Темний бік законопроектів про адміністрування податків
Хотіли як краще, а вийшло як завжди. Саме таке враження складається під час ознайомлення з новими нормами законопроектів 1209 та 1210.
Законопроекти містять низку норм, які можуть вкрай негативно вплинути на український бізнес. Наприклад, законопроект 1210 передбачає встановлення найвищої в світі рентної плати на видобуток залізної руди. Згідно з прогнозами експертів, такі зміни призведуть до закриття близько 70 відсотків підприємств гірничо-металургійного комплексу і залишать без роботи тисячі людей.
Наразі представники важкої промисловості, середнього та малого бізнесу звернулися до Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики доопрацювати перед першим читанням проекти Законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №1210 та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №1209. Бізнесмени наполягають на тому, що норми, виписані в документах, можуть негативно вплинути на українську економіку.
Зокрема, виключається персональна відповідальність інспекторів за необґрунтовані донарахування в акті перевірки, а позапланові перевірки призначаються не за фактами порушень, а при підозрі податківців. Такі зміни можуть призвести до значних зловживань з боку податкової служби навіть щодо законослухняних підприємств. Також прибирається максимальний поріг судового збору для оскарження податкових рішень. Це, в свою чергу, може створити ускладнення щодо оскарження рішень для бізнесу.
Нові норми передбачають збільшення термінів документальних та фактичних перевірок, впровадження значних штрафних санкцій з фіксованим розміром по податковим накладним/розрахункам коригування, де відсутній ПДВ, по компенсуючим податковим накладним. Також досить дискусійними виглядають нові норми щодо статусу, оподаткування та перевірок постійних представництв, фактично створюються передумови «полювання» на незареєстровані приватні підприємства, що може негативно вплинути на інвестиційний клімат в Україні.
Платники податків ризикують відчути посилення адміністративного тиску через механізм коригування фінансового результату на основі іншого, поширеного тлумачення концепції «розумної економічної причини». Нова податкова різниця створить значні суперечки з контролюючими органами щодо питання витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають ділової мети.
Запроваджується ПДВ на експорт при перевищенні продажної ціни над собівартістю, а курсові різниці виключаються для цілей оподаткування прибутку (100% податкова різниця).
Оподаткування гірничо-металургійної сфери збільшується удвічі, а рентна плата за мінеральні копалини підвищується у десятки разів. Більше того, метод оподаткування змінюється на розрахунок корисної речовини не з видобутої, а зі збагаченої руди. Вочевидь, така значна зміна потребує додаткового аналізу в частині збалансованого пропорційного податкового навантаження. Експерти зазначають, що такі норми суперечать існуючим міжнародним практикам в частині оподаткування видобутку корисних копалин і рекомендаціям Міжнародного валютного фонду. Адже згідно з ними, 40% прибутку від розробки корисних копалин має отримувати держава, а 60% – бізнес (зокрема для інвестицій в подальший розвиток). Але, в разі прийняття законопроекту №1210, частка держави у вигоді від розробки корисних копалин зросте майже до 90 відсотків. Зрозуміло, що це зробить видобуток залізної руди в Україні економічно недоцільним.
Висновок напрошується невтішний – перелічені норми законопроектів 1209 та 1210 можуть загнати бізнес у ще більшу тінь та навіть вщент зруйнувати гірничо-металургійну промисловість України. Зазначені документи потребують доопрацювання до першого читання і внесення суттєвих коригувань для забезпечення балансу інтересів бізнесу та держави.
- Встановлення судом фактичних шлюбних відносин між двома чоловіками Леся Дубчак вчора о 18:44
- Смакуй українське: перспективи українського продуктового експорту в Німеччині Наталія Церковникова вчора о 15:51
- Журнал засідання як ключ до перевірки правомірності негласних слідчих дій Діна Дрижакова 15.07.2025 14:10
- Самосаботаж: коли твій найбільший ворог – це ти сам Олександр Скнар 15.07.2025 14:00
- Бюджет-2025: "закордон нам допоможе" Любов Шпак 15.07.2025 13:33
- Революція безпеки Валентин Митлошук 15.07.2025 10:20
- Кабмін-шатл: змінилися крісла, але не пілоти Дана Ярова 14.07.2025 17:12
- HR-документообіг: коли кожна хвилина – це репутація Олександр Вернигора 14.07.2025 16:52
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу Юлія Мороз 14.07.2025 15:05
- Виклики і успіхи у врегулюванні авіаційних страхових спорів Сергій Дзіс 14.07.2025 14:32
- Що означає URC2025 у Римі для енергетики України та ЄС: підсумки та аналітика Ростислав Никітенко 14.07.2025 11:11
- Молдавський експеримент: коли іноземні експерти замінюють народний суверенітет Юрій Григоренко 14.07.2025 10:19
- Заметки по итогам Римской конференции: вопросы возрождения Украины Вільям Задорський 13.07.2025 18:59
- Что меняется в отсрочке для преподавателей: разбор законопроекта №13193 Віра Тарасенко 13.07.2025 15:30
- Що означає історичне рішення ЄСПЛ у справі "Україна та Нідерланди проти росії" Юлія Овчинникова 12.07.2025 20:59
-
Zeekr зникне з Нью-Йоркської біржі: Geely викуповує компанію повністю
Бізнес 9013
-
Що відбувається з грудьми після 30 – пояснює пластичний хірург
Життя 4498
-
Ціна російської нафти не дотягує до бюджетної цілі Кремля: дефіцит зростає
Бізнес 4285
-
Інвестиційний фонд нерухомості S1 REIT виплатив перші дивіденди інвесторам
Новини компаній 4221
-
Кабмін опублікував перелік стратегічних і критичних копалин та родовищ
Бізнес 4047