Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
08.10.2019 15:30

Скасування фіктивного підприємництва. Чого чекати бізнесу?

Адвокат, співзасновник компанії "Shablin & Kopchynska"

Держава вже 20 років живе в податковій матриці нереальних (безтоварних) господарських операцій.

«Нереальні» угоди завжди були зручним інструментом тиску на бізнес. Кримінальні провадження за ст. 205 КК України «Фіктивне підприємництво» суттєво допомагали в цьому податківцям. Усі діючі компанії, які мали справи з «фіктарями», моментально потрапляли в поле зору фіскалів. До одних приходили відразу, інших – не чіпали. Чому так? Це запитання до «податкових» богів. 

Фіскали ніколи не намагалися остаточно припинити схему мінімізації податків через використання угод із фіктивними компаніями. Їх місія – безкінечна боротьба.

На це є три причини:

по-перше, «своїм» також необхідно мінімізувати податки, а фіктивні угоди – дуже зручний для цього інструмент;

по-друге, без нереальних господарських операцій не може існувати таке явище, як готівкування;

по-третє, в ідеї позбавлення такого важеля тиску на бізнес багато противників. Указане може приблизити переформування податкової в сервісну службу. А це – страшний сон фіскалів.

Скасування ст. 205 КК України не вирішує жодної з наведених проблем. Навпаки, закладає основу для більших ризиків для бізнесу.

Якщо відкинути юридичні тонкощі, усі способи боротьби фіскалів зі схемами мінімізації податків через використання нереальних господарських операцій поділялись на дві групи.

Перший спосіб. Це визнання угод нереальними за допомогою кримінальних проваджень, порушених за ст. 205 (фіктивне підприємництво) та ст. 212 (ухилення від сплати податків) КК України.

Якщо Ваше підприємство мало відносини з підприємством, щодо якого до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) унесено відомості про відповідне кримінальне провадження, то всі угоди із цим підприємством податківці вважали нереальними.

Але зареєструвати – не означає довести винуватість. Реєструються – тисячами, обвинувальних вироків – десятки.

Водночас не за правилами фіскалів чекати обвинувальних вердиктів. Як тільки з’являлося провадження за ст. 205 КК України щодо «фіктаря», одразу починалися позапланові податкові перевірки всіх «цікавих» компаній із реального сектору економіки (із підсиленням обшуками (з метою «м’якого» тиску та примушення до діалогу)). У підсумку – донарахування податків за всією суворістю закону.

Другий спосіб. Це визнання нереальними господарських операцій, якщо вони підпадають під певні ризики.

Працює це таким чином. Під час перевірки податкова знаходить «сумнівні» договори та аналізує можливості Вашого контрагента (підкреслимо – не Ваші, а Вашого контрагента) виконати його умови. З’ясовує наявність у нього відповідних ресурсів для здійснення операцій (основних фондів, достатньої кількості працівників, ліцензій, сертифікатів, транспортних засобів та інших питань – своєчасності та достовірності податкової звітності тощо).

Боронь боже, якщо Ваш партнер використовує неоформлену працю або техніку, яка не перебуває на балансі.

Вашу необізнаність щодо легальності походження його ресурсів податкова не вважає за суттєвий фактор. На знали – значить, також мінімізатор. У кожному акті вони відстоюють позицію під умовною назвою «Знай свого контрагента, або отримуй донарахування».

Це абсурдно. Об’єктивних критеріїв або якогось державного сервісу перевірки реального контрагента не існує. Є тільки ризики, які податкова визначає для себе у своїх власних листах. А потім сама ними й керується. 

На жаль, доволі часто суди стають на позицію податкової та погоджуються з її висновками та донарахуваннями.

Тепер спрогнозуємо, що буде після скасування ст. 205 КК України.

Раніше, якщо жодна зі сторін угоди не була фігурантом за ст. 205 КК України, суд мав можливість не визнавати цей договір нереальним. Такий аргумент втрачено.

Податкова почне більше використовувати у своїй діяльності власні листи з метою визначення критеріїв нереальних операцій. Їх вони можуть штампувати щодня.

На розгляді Верховної Ради перебувають законодавчі ініціативи лобістів податкової, у яких намагаються проштовхнути закріплений на законодавчому рівні обов’язок платників доводити «ділову мету» угоди. Якщо це вийде… (А це обов’язково вийде, якщо проаналізувати тренд теперішньої влади на загальну фіскалізацію (РРО для всіх та інше)). Це буду страшніше за ст. 205 КК України. Тут жодний платник податків не зможе спати спокійно. Закон – це не листи податкової.

Є декілька позитивних моментів. Тепер ст. 205 КК України не зможуть використовувати для здійснення обшуків. Але… Кримінальний кодекс дуже великий. Стаття для кожного знайдеться.

Окреме спасибі можуть сказати депутатам «готівківці». Скасування ст. 205 КК – це суттєвий плюс для цього бізнесу. Сподіваюся, вони зменшать вартість своїх послуг. Суспільство повинне отримати свої вигоди. Це буде чесно.

Замість резюме

Бізнес завжди буде мінімізувати податкове навантаження. Шляхом глобальної фіскалізації, навіть під виглядом скасування фіктивного підприємництва, цього не виправити. Доки бізнес не відчує, що запорукою успіху є наполеглива праця, новації та натхнення у власній справі, а не близькість до державних фінансів, «правоохоронне» лобі тощо, про добровільну сплату податків треба забути. 

Але не будемо заздрити можновладцям. У державах, де люди ненавидять уряд, а уряд – людей, однаково обтяжливо: як сплачувати, так і стягувати податки.   

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net