Щойно у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект №4358 «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну», як з невеликим плином часу з’явилися і альтернативні проєкти законів до нього.
Нагадуємо, що основний проєкт Закону підписали майже всі депутати – члени Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування. Не дивно, адже коли мова йде про охорону здоров’я, особливо в епоху коронавірусу COVID-19 та IQOS-у, компромісні рішення варто знаходити незалежно від політичних поглядів та навіть корпоративних інтересів. Проте, на жаль, так вважають не всі. Зокрема, 23 листопада у стінах парламенту був зареєстрований перший альтернативний законопроект №4358-1, ініціаторами якого стали народні депутати Мар’ян Заблоцький, Євген Петруняк та Олексій Ковальов. А 26 листопада колекцію доповнили проєкти №4358-2 авторства нардепа Івана Шинкаренка та №4358-3 Вадима Галайчука.
Розглянемо основні положення поданих альтернативних законопроектів та спробуємо з’ясувати, чи справді вони можуть стати “здоровою” альтернативою комплексному антитютюновому проєкту Комітету здоров’я нації.
Насамперед звертаємо увагу, що основна ідея розробників з-кту №4358 – спрямувати його дію на захист здоров’я громадян від шкідливого впливу тютюну. Законопроект розроблений на основі сучасних європейських стандартів охорони здоров’я, відповідно до положень Рамкової конвенції ВООЗ з боротьби проти тютюну та норм Директиви ЄС/2014/40.
Тому документ забороняє рекламу і спонсорство електронних сигарет та рідин до них, тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) та електронних пристроїв для куріння (IQOS/glo); продаж особам до 21 віку всіх без виключення тютюнових виробів, електронних сигарет та рідин до них, ТВЕН та електронних пристроїв для куріння (IQOS/glo).
Також у проєкті передбачений ряд підходів задля регулювання куріння та тютюнової галузі: наприклад, заборона реклами тютюну та його замінників в мережі Інтернет; запровадження великих (65% пачки/упаковки) медичних попереджень з фотографіями-малюнками наслідків куріння з обох сторін, повна заборона продажу ароматизованих сигарет, включно з рідинами для електронних сигарет; запровадження заборони рекламної викладки тютюнових виробів та їх замінників з вітрин магазинів (сигарет, електронних сигарет, IQOS/glo) і тд.
Втім, автори альтернативних законопроектів мають своє бачення змін до антитютюнового законодавства.
Наприклад, ініціатори проєкту №4358-1 пропонують у статті 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» (далі – Закон №2899) дозволити вживання електронних сигарет і бездимних тютюнових виробів у спеціально відведених місцях (за рішенням закладів ресторанного господарства) площа яких не може перевищувати 50 відсотків загальної площі закладу.
Фактично нам пропонують узаконити право власника закладу самостійно визначати місця для куріння електронних сигарет та бездимних тютюнових виробів на території 50% закладу.
Наведена ідея суперечить Рішенню 22, VIII конференції Сторін Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ ВООЗ), які є невід’ємною частиною Конвенції. Зауважимо, що чинна стаття 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» передбачає повну заборону куріння електронних сигарет у таких закладах.
Запропонована ініціатива протирічить не тільки міжнародними нормам, але й здоровому глузду, адже не можна, покращуючи антитютюнове законодавство, погіршувати його одночасно.
Аналогічна історія із ідеєю альтернативних законодавців (№4358-1) зменшити розмір медичного попередження до 30% від площі упаковки та прибрати вимогу закону про комбіновані попередження з графічним зображенням для інших тютюнових виробів крім сигарет, як-то тютюн для самокруток та тютюн для кальяну. Довідково повідомляємо, що чинне законодавство передбачає для медичного попередження 50% площі та додатково 65% під графічне попередження, зокрема це розповсюджується й на сигарили, що потрапляють до категорії «інших тютюнових виробів для куріння».
