Які зміни очікують роботодавців за новим Законом про працю
Першочергово зміни відчують роботодавці, яким потрібно буде швидко та безболісно перелаштуватись.
Верховна Рада опублікувала ініційований Кабінетом міністрів законопроект Про працю, який покликаний змінити ухвалений ще у 1971 році Трудовий кодекс. Загалом у парламенті зареєстровано п’ять проектів закону. Проте найбільшу дискусію викликав саме документ №2708.
Встановлені ознаки трудових відносин
Те, що зараз у суді доводять юристи під час розгляду трудових спорів, встановлюватиметься законом.
Трудові відносини — це відносини між працівником та роботодавцем, що передбачають виконання за дорученням, під керівництвом та контролем роботодавця особисто працівником за винагороду визначеної роботодавцем роботи.
Ознаками трудових відносин є:
- регулярна виплата винагороди;
- виконання роботи або надання послуг за конкретною кваліфікацією, професією, посадою;
- організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця);
- дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, визначення тривалості робочого часу та часу відпочинку;
- виконання роботи або надання послуг аналогічних за змістом та характером роботі, що виконується штатними працівниками роботодавця, наприклад бухгалтер, продавець, юрист тощо.
За основу взяли позицію Верховного суду щодо встановлення ознак трудових відносин. Якщо чинні трудові норми дозволяють офіційно не наймати працівників, а укласти з ними цивільно-правові договори задля оптимізації діяльності бізнесу, то у майбутньому такої можливості – приховати трудові відносини – може не бути.
Укласти цивільно-правовий договір з працівником буде неможливо, лише укладення трудового договору, офіційне працевлаштування та сплата відрахувань. Це значно збільшить витрати власників бізнесу на робочу силу.
Письмові трудові договори будуть укладати всі
Усі підприємства, зокрема державні та приватні, фізичні особи-підприємці та прості громадяни, які використовуватимуть будь-яку працю, укладатимуть письмові трудові договори або в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису.
Відбудеться перехід з трудового права на договірне трудове право.
Якщо наразі письмова форма трудового договору не є обов’язковою, і зазвичай, приймаючи на роботу працівника, діє усна трудова угода з оформленням через заяву на прийняття на роботу, то у майбутньому всі роботодавці укладатимуть письмові трудові договори.
Так, звісно, на початку це завдасть клопоту роботодавцям, однак згодом позитивно вплине на трудові правовідносини.
Розробивши один раз шаблон письмового трудового договору, роботодавець зможе прописати всі правила гри на своєму полі: визначити строк виконання роботи, деталізувати умови та обсяги праці, встановити режим робочого часу, роботи у вихідні або святкові дні, визначити процедуру розірвання договору (звільнення) тощо.
Маючи письмовий трудовий договір, який буде ідеально виписаний як інструкція до експлуатації, роботодавцю буде простіше звільнити працівника і не програти справу у суді.
Запровадження нових видів договорів
У майбутньому буде можливо укладати трудові договори, які зможуть ефективно регулювати відносини з працівником за певних умов, а саме:
- строковий трудовий договір (до п’яти років для виконання конкретних робіт);
- короткостроковий трудовий договір (до двох місяців);
- сезонний трудовий договір (до восьми місяців);
- трудовий договір з нефіксованим робочим часом (фріланс);
- учнівський трудовий договір (до шести місяців і дає можливість поєднувати роботу та навчання);
- трудовий договір з домашнім працівником;
- трудовий договір про дистанційну роботу, за яким може встановлюватись гнучкий режим робочого часу.
Використовуючи різні трудові договори, роботодавець зможе врегульовувати індивідуальні відносини з працівником, використовуючи їх на свою користь. Наприклад, залучати працівника, коли є робота, та оплачувати час фактичного виконання.
Для працівника укладення таких договорів є теж позитивним, оскільки йому йде страховий стаж.
Але також законом буде визначено обов’язкові умови договору:
- робоче місце або адреса місця розташування особи, від якої працівник отримує роботу;
- характеристика або описання виконуваної роботи;
- дата початку виконання роботи;
- строк дії договору;
- умови оплати праці (зокрема, структура заробітної плати, розмір її складових, строки та порядок її виплати);
- строки повідомлення про припинення трудового договору;
- розмір компенсаційних виплат у разі дострокового припинення трудового договору з ініціативи роботодавця.
Зміна порядку звільнення працівника
Звільнення відбуватиметься шляхом підписання додаткової угоди про розірвання трудового договору та надсилання заяви про розірвання договору у спосіб, що визначений трудовим договором або рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Як і зараз, працівник матиме право у будь-який час з власної ініціативи розірвати трудовий договір, попередивши про це роботодавця письмово або через електронну пошту не менше ніж за два тижні.
Працівник зможе звільнитися за один день, якщо роботодавець порушив умови трудового договору. Водночас, роботодавець зобов’язаний виплатити працівникові компенсацію не менше 50 середньоденних заробітних плат.
