які запровадив Регулятор з 1 липня 2019 року для стримання волатильності і збереження ринку від можливих цінових шоків. Вже за перший місяць відкриття ринку вартість електроенергії зросла на 30%.

Постановами від 24.06.2019 №1169, від 26.11.2019 №2485 та від 28.02.2020 №517, Регулятор ринку електрики вносив зміни до Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, визначаючи граничну межу ціни на РДН та ВДР, яку мають вказувати учасники ринку на торгах.

ДТЕК не упускає жодної можливості для встановлення бажаної для нього ціни. Цю також використав. Тому через півтора роки після прийняття постанов, у грудні 2020 АТ «ДТЕК Західенерго» звернулось до Окружного адміністративного суду з вимогою визнати їх нечинними.

Аргументи  «ДТЕКу»:

- НКРЕКП за законом не має повноважень регулювати ціну на електроенергію та, враховуючи відсутність методики визначення граничних цін, прийняття постанов виходить за межі повноважень регулятора;

- встановлені прайс-кепи є нижчими від економічно обґрунтованого розміру, що призводить до значних збитків для ДТЕК;

- Регулятор не оприлюднював результати аналізу істотного цінового коливання на ринку, як підстави для регулювання ціни;

- прайс-кепи не переглядались близько 11 місяців хоча за законом мають переглядатись не менше одного разу на шість місяців;

-порушено процедуру прийняття постанов – після внесення змін до проектів постанов, вони повторно не були опубліковані.

Суд підтримав доводи скаржника, хоча й не повністю:

- постанова №1169 на момент оскарження втратила чинність, тому жодним чином не впливає на права скаржника і не може оскаржуватись;

- повноваження регулювати ціну та встановлювати їх граничну межу НКРЕКП отримала в грудні 2019 року, тому при прийнятті постанови № 2485 у листопаді їх не було;

- встановлювати граничну ціну без методики її визначення, яку за законом мав би прийняти НКРЕКП, є протиправним;

- спеціальний закон про ринок електричної енергії прямо визначає, що ціни на РДН та ВДР є вільними, тому на них не поширюються вимоги до державних регульованих та Регулятор не зобов’язаний забезпечувати дотримання вимог, зокрема в частині відшкодування різниці, якщо встановлена ціна не покриває собівартість;

- не підтримав суд і твердження «Західнерего», що НКРЕКП встановив граничні ціни нижчі собівартості, оскільки вони не покривають навіть вартість палива скаржника, та зазначив що скаржник не єдиний учасник ринку, а закон не передбачає можливість встановлення граничної ціни для окремих учасників ринку;

- не побачив суд і порушень у порядку прийняття постанов, при опрацюванні яких скаржник також брав участь, проте відмітив відсутність з боку Регулятора обґрунтувань  істотного коливання цін на РДН та ВДР, що є ключовим для прийняття рішення про встановлення граничних цін.

Отже, суд встановив відсутність повноважень у НКРЕКП для прийняття постанов № 2485 та № 517 та у підсумку визнав їх протиправними та нечинними.

Але скасування цих постанов не скасовує прайс-кепи. Сьогодні вони діють згідно іншої постанови НКРЕКП від 08.04.2020 № 766, та їх розмір в липні 2021 року визначено значно більшим за той, що визначався скасованими постановами.

Чи піде ДТЕК оскаржувати і цю постанову, чи можливо нова ціна його влаштовує? 

Це далеко не єдина судова справа за позовом ДТЕК до НКРЕКП. Тільки за минулий рік подано більше десятка позовів до Регулятора про скасування постанов, що встановлюють правила ліквідності, накладають штрафи за порушення ліцензійних умов, та про припинення нарахування плати за експорт електрики. Левову частину з них енергетичний немонополіст, що належить найвпливовішому олігарху країни Рінату Ахметову – скасував.

Так, суд першої інстанції та апеляційний суд стали на сторону «Східенерго» та скасували постанову НКРЕКП  від серпня 2020 про накладення штрафу у розмірі 1 700 000 грн за недопуск членів Комісії до здійснення перевірки. Начеб-то Регулятор не обґрунтував накладення максимального штрафу, а причин недопуску були об’єктивними – пандемія COVID-19. Предметом перевірки мали бути питання маніпулювання в грудні 2019 – лютому 2020 компанією ДТЕК на РДН та ВДР поданням заявок на продаж-купівлю електрики за заниженими цінами, заявок на продаж електрики, яка попередньо не придбана, та на купівлю електрики в обсягах, які не підтверджуються договорами зі споживачами.

Отримавши у 2021 році новий максимальний штраф від Регулятора за недотримання Ліцензійних умов в частині мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії, «Західенерго», «Дніпроенерго» та «Східенерго» знову оскаржили їх суду, вважаючи штраф завеликим відносно дій, які вони вчинили.

В свою чергу «Західенерго» успішно оскаржило у суді, як незаконне, нарахування «Укренерго» плати за послугу передачі експортованої електричної енергії. Північний апеляційний суд дійшов висновку, що обсяг послуг з передачі має визначатись пропорційно до обсягів  споживання електрики, яку реалізує учасник ринку, в той час як експортована електрика не пов’язана з споживанням. 

Вперше опубліковано на «Наші гроші»