Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
23.11.2020 13:05

Послуги з ДРАЦС потребують невідкладної децентралізації

Експерт ЦППР з питань публічної адміністрації

Послуги з ДРАЦС досі не передано в повній мірі до місцевого самоврядування. Як наслідок, страждають мешканці сіл, селищ і містечок, що об’єднались у нові громади.

Одним з найбільших досягнень України на ниві реформ є децентралізація. Тобто утворення спроможних суб’єктів місцевого самоврядування (укрупнених територіальних громад) та передача з центру на місця повноважень і ресурсів.

Невід’ємною частиною процесу децентралізації є делегування повноважень з надання адміністративних послуг (реєстрації, дозволи, довідки, витяги тощо) від міністерств та інших ЦОВВ до органів місцевого самоврядування (ОМС). Так, за останні 5 років вже було децентралізовано послуги з реєстрації бізнесу, нерухомості, реєстрації місця проживання. Це суттєво наблизило дані послуги до громадян територіально, зменшило черги, а також знизило корупційні ризики через надання таких послуг у прозорих та інтегрованих офісах ЦНАП. Однак на цьому прогрес з 2016 року спинився. Низка міністерств досі тримають у своїх повноваженнях популярні адміністративні послуги, які вже давно мали би перейти до місцевого самоврядування, в тому числі згідно урядових документів. Зокрема, це послуги з реєстрації актів цивільного стану, реєстрації земельних ділянок, автомобілів та видача водійських посвідчень.

Наразі найбільш критичною є ситуація із реєстрацією актів цивільного стану (ДРАЦС). Так, ці послуги (реєстрація народження, смерті, шлюбу) можуть надавати виконавчі органи місцевих рад сіл, селищ та містечок (колишні міста районного значення). Але у містах обласного значення їх може надавати лише Мін’юст – через свої підрозділи ДРАЦС. Таким чином, коли менші міста, села, селища об’єднуються у територіальні громади з містами обласного значення – вони втрачають повноваження з реєстрації актів цивільного стану. Як наслідок мешканці таких сіл, селищ і містечок, що об’єднались у нові громади відчувають вкрай негативний для себе ефект. Так, наприклад, якщо раніше пересічний мешканець села міг зробити лише два кроки до своєї сільської ради, щоб зареєструвати смерть близької особи або ж шлюб разом з коханою людиною чи народження дитини, то зараз потрібно долати подекуди 30-40 км до адміністративного центру новоутвореної громади, щоб це зробити у підрозділі ДРАЦС Мін’юсту. При цьому, це часто необхідно робити в умовах жахливого транспортного сполучення та карантинних обмежень через епідемію COVID-19.

Також варто нагадати, що відсутність децентралізації послуг з ДРАЦС заважає вводити цю послугу до центрів надання адмінпослуг (ЦНАП). Наразі ЦНАП (колишніх) міст обласного значення можуть це робити лише через спеціальні процедури, що встановлені Мін’юстом. Але механізм надання незручний і для ОМС, і особливо для людей. Адже для людини це все одно означає потребу двох візитів/поїздок у ЦНАП, замість вирішення питання за 15 хвилин в ОМС.

Наразі досить мало центрів впровадили у себе повний пакет послуг з ДРАЦС. Хоча ці послуги дуже тісно пов’язані з іншими адмінпослугами, та потребують надання за принципом життєвої ситуації. Так, наприклад, при реєстрації шлюбу досить часто необхідно водночас замовити новий паспорт через зміну прізвища, змінити реєстрацію місця проживання тощо. За умови децентралізації повноважень, послуги з ДРАЦС швидше з’являться у кожному ЦНАП, а там це все можна було би замовити за один візит.

Натомість Мін’юст останні 3-4 роки більше грався у сумнівні експерименти. Так, підзаконними актами Уряду та цього міністерства було впроваджено так званий «шлюб за добу». При цьому, до жодного закону змін досі не внесено. Хоча закон передбачає 30-денний строк для реєстрації шлюбу з моменту подання заявки. Реєструвати шлюб за добу дозволили лише державним і комунальним підприємствам. Останні, в свою чергу, перетворили цю послугу держави на бізнес. Так, наприклад, КП «Готово» встановлює різні «такси» за реєстрацію шлюбу, залежно від обсягу додаткових послуг (музика, квіти тощо). Найдорожча вартість послуги – 13 тис. грн., найдешевша – понад 6 тис. грн.. При цьому, за реєстрацію шлюбу в неробочий час це підприємство бере ще + 1 196,5 грн. З усієї плати до бюджету надходить лише 85 коп. (що є законним платежем за реєстрацію шлюбу, і звісно потребує актуалізації).

Чимало даремних зусиль і коштів Мін’юсту (за інерцією ще від попереднього міністра) також вкладено у створення вузьковідомчих фронт-офісів «Open space», замість децентралізації повноважень ОМС та інтеграції цих послуг ДРАЦС у ЦНАП.

Проблемну ситуацію у сфері реєстрації актів цивільного стану взялися виправляти народні депутати. Так, у Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт № 4382. Він передбачає повну передачу послуг з ДРАЦС від Мін’юсту до місцевого самоврядування. Таким чином, кожна без винятку громада зможе надавати такі послуги. Вони стануть територіально доступними, комфортними і швидкими кожній людині. Проблему з незаконними платежами, в тому числі у сфері послуг з ДРАЦС, вирішить прийняття іншого законопроєкту – про адміністративний збір (№ 4380). Його також необхідно прийняти якнайшвидше. Отже, наразі все в руках народних обранців.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи