Америка ще більше захистила викривачів картелів, на відміну від українського недо-Leniency
В той час коли США пропонує захищати фізичних осіб-викривачів картелів, українське законодавство навіть не містить чіткого порядку програми «Leniency».
Конгрес США у грудні 2020 року проголосував за закон, який захищатиме викривачів картельних змов від можливої помсти, наприклад з боку роботодавців у вигляді звільнення. Для остаточного вступу закону у дію потрібен ще підпис президента Джозефа Байдена.
Очікується, що таке нововведення збільшить кількість повідомлень про картельні змови в рамках програми пом’якшення відповідальності («Leniency»). За якою перша особа, що добровільно повідомила Міністерство юстиції США про картель та надала докази звільняється від відповідальності.
Перший закон про викривачів був прийнятий в США ще 242 роки тому. Картельні порушення були та залишаються найтяжчими в антитрастовому законодавстві. Та з часом і розвитком технологій, порушникам все легше погоджувати свою антиконкурентну поведінку, не залишаючи при цьому очевидних доказів.
Це і спонукає розслідувачів та законотворців шукати нові способи спонукати порушників до співпраці з державними органами. Ставку зробили саме на добровільному повідомленні про картелі його учасниками або фізичними особами.
У 2004 році Закон про посилення кримінального покарання та реформу антимонопольного законодавства («ACPERA») збільшив штраф для корпорацій до 100 мільйонів доларів, термін ув'язнення - до 10 років. Водночас американці зменшили цивільну відповідальність картелістів, що прийшли з повинною, перед споживачами. Тепер вони мають відшкодовувати фактичний розмір завданих конкурентним порушенням збитків, а не в трикратному розмір.
За висновками зі звіту Управління підзвітності уряду США (GAO) 2011 року ACPERA збільшила кількість заявників, що повідомили про картельні змови. При цьому, головним мотивуючим чинником для них була саме загроза тюремного ув’язнення на більший строк та сплата більшого розміру штрафу, а не часткове звільнення від сплати шкоди.
Рекомендації з цього звіту щодо цивільного захисту викривачів і були покладені в основу нового закону. За ним, викривач картельної змови, який вважає що він став жертвою помсти за повідомлення про картель та був звільнений, може подати скаргу до Міністра праці та його може бути поновлено на посаді.
Адже саме конкуренція, захист якої є більш ефективним з програмою пом’якшення відповідальності, за словами сенаторів-розробників нового закону необхідна для процвітаючого та інноваційного ринку. А виявлення, притягнення до відповідальності та стримування картельних правопорушень і надалі залишаються найвищими пріоритетами антимонопольного відомства США.
А у цей же час в Україні реформа антимонопольного законодавства та АМКУ не сприймається законотворцями як першочергове завдання. А існуюча на сьогодні програма «Leniency» не працює взагалі. Про що свідчить всього три заяви про звільнення від відповідальності, надіслані до АМКУ з 2012 року, одна з яких була відкликана. Тоді як Єврокомісія у 80% картельних справ використала докази, надані за програмою «Leniency».
Чому програма «Leniency» не знайшла свого практичного застосування в Україні детально можна прочитати тут. Якщо коротко, то причини полягають і у недовірі до АМКУ та сумнівах щодо конфіденційності поданої інформації, незрозумілій процедурі та просто у відсутності «страху» у картелістів перед АМКУ.
Позитивним кроком, який може зрушити з місця «завмерлу» програму буде прийняття пропонованих АМКУ змін до законодавства в частині конкретизації порядку звільнення від відповідальності. Та й ці зміни, у разі їх прийняття, не будуть проривом. Комітету слід значно удосконалити чинний Порядок звільнення від відповідальності, перейнявши найкращі світові практики, які довели свою ефективність. Це і гарантії захисту викривачів картелів, і можливість фізичним особам надавати повідомлення про змову та їх захист, а також певні «програми-стимули» для компаній самостійно приходити з повинною.
Лише змінами до законодавства питання також не вирішити. АМКУ, як і конкурентні відомства Європейських країн та США має стати сильним, принциповим, незалежним органом. Звернутись з «повинною» до якого буде вигідніше ніж чекати чи зможе він самостійно зловити порушника за руку та покарати.
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 13888
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13538
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5196
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 5001
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4797