Децентралізація по-львівськи, агломераційне мислення та ринок нерухомості

Але сьогоднв окрім самої агломерації поговоримо, і про те, що має бути фундаментом, базисом розвиту, і де можуть ховатись загрози.

Історія питання

В загальному процес децентралізації в Україні, і у Львові зокрема, розпочато ще далекого 2014 року з схваленням Концепції реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Відбулося це 01.04.2014 на засіданні Кабінету Міністрів України під головуванням Арсена Яценюка і розглядалась як одна з базових реформ по зближенням з Європейським Союзом.

Чесно кажучи, хоча і було ратифіковано Європейську хартію місцевого самоврядування управління на місцевому рівні поступово заходило в тупік. Внаслідок достатньо об’єктивних факторів значно понизилась якість освітніх та медичних послуг. Все це потребувало глибинного реформування.

Станом на 2014 рік, якщо посилатись на Концепцію, дотаційність 5419 бюджетів місцевого самоврядування становила понад 70 відсотків, а 483 територіальні громади на 90 відсотків утримувались за рахунок коштів державного бюджету. Як говорив один з класиків, далі так жити не можна було. Окрім того з сторони Росії все гучніше звучали вимоги до керівництва України про федеративний статус та розпочато повномасштабну військову агресію.

Тому на верхах було прийнято чи не єдине правильне в цих моментах рішення – децентралізація.

Відбутись все мало у два етапи (Джерело: Урядовий портал):

На першому етапі передбачалось (2014 р.):

- внесення до Конституції України зміни щодо утворення виконавчих органів обласних і районних рад та розподілу повноважень між ними;

- розроблення різноманітних нормативно-правових актів пов’язаних з децентралізацією;

- врегулювання нового адмінтерустрою, проведення масштабних інформзаходів і т.д.

На другому етапі передбачалось (2015-2017 рр..):

- уніфікація та стандартизація діяльності на місцях всього, що пов’язано з наданням послуг населенню та визначення джерел фінансування цих процесів;

- реорганізація  органів місцевого самоврядування у відповідності до зміни адмінтерустрою;

- проведення місцевих виборів на новій територіальній основі (читати в новостворених ОТГ);

- удосконалити систему планування території громад.

Буквально весь децентралізаційний шляж Україна мала пройти за 3-4 роки. але не так сталось, як гадалось.

Львів - куди рухаємось і що робимо?

Згідно Концепції децентралізація, теоретично, на рівні місцевого самоврядування має завершитись одночасно з виборами у жовтні 2020 року. Фактично основним драйвером формування агломерації для міської влади, як можна прогнозувати, стали цейтнот часу щодо дати місцевих виборів і безпрецедентне «вичерпування» міського земельного ресурсу. Керівництво міста Лева ще так трохи «потягне кота за хвіст» і залишить прийдешнім поколінням досить туманні перспективи відносно подальшого просторового розвитку.

Ось так поступово викристалізувалась основна проблема м. Львова – відсутності будь якої зрозумілої ресурсної бази, які приміром є в Дрогобицькому чи Червоноградському регіонах. Тому цікавими можуть бути, наприклад, інтелектуальні чи адміністративно-управлінські новації. Управлінські новації – достатньо складна страва. Ще потрібно вміти їх генерувати. Яскраві приклади Пітсбург та Детройт (США).

А поки, львівська влада зробила ставку на безмежну експлуатацію лише історично-архітектурного ресурсу та інтелектуального потенціалу вищих навчальних закладів.. Цього для наповнення бюджету в подальшому може бути вже недостатньо. Керівництво міста не враховано можливості, що відкриваються, в наслідок децентралізації, перед середньовіддаленими від обласного центру громадами. Вартість життя в яких в явно дешевша, а якість життя в проміжку 2-5 років значно покращиться і як можна прогнозувати практично зрівняється з м. Львовом. Це загрози, це в свою чергу вплине на ринкову вартість землі, а від так і сукупно на весь ринок міської нерухомості.

В загальному можна вести мову про певну кризу у підходах до муніципального управління і зазначити наступне. Те що так пізно львівські міські очільники «схаменулись» і пізно почали мислити децентралізаційними і агломераційними категоріями свідчить, що практично відсутність стратегічного та системного бачення розвитку як міста так і агломерації в цілому. Це великий мінус до загальної капіталізації простору, до вартості в подальшій довгостроковій перспективі комерціалізації квадратних метрів.

Перспективи для ринку нерухомості

Похідною функцією від стратегічного мислення є просторове планування, а від так і генеральне планування. За відсутності в комплексі першого, другого, третього можна вести мову про виникнення в середньостроковій перспективі мильної бульбашки на ринку нерухомості Львова. В певних забудовників можуть виникнути проблеми з ліквідність і виконанням зобов’язань. В загальному для галузі будівельних матеріалів загрози не такі значні, оскільки економічний розвиток, як прогнозується, переміститься на периферію, суміжні ОТГ та міста, які ще поки класифікують, як міста обласного значення.

У підсумку значну економічну перевагу отримають ті громади чи ОТГ, як представлять потенційним інвесторам цілісну, логічно зрозумілу стратегію розвитку і як підрозділ стратегії інвестиційну програму, або інвестиційний паспорт громади.

Наприклад, цілісних інвестиційних стратегій новостворені ОТГ поки не мають, але інтуїтивно інвестори розуміють, що вкладення саме в приміські до Львова громади є економічно виправданими. Яскраве свідчення ОТГ створені в межах Пустомитівського району Львівської області.

Джерело: Головне управління статистики у Львівській області

Агломераційне мислення

Не зайвим буде ввести в обіг таке поняття як «агломераційне мислення». Під агломераційним мисленням доцільно розуміти процес, що поєднує в собі такі напрямки як просвітництво, просторове планування, формування дискусійного, інтелектуального майданчику на якому мають знайти своє місце громадські організації, бізнес-середовище, представники виконавчих структур та депутатського корпусу м. Львова та суміжних громад. В основі агломераційного мислення, безперечно, має бути економічне моделювання. Суміжні громади мають в таких моделях побачити для себе переваги такої взаємодії. Важливо знайти інструменти, що зацікавлять вже об’єднані суміжні громади більш активніше взаємодіяти як один з одним, так і з м. Львовом. Якнайкраще це вартує робити через системний аналіз та імітаційне моделювання. Для цього можна ознайомитись з працею, я б так сказав одного з батьків «агломераційного мислення» Джея Форрестера «Urban Dynamics».

Куди «рости» Львову

Львів поступово опинився, хоч поки і не щільному, але кільці об’єднаних територіальних громад. Фактично Львову залишилось на так багато простору для розширення.

Джерело: ГО «Український центр стратегій та розвитку»

Теоретично можна розглядати як кандидатів до утворення Львівської ОТГ (не плутати з агломерацією) наступні громади, звичайно, в залежності від їх бажання: м.Винники, с. Брюховичі, с.Дубляни, с.Лисиничі, с.Рясне-Руська, с.Бірки, с.Зашків, с.Гряда, с.Великі Грибовичі.

Але це вже тема для інших матеріалів. В подальшому планується розглянути економічну, інвестиційну та просторову складові розвитку  Львова та формування агломерації.

Далі буде …