А особливо дивує пропозиція дозволити продаж деяких тютюнових виробів та рідин до електронних сигарет з характерним смаком та/або ароматом, яка суперечить статті 9 РКБТ ВООЗ та Керівним принципам її реалізації. Це не тільки створює преференції для виробників та імпортерів окремих тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет, але й ставить під загрозу здоров’я громадян.
Наприклад, у редакції статті 94 від авторів альтернативних проєктів (введення в обіг та вимоги щодо якості електронних сигарет) є норма, яка недвозначно натякає, що рідина для електронної сигарети без нікотину може містити такі добавки, як вітаміни або інші добавки, які створюють враження, що тютюновий виріб має переваги для здоров'я або призводить до зменшення ризиків для здоров'я; кофеїн або таурин чи інші добавки та стимуляторні сполуки, що асоціюються з енергійністю та життєвою силою; добавки, що мають властивості робити викиди кольоровими; добавки, які мають канцерогенні, мутагенiчні, або репродуктивно токсичні властивості у неспаленій формі.
Це випливає з того, що заборона на додавання таких добавок розповсюджується лише на нікотиновмісну рідину. Водночас, із запропонованого авторами законопроекту визначення електронної сигарети випливає, що рідина для е-сигарети може бути як з нікотином, так і без.
Такий варіант суперечить пункту 7 статті 7 Директиви 2014/40/ЄС, яка встановлює заборону на введення в обіг всіх без виключення тютюнових виробів, що містять смако-ароматичні добавки у будь-яких компонентах виробів або мають будь-які технічні характеристики, що дозволяють змінювати запах або смак відповідних тютюнових виробів або інтенсивність диму.
До речі, за дивним збігом обставин, схожі ініціативи про дозвіл продажу деяких тютюнових виробів та рідин до електронних сигарет з характерним смаком та/або ароматом є у проєктах №4358-2 та №4358-3.
Подібні подвійні стандарти ми бачимо у текстах всіх трьох альтернативних законопроектів.
Із текстів законопроектів № 4358-1 та №4358-3 випливає, що визначення терміну «новітній тютюновий виріб» не відповідає Директиві 2014/40/ЄС, оскільки пропонується поширювати його дію лише на тютюнові вироби, введені в обіг після 1 липня 2021 року.
Водночас, у Директиві 2014/40/ЄС цей термін стосується всіх тютюнових виробів, введених з 19 травня 2014 року. Тобто у проєктах законів закладена можливість “амністувати” тютюнові вироби, які зайшли на український ринок без належної сертифікації та контролю за їх продажем.
Ба більше, у законопроектах №4358-2 та №4358-3 на відміну від основного №4358 синхронно зникли норми про регулювання тютюнових виробів для електричного нагрівання, пристроїв для куріння (ТВЕН – IQOS, glo), їх реклами та спонсорства, обмеження продажу неповнолітнім тощо.
Наостанок, окремої уваги заслуговує ініціатива автора альтернативного законопроекту №4358-3, який пропонує додати в українське законодавство термін “супутні вироби” та віднести до цієї категорії електронні сигарети, заправні контейнери, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, трав’яні вироби для куріння.
Заради справедливості слід зазначити, що Директива 2014/40/ЄС від 3 квітня 2014 року справді має назву «Про наближення законів, підзаконних нормативно-правових актів та адміністративних положень держав-членів щодо виробництва, представлення та продажу тютюнових виробів і супутніх продуктів…»
От тільки у тексті Директиви немає визначення поняття «супутніх товарів» та/або «супутніх продуктів».
Зазначене поняття міститься в Статуті про захист споживачів “Положення про тютюн та супутні товари” №507 2016 року Державного секретаря Великобританії.
Лишається тільки додати, що, враховуючи такі особливості альтернативного законотворення, доля законопроектів №4358-1, №4358-2 та №4358-3 справді туманна.
upd. 2 грудня Комітет Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування рекомендував Верховній Раді прийняти №4358 та відхилити альтернативні законопроекти.
