Негрошові розрахунки платника єдиного податку, враховуючи позиції податкових органів.
Пункт 291.6 ст. 296 Податкового кодексу України встановив, що платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Інакше кажучи, платники єдиного податку в оплату за товар або надані послуги повинні отримувати лише грошові кошти. І це правило є імперативним. Пропоную детальніше розглянути можливість негрошових розрахунків платника єдиного податку та думки податкових органів з цього приводу.
Про те, що особа має право на відступлення права вимоги нам вказує стаття 512 Цивільного кодексу України, де зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі.
Відповідно до п. 14.1.255 ст. 255 Податкового кодексу України відступлення права вимоги - це операція з переуступлення кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу або без такої.
Постає питання, а чи має право платник єдиного податку передати своє право вимоги новому кредитору?
Так, може, адже зобов`язання щодо форми розрахунків буде дотримано, а має місце лише заміна сторони.
Головне правило, яке не слід забувати – компенсація повинна бути отримана лише грошовими коштами!
Якщо ж мова йде про ситуцію, коли платник єдиного податку відступає своє право отримати товар або послугу, то компенсацію він може отримати у будь-якій формі, оскільки тут мова йде вже про придбання товару або послуги, а не про продаж.
Податкові органи мають різні думки з цього приводу, якби дивно це не звучало.
У листі Державної фіскальної служби України №25434/6/99-99-15-03-01-15 від 27.11.2015 року зазначено «укладення договору переуступки прав вимоги боргу юридичними особами – платниками єдиного податку третьої групи є механізмом розрахунку по правочину купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не у грошовій формі, а отже не дає права суб’єкту господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.»
Але в той же час, маємо протилежну думку у листах №4167/5/99-99-17-02-02-10 від 24.02.2014 року та №17714/10/26-15-12-04-18 від 05.08.2016 року, де думка податкової наступна: «Таким чином, законодавством не передбачено обмежень щодо укладання платником єдиного податку договору відступлення права вимоги, але розрахунки з кредиторами такими платниками можуть здійснюватися лише у грошовій формі.
При цьому, юридичні особи платники єдиного податку повинні:
- дотримуватися обмежень щодо видів діяльності, які визначені п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу та не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;
- здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), у відповідності до п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу;
- не перевищувати обсяг доходу платника єдиного податку, який визначено пп. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу».
2) Внесок до статутного капіталу
Відповідно до норм цивільного та господарського законодавства внесок до статутного капіталу може бути здійснений як грошовими коштами так і іншими матеріальними активами.
У роз’ясненні, що знаходиться в інформаційно-довідковому ресурсі ДФС (ЗІР), в категорії 108.01.02, вказано, що платник єдиного податку третьої групи може бути засновником юридичної особи, а отже нічого страшного у негрошових внесках податкова не бачить. Що ж стосується фізичної особи-підприємця, яка є платником єдиного податку, то тут також однозначна відповідь «так», оскільки фізична особа отримує корпоративні права як громадянин України, а не як суб`єкт господарювання.
3) Електронні гроші
Не дивлячись на те, що у світі спостерігається тенденція розвитку електронних грошей, Україна поки що відстає, і, звісно, позиція фіскальних органів досить специфічна.
Нагадаємо, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» електронні гроші – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі. «Законними» електронними коштами в Україні є МАКСІ, Простір, Глобал Мані та Monexy.
Але НБУ вважає, що навіть «законні» електронні кошти не можна вважать саме грошовими коштами, про що окремо зазначено у листі НБУ №25-109,5294 від -07.02.2014 року, а тому і розрахунки електронними коштами за товар або послуги платникам єдиного податку – табу.
Радимо Вам не порушувати законодавчі норми у сфері розрахунків, адже у випадку їх порушення, до доходу платника єдиного податку, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, застосовується ставка 15%, а також такий платник повинен перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, що настає за звітним періодом, у якому допущено було порушення.