Роботодавець також матиме право з власної ініціативи розірвати трудовий договір з працівником за один день без жодних пояснень. Для цього роботодавцю буде надано на вибір:
- або попередити працівника про звільнення завчасно (від 15 до 90 днів, залежно від часу, скільки працівник попрацював на підприємстві);
- або виплатити компенсацію, яка не може бути менше середньоденного заробітку працівника за кожен робочий день зменшення строку такого повідомлення, та звільнити одразу.
Однак звільнення за один день не може застосовуватись до вагітних жінок, працівників, які перебувають у декретній відпустці, окрім ліквідації роботодавця.
Відповідальність роботодавця за порушення строків розрахунку з працівником
Законом передбачається, що роботодавець сплачуватиме пеню:
- у розмірі 0,05% суми боргу за кожен день затримки невиплати заробітної плати;
- у розмірі 0,5% невиплачених сум за кожен день затримки до дня фактичного розрахунку за звільнення.
Наприклад, за розміру заробітної плати у 5 тис. грн, розмір пені за 100 днів складатиме 250 грн, а пеня за звільнення – 2 500 грн.
Також за розгляду спору про поновлення на роботі працівника останньому суд може присудити стягнення середнього заробітку та моральну шкоду. Розмір середнього заробітку обраховуватиметься відповідно до порядку, який визначить КМ України.
Змінюється порядок відшкодування матеріальної відповідальності працівника
Працівник зможе у повному розмірі відшкодовувати заподіяну ним майнову шкоду, якщо про це вказуватиметься у трудовому договорі, або майно та інші цінності були отримані працівником під звіт, або якщо працівник перебував у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння.
Умови щодо повної матеріальної відповідальності можуть передбачатися як за укладення трудового договору, так і після цього шляхом оформлення додаткової угоди.У разі відмови працівника від укладення додаткової угоди щодо повної матеріальної відповідальності трудовий договір може бути розірвано.
Державний нагляд здійснюватиме Державна інспекція праці
Державні інспектори праці матимуть право безперешкодно та без попереднього повідомлення у будь-який час відвідувати будь-які робочі місця для проведення інспекційного відвідування, ознайомлюватися з оригіналами та робити копії актів роботодавця, наодинці або у присутності свідків ставити роботодавцеві та працівникам запитання.
Це розширення повноважень органів держпраці, які і зараз зловживають правами та безпідставно проводять перевірки підприємств, накладаючи величезні штрафи, примушуючи роботодавців оскаржувати їх у суді.
Але законом пропонується зменшити розміри штрафів за порушення трудового законодавства.
Так, наприклад, за фактичний доступ працівника до роботи без укладення письмового трудового договору передбачається штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, що є значно меншими за ті, які нараховуються зараз.
Незважаючи на те, який саме законопроект затвердить Верховна Рада, зміни у трудових відносинах найближчим часом відбудуться, тому роботодавцям вже зараз варто готуватись до них.
- Яйце чи курка? Проєкт чи Постанова? Що має бути першим? Євген Власов 16:34
- "Національний кешбек", "єПідтримка" та "єКнига": чому ці програми важливі? Віктор Круглов 14:22
- За ґратами, але з гідністю: Як новий закон змінює підхід до прав ув’язнених в Україні Дмитро Зенкін 13:03
- Знищення архаїзмів: Чому на міжнародних маршрутах прибрали конкурсні комісії Альона Векліч 12:59
- Доцільність оскарження акту перевірки закупівель Держаудитслужби Євген Морозов 10:15
- Тест на державницьке мислення Євген Магда вчора о 18:48
- Правова стратегія для захисту інтересів дитини у суді Юрій Бабенко вчора о 16:36
- Як українським компаніям укласти PPA: Європейський досвід та рекомендації для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 13:27
- Оголошення громадянина померлим в судовому порядку Євген Морозов вчора о 11:06
- Закони зруйнованих домівок: як припинити право власності на знищену нерухомість Світлана Приймак вчора о 10:55
- Адвокатура +5 балів: нові правила професійного розвитку Дмитро Зенкін вчора о 10:40
- Податкова нарахувала податок без підстав: як захистити свої права Павло Васильєв 16.12.2024 15:33
- Реституція сторін за нікчемним договором оренди нерухомого майна Євген Морозов 16.12.2024 11:47
- Диплом за кутом: що не так із фальшивками та системою? Дмитро Зенкін 16.12.2024 10:15
- Пропущені строки звернення до суду військовослужбовцем: що постановив Верховний Суд? Світлана Приймак 16.12.2024 10:10
-
З 1 січня перетнути кордон з оформленою у день виїзду "Зеленою карткою" водії не зможуть
Фінанси 21130
-
Завод, де виробляють Вухастик, перейшов у власність держави
Бізнес 12500
-
Таємниця захмарних ставок. Чому оренда землі в Україні дорожча, ніж в Нідерландах
Бізнес 4092
-
Графіки знову скасовано. 18 грудня в Україні не відключатимуть світло
оновлено Бізнес 3317
-
Законопроєкт про множинне громадянство категорично не можна було ухвалювати. Ось у чому небезпека
Думка 2987