Президент Кенеді якось помітив, що китайською слово «криза» пишеться двома ієрогліфами, один з яких означає «небезпеку», а інший – «сприятливу можливість». Таким чином, стародавнє китайське прокляття про «небезпеку життя в епоху змін» набуває дуальності то
Там, де один побачить безмежні перспективи для втілення української ідеї, взявши за орієнтир європейські стандарти життя та гідне місце України у світі, обов’язково має з’явитися полярна думка створення передумов зштовхування України з рейок реформ.
Здавалося б, лише 20 днів тому Президент України презентував тенденційну «Стратегію – 2020», де визначив пріоритети та окреслив ключові напрями реформи суспільства. Однак, магістральні шляхи перетворень стали не тільки довгоочікуваним дороговказом для свідомих громадян, а й об’єктом критики з боку фінансових донорів та аналітиків. Зокрема, Міжнародного фонду Блейзера, який виступає на підтримку відкритої ринкової економіки, прозорості та лібералізації бізнесу і встановлення чесного партнерства між урядом, бізнесом і громадськістю.
Звісно прагнення допомогти Україні створити сприятливі ринкові умови, покращити інвестиційний клімат та забезпечити стійке економічне зростання заслуговують на повагу. Але критичний погляд на українську дійсність Міжнародного фонду Блейзера вельми далекий від об’єктивного економічного аналізу країн з розвиненою економікою, в яких вже 13 років функціонує компанія SigmaBleyzer.
Зокрема, на думку президента Американо-української ділової ради (US-Ukraine Business Council) Моргана Вільямса, яку він озвучив під час під час «круглого столу» щодо реформи державного управління, «керівництво держави й досі не посадила за грати злодіїв-високопосадовців, які лишили країну не тільки вкрадених мільйонів доларів, а й спрямували грошові потоки на подальше функціонування корупційних схем старої влади. Відтак, спрут корупції й досі являє Україні та світу своє обличчя, заважаючи децентралізувати владу та поновити стабільність національної економіки».
Саме після цього, стриманого, але досить відвертого випаду звучить наступний пасаж, що містить не тільки критику, а й певну небезпеку. «Минулого разу ми виділили 20 мільярдів доларів на реформи в Україні, але хто сказав, що наступного разу ми виділимо ще 30 мільярдів в умовах, коли обіцянки влади не втілюються в життя?», - підкреслив Морган Вільямс.
Зрозуміло, що швидкість реалізації реформ має вагоме значення, навіть коли Україна веде не оголошену гібридну війну із «зеленими чоловічками», та щотижня витрачає на підтримання боєготовності військових частин на східному кордоні десятки мільйонів гривень.
Структурні перетворення економіки України конче потрібні їй зараз, коли вона має усі шанси використати отримані від міжнародних інституцій кредити на підвищення власної конкурентоспроможності через модернізацію промисловості та покращення регуляторних умов діяльності бізнесу.
Але, резюмуючи цінність проведеного круглого столу, для розуміння необхідності проведення термінових, реальних реформ державного управління як на мене більш привабливою виглядає позиція екс-голови Світового банку Еділберто Сігури. Він наочно представив приклади прямої залежності економічного розквіту країни від ступеню децентралізації центральної влади.
Більш терплячий, ніж його американський колега, гуру фінансової аналітики Е.Сігура наголосив, що лише Росія після кількох років реформ визнала, що імперські амбіції РФ завадили їй стати на шлях реформ та зробити децентралізацію джерелом усунення сировинної залежності та запровадження сучасних світових економічних стандартів.
Натомість, успішні приклади Нової Зеландії, Польщі та, навіть, Молдови свідчать, що скасування або послаблення централізації прямий шлях до створення сприятливого регуляторного середовища, послаблення тиску на бізнес та підвищення привабливості України для іноземних інвесторів. Тому, ніщо не заважає Україні підвищити рейтинг власної інвестиційної привабливості та стати конкурентом Польщі, Молдови, Канади, Нової Зеландії на шляху до створення ринкової економіки.
Тим паче, що для ії модернізації Україні потрібні не тільки кошти від донорів та венчурних фондів. Головний пріоритет – політична воля, необхідна для усунення заіржавілих бюрократичних гвинтиків старої адміністративної машини. Швидкі та болючі кроки щодо люстрації, дерегуляції, реформи правоохоронної системи, податкової реформи можна порівняти хіба що з діяльністю хірурга, на столі якого зараз лежить хвора на корупцію країна…
До речі, вивчаючи етимологію поняття люстрація знайшов, що воно походить від латинського lustratio та означає очищення через жертвопринесення. Отже, маємо кризу, мета якої розчистити органи державного управління від баласту, який заважає Україні рухатися в напрямку прогресивного європейського майбутнього.
