Визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави

Визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави на прикладі доходів одержаних «відомим нардепом» з оренди «жомової ями»

Законом України від 31 жовтня 2019 року № 263-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» запроваджено інститут визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Згідно із ч. 2 ст. 290 ЦПК України позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави пред’являється щодо:

– активів, набутих після дня набрання чинності Законом України № 263-IX (чинний з 28 листопада 2019 року), якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, але не перевищує межу, встановлену ст. 368-5 КК України;

– активів, набутих після дня набрання чинності Законом України № 263-IX (чинний з 28 листопада 2019 року), якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, а кримінальне провадження за ст. 368-5 КК України, предметом злочину в якому були ці активи, закрите на підставі пунктів 3, 4, 5, 8, 10 ч. 1 ст. 284 КПК України і відповідне рішення набуло статусу остаточного;

– доходів, отриманих від активів, зазначених в абзацах 2 та 3 цієї частини.

(!!!) При цьому, згідно із п. 3 ч. 8 ст. 290 ЦПК України, особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції».

У ст. 291 ЦПК України вказано, що суд визнає необґрунтованими активи, якщо судом на підставі поданих доказів не встановлено, що активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких поданий позов про визнання їх необґрунтованими, були набуті за рахунок законних доходів.

Положеннями ст. 292 ЦПК України встановлено, що активи, визнані судом відповідно до ст. 291 цього Кодексу необґрунтованими, стягуються в дохід держави.

Якщо суд відповідно до ст. 291 цього Кодексу визнає необґрунтованими частину активів, в дохід держави стягується частина активів відповідача, яка визнана необґрунтованою, а у разі неможливості виділення такої частини – її вартість.

Стягнення в дохід держави активів, визнаних судом необґрунтованими, або інших активів відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», крім випадків здійснення такого стягнення в порядку, встановленому Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Постанова Верховного Суду від 27 квітня 2022 року у справі № 991/3401/21 (провадження № 61-18043св21).

ВИСНОВОК: Верховний суд наголошує, що активи, що визнаються судом необґрунтованими, стягуються в дохід держави.

P.s. «Зважаючи на наведене, ОСОБА_1, будучи народним депутатом України, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не маючи права власності на об’єкти оренди та не маючи правомочності щодо володіння, користування та розпорядження ним, уклала із суб’єктом господарювання договір без наміру правомірної передачі нерухомого майна в оренду та з метою отримання грошових коштів, у зв’язку із чим набула у власність необґрунтований актив та дохід від нього у виді комісійних доходів