Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.

25.02.2016 13:39

Залучення перекладача в кримінальному провадженні

Геннадій Нікшов Адвокат

За примхою адвокатської долі недавно мені довелось захищати двох іноземців в кримінальних справах. В зв’язку з труднощами розуміння ними української мови в обох справах залучались перекладачі. Але якщо на стадії досудового слідства в обох випадках слідчі з

За примхою адвокатської долі недавно мені довелось захищати двох іноземців в кримінальних справах. В зв’язку з труднощами розуміння ними української мови в обох справах залучались перекладачі. Але якщо на стадії досудового слідства в обох випадках слідчі залучили їх без спротиву, то суди в підготовчому провадженні відповідне клопотання сторони захисту вирішили діаметрально протилежно: один суд відмовив в його задоволенні, а в іншому випадку колегія суддів вирішила клопотання задовольнити.

Статтею 29 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.

Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 68 КПК України передбачено, що у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).

Відповідно до вимог підпункту е пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право, якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, - одержувати безоплатну допомогу перекладача.

Тож чи повинен суддя за першою ж вимогою забезпечувати залучення перекладача? З аналізу наведених вище норм можна зробити висновок – повинен. Але варто звернути увагу на одну деталь – суд має впевнитись, що обвинувачений дійсно не володіє, або недостатньо володіє державною мовою. Закон не встановлює критеріїв, за якими суд має визначитись в цьому питанні, але певну ясність вносить практика Європейського суду з прав людини.

В справі «K. Проти Франції» (K v France), 10210/82, 7 грудня 1983 року, ЄСПЛ дійшов наступного висновку:

«Заявник ще стверджує, що трибунал не дав йому дозволу на користування послугами перекладача, щоб він міг вести свій захист бретонською мовою».

«… Як видно з рішення трибуналу, заявник народився і здобув освіту у Франції і йому не було важко розуміти й спілкуватися французькою мовою, якою вели провадження в суді. Конвенційне право на допомогу перекладача, що міститься в підпункті (e) пункту 3 статті 6, очевидно, застосовне тільки в тому випадку, коли обвинувачений не розуміє мови, використовуваної в суді, чи не розмовляє нею».

В справі «Кускані проти Сполученого Королівства» (Cuscani v United Kingdom), 32771/96, 24 вересня 2002 року ЄСПЛ став на бік заявника та констатував порушення Конвенції:

«Суд зауважує, що питання про нібито недостатнє знання заявником англійської мови та його нездатність розуміти перебіг процесу вперше стало актуальним 4 січня1996 року,коли його юристи повідомили суд першої інстанції про бажання заявника визнати себе винним у висунутих проти нього обвинуваченнях. На клопотання адвоката заявника суддя розпорядився забезпечити присутність перекладача на розгляді питання про покарання, що мало відбутися 26 січня 1996 року… Отже, судді дали чітко знати, що заявник мав певні труднощі з розумінням. Однак, як здається, суддя, попри свою ж власну турботу про забезпечення заявникові можливості стежити за подальшим перебігом процесу, піддався впливові адвоката заявника, котрий його переконав у тому, що й сам «дасть ради»… На загальне визнання, суддя залишив відкритим питання про можливість заявника, в разі потреби, попросити допомогти свого брата з перекладом. Суд, однак, думає, що перевірка потреби заявника в перекладі було тим питанням, розв’язувати яке суддя мав би за погодженням із заявником, особливо зважаючи на те, що його вжепопередили про труднощі, які має сам адвокат при спілкуванні з заявником. Варто зазначити, що заявник визнав себе винним у серйозних обвинуваченнях і йому загрожувало суворе покарання позбавленням волі. Отож суддя був зобов’язаний пересвідчитися в тому, що відсутність перекладача на слуханні 26 січня 1996 року не зашкодить заявникові брати повну участь у розв’язанні питання, яке для нього мало вирішальне значення. Зважаючи на обставини цієї справи, не можна сказати, що цю вимогу задоволено застереженням за заявником можливості, без проведення суддею консультацій з останнім, покластися на неперевірені мовні навички його брата…»

«З урахуванням вищевикладеного, Суд доходить висновку про порушення пункту 1 в поєднанні з підпунктом (е) пункту 3 статті 6 Конвенції».

Отже, суд має ретельно підходити до вирішення питання залучення перекладача і особливу увагу звертати саме на позицію обвинуваченого та його доводи.

Все материалы автора

Отправить:

Распечатать:

Теги: ЄСПЛ, рішення, Європейський суд, Конвенція, справа, кримінальне провадження, обвинувачення, захист, прокурор, адвокат, перекладач, «K. Проти Франції» (K v France), «Кускані проти Сполученого Королівства» (Cuscani v United Kingdom)

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.

Последние записи

Топ за неделю

Читаемые
В соцсетях
Комментируемые