Скасування рішення податкової про включення до переліку ризикових
Строк звернення до суду про визнання протиправним і скасування рішення податкового органу про включення до переліку ризикових підприємств
Строк звернення до суду про визнання протиправним і скасування рішення податкового органу про включення до переліку ризикових підприємств є важливим оскільки, відповідно до п.п. 3 та 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160,161,172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини 2статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту; прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
Отже, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.
Водночас необхідне звернути увагу, що Верховний Суд в постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 520/3902/2020 (№К/9901/28475/20) зазначив, що строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішень податкового органу про включення до переліку ризикових підприємств, про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною 1статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Правова позиція Верховного Суду в постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 520/3902/2020 полягає перш за все у тому, що у справах цієї категорії застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.
При цьому, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 зазначено, що суди при вирішенні спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 10 листопада 2022 року у справі №990/115/22 зазначила, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
ВИСНОВОК: Отже, частиною четвертою статті 122 КАС України встановлено, що інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Вказана позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду від 11.10.2019 року, викладеною у справі №640/20468/18 та від 16.12.2020 у справі № 520/3902/2020.
- Як правильно скласти заповіт і прийняти спадщину в Україні Тетяна Даниленко вчора о 15:15
- Коли енергії більше немає: як розпізнати вигорання і повернути себе Олександр Скнар вчора о 12:30
- Від небесної війни до суверенного захисту: теологічне обґрунтування права на оборону Микола Ореховський 11.11.2025 18:18
- Як психотерапія топменеджерів впливає на фінансовий успіх компанії Юлія Буневич 11.11.2025 17:28
- Мовчання ягнят Дана Ярова 11.11.2025 16:43
- Мальта: стабільна правова система та податкова модель для розвитку бізнесу Сергій Лисенко 11.11.2025 16:38
- Корупційне правопорушення та правопорушення, пов’язане з корупцією: в чому різниця? Анна Макаренко 11.11.2025 12:43
- Пластичний туризм спокушає бюджетною ціною: які приховані ризики низького прайсу? Дмитро Березовський 11.11.2025 11:17
- Плівки, долари і спроба ліквідації НАБУ: чому система знову атакує незалежних Дана Ярова 10.11.2025 16:59
- Між кордоном і розеткою: як зникають імпортні кіловати та хто платить за простої Ростислав Никітенко 10.11.2025 10:38
- Як увійти у стан потоку: робочий дзен для концентрації та ефективності Олександр Скнар 09.11.2025 12:53
- Тик-тидик кіно.... Володимир Горковенко 08.11.2025 22:26
- Крах інвестицій у віскі-бочки Олександр Черних 08.11.2025 17:42
- Шокуюча правда про зарплату українців Андрій Павловський 08.11.2025 11:54
- П’ять бізнес-змін, що визначають успіх українських компаній сьогодні Максим Ваганов 07.11.2025 17:16
- Крах інвестицій у віскі-бочки 13551
- Як подолати прокрастинацію: 5 психологічних прийомів, що справді працюють 2133
- Шокуюча правда про зарплату українців 420
- Корупційне правопорушення та правопорушення, пов’язане з корупцією: в чому різниця? 228
- Мальта: стабільна правова система та податкова модель для розвитку бізнесу 109
-
Воррен Баффет написав останнього листа акціонерам: йде на пенсію після 60 років на посаді
Бізнес 4051
-
Росія хоче сім областей України, 2026-й буде вирішальним – аналіз Foreign Affairs
3507
-
Норвегія призупинила етичні норми, через які продала акції Caterpillar
Фінанси 3047
-
Російська мова у київських школах: чи треба впадати у відчай
Життя 3014
-
Підозрюваний у справі Міндіча хвалився, що будує 200 вілл на Маврикії
Бізнес 2658
