Темний бік законопроектів про адміністрування податків
Хотіли як краще, а вийшло як завжди. Саме таке враження складається під час ознайомлення з новими нормами законопроектів 1209 та 1210.
Законопроекти містять низку норм, які можуть вкрай негативно вплинути на український бізнес. Наприклад, законопроект 1210 передбачає встановлення найвищої в світі рентної плати на видобуток залізної руди. Згідно з прогнозами експертів, такі зміни призведуть до закриття близько 70 відсотків підприємств гірничо-металургійного комплексу і залишать без роботи тисячі людей.
Наразі представники важкої промисловості, середнього та малого бізнесу звернулися до Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики доопрацювати перед першим читанням проекти Законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №1210 та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №1209. Бізнесмени наполягають на тому, що норми, виписані в документах, можуть негативно вплинути на українську економіку.
Зокрема, виключається персональна відповідальність інспекторів за необґрунтовані донарахування в акті перевірки, а позапланові перевірки призначаються не за фактами порушень, а при підозрі податківців. Такі зміни можуть призвести до значних зловживань з боку податкової служби навіть щодо законослухняних підприємств. Також прибирається максимальний поріг судового збору для оскарження податкових рішень. Це, в свою чергу, може створити ускладнення щодо оскарження рішень для бізнесу.
Нові норми передбачають збільшення термінів документальних та фактичних перевірок, впровадження значних штрафних санкцій з фіксованим розміром по податковим накладним/розрахункам коригування, де відсутній ПДВ, по компенсуючим податковим накладним. Також досить дискусійними виглядають нові норми щодо статусу, оподаткування та перевірок постійних представництв, фактично створюються передумови «полювання» на незареєстровані приватні підприємства, що може негативно вплинути на інвестиційний клімат в Україні.
Платники податків ризикують відчути посилення адміністративного тиску через механізм коригування фінансового результату на основі іншого, поширеного тлумачення концепції «розумної економічної причини». Нова податкова різниця створить значні суперечки з контролюючими органами щодо питання витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають ділової мети.
Запроваджується ПДВ на експорт при перевищенні продажної ціни над собівартістю, а курсові різниці виключаються для цілей оподаткування прибутку (100% податкова різниця).
Оподаткування гірничо-металургійної сфери збільшується удвічі, а рентна плата за мінеральні копалини підвищується у десятки разів. Більше того, метод оподаткування змінюється на розрахунок корисної речовини не з видобутої, а зі збагаченої руди. Вочевидь, така значна зміна потребує додаткового аналізу в частині збалансованого пропорційного податкового навантаження. Експерти зазначають, що такі норми суперечать існуючим міжнародним практикам в частині оподаткування видобутку корисних копалин і рекомендаціям Міжнародного валютного фонду. Адже згідно з ними, 40% прибутку від розробки корисних копалин має отримувати держава, а 60% – бізнес (зокрема для інвестицій в подальший розвиток). Але, в разі прийняття законопроекту №1210, частка держави у вигоді від розробки корисних копалин зросте майже до 90 відсотків. Зрозуміло, що це зробить видобуток залізної руди в Україні економічно недоцільним.
Висновок напрошується невтішний – перелічені норми законопроектів 1209 та 1210 можуть загнати бізнес у ще більшу тінь та навіть вщент зруйнувати гірничо-металургійну промисловість України. Зазначені документи потребують доопрацювання до першого читання і внесення суттєвих коригувань для забезпечення балансу інтересів бізнесу та держави.
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
- Проведення обшуку без ухвали слідчого судді Євген Морозов 03.11.2024 19:56
- Закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України Андрій Хомич 03.11.2024 19:45
- Продаж майна боржника на електронному аукціоні Павло Васильєв 03.11.2024 14:50
- Місце проживання дитини після розлучення: досвід та практика Світлана Приймак 02.11.2024 20:08
- Неконкретність вимог податкового органу для розблокування податкових накладних Євген Морозов 02.11.2024 19:05
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 9628
-
Що подивитись у кіно. Три новинки тижня
Життя 8810
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 8705
-
Озеро Гарда: шість найкрасивіших міст на найбільшому озері Італії
Життя 7423
-
Укранфта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 7297