Хто має встановлювати збори за адмінпослуги: Верховна Рада чи Кабмін?
У сфері оплати за адмінпослуги в Україні багато адмінзборів за такі послуги є необґрунтованими, непрозорими, а інколи й незаконними. Однак підходи щодо вирішення цих проблем різняться…
Сфера оплати адміністративних послуг (реєстрації, дозволи, паспорти тощо) в Україні характеризується цілою низкою проблем. Багато розмірів адміністративних зборів за такі послуги є необґрунтованими, недостатньо прозорими, а інколи навіть незаконними. Дані платежі передбачаються численними нормативними актами, у тому числі підзаконними. Є випадки, коли повна плата за послугу встановлюється не одним, а декількома суб’єктами (наприклад, за паспортні документи).
Головною проблемою такого хаосу та навіть свавілля у сфері оплати за адмінпослуги є відсутність належного законодавства, яке б врегульовувало порядок нарахування і справляння зборів за надання даних послуг. Про необхідність вирішення цієї проблеми знають як в Уряді так і у Верховній Раді. Однак підходи у них дещо різняться…
Так, головне нині у сфері адмінпослуг міністерство – Мінцифри, вважає, що підхід до розмірів адміністративних зборів має бути гнучким та оперативним, а отже має встановлюватися на підзаконному рівні. Тому Мінцифри підтримує усі ініціативи і законопроєкти, що передбачають встановлення таких зборів Кабміном (наприклад, законопроєкт № 3515, у якому є така норма).
Іншої позиції дотримується група народних депутатів України, які подали законопроєкт № 4380 «Про адміністративний збір». Законопроєкт не лише визначає принципи і механізми державної політики у сфері оплати адмінпослуг, а найголовніше - містить перелік усіх базових (найпопулярніших) адмінпослуг, і щодо кожної з них встановлено чіткий розмір плати.
То який підхід варто обрати?
Щоб визначити який спосіб правового врегулювання порядку встановлення адмінзборів кращий, варто розглянути деякі позитивні та негативні аспекти кожного з них.
Встановлення розмірів адмінзборів Кабміном на перший погляд видається досить зручним. Зокрема, для держави. Адже Уряд може оперативно і гнучко їх змінювати залежно від різних соціально-економічних чинників. Також Кабмін менш уразливий до передвиборного популізму, адже йому не потрібно шукати голоси безпосередньо у виборців.
В той же час, такий «ручний» режим встановлення та зміни розмірів адмінзборів несе в собі також і багато ризиків для зловживань. І такі зловживання тривають в Україні десятки років. Так, Кабмін відомий сумнозвісними «переліками послуг», які затверджував своїми постановами. У них нерідко одна адмінпослуга подрібнювалася на кілька окремих з окремою платою. Саме у цих актах досі є «платні консультації» Мін’юсту, впроваджена платність послуги замість впорядкування відносин законом. Цю проблему дещо пригальмував Закон «Про адмінпослуги», згідно якого плата за адмінпослуги має визначатися законом. Однак саме цю норму бажає звести нанівець Мінцифри, повернувши повний карт-бланш Кабміну.
Інша проблема – висока довільність зміни розмірів зборів. Так, прийняття рішень Урядом не є настільки відкритою процедурою, як прийняття законів у Верховній Раді. Уряд може підвищити розміри зборів без зайвих публічних дискусій і належних для того обґрунтувань. Відповідно, і без урахування думки громадян.
Також серед найбільш актуальних нині проблем за встановлення адмінзборів Урядом варто виділити ігнорування інтересів місцевого самоврядування. Сьогодні у органів місцевого самоврядування (ОМС) бракує ресурсів для належного надання адмінпослуг. Це пов’язано з тим, що масові адмінпослуги переважно безкоштовні або плата за них і близько не покриває витрат на їх надання. Наприклад, Декрет про держмито у більшій своїй частині не переглядався з 1993 року. Тому реєстрація шлюбу коштує всього 85 коп. При цьому, міністерствам Кабмін дозволяє заробляти, дбаючи про їх відомчі інтереси. Яскравим прикладом є держпідприємство «Документ» із сфери МВС/ДМС. За оформлення кожного паспортного документу через це ДП, воно незаконно стягує додаткові 400 грн.
Ще одним негативним явищем, що породжує Кабмін є сумнівні «пілотні проєкти» на платній основі. Так, саме підзаконним актом Уряду було впроваджено послугу під назвою «шлюб за добу». Пілот триває вже 4,5 роки, але реєструвати шлюб за добу дозволили лише з залученням державних і комунальних підприємств. І, наприклад, у КП «Готово» найдорожча вартість послуги – 13 тис. грн., найдешевша – понад 6 тис. грн. При цьому до бюджету міста Києва надходять лише 85 коп. І ще заробляє спецфонд Мін’юсту.
Насамкінець варто зазначити, що встановлення адмінзборів підзаконними актами Кабміну вступає у суперечність із нормою статті 92 Конституції України, згідно якої збори мають встановлюватися виключно законом. А отже, це ще один аргумент проти встановлення адмінзборів Урядом.
Варто наголосити, що єдиний закон про адмінзбір буде зручним насамперед для громадян. Так, кожен громадянин зможе його відкрити, знайти потрібну послугу, а разом з нею і її фіксовану вартість. Не потрібно щось вираховувати, шукати коефіцієнти і можливі «сюрпризи». Все що намагатимуться стягнути вище плати зазначеної у законі – незаконно.
Насамкінець варто зазначити, що регулювання розмірів адмінзборів на рівні закону – не буде українським ноу-хау. Це досвід країн країн-членів ЄС. Наприклад, такі закони мають Польща, Чехія, федеральні землі у Німеччині.
Що у підсумку?
Отже, як бачимо більшість аргументів свідчать на перевагу регулювання сфери оплати за адмінпослуги, зокрема, за базові (найпопулярніші) та встановлення зборів за них на рівні єдиного закону. Щонайменше – це прямий рецепт саме для «лікування» українських проблем (зловживання на рівні виконавчої влади, брак ресурсів для ОМС, непрозорість для громадян). Отже, вирішення цього питання має взяти у свої руки Верховна Рада. Законопроєкт № 4380 варто приймати якнайшвидше. Громадяни мають сплачувати прозорі та чітко визначені збори за отримувані ними послуги від держави.
Додактово (див. інфографіку).
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька вчора о 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал вчора о 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков вчора о 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков вчора о 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер вчора о 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 102
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 93
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 92
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" 79
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 14839
-
У Вашингтоні вже розуміють, що не зможуть лише самотужки домогтися миру
Думка 10514
-
Трамп поспішає, бо і допомагає Кремлю, і штовхає його в економічну прірву одночасно
Думка 9423
-
Гормональні підказки після 30: коли втома, дратівливість і зайва вага — це не випадковість
Життя 6958
-
А що ж Україна — де її винагорода за жертви і героїчний спротив
Думка 6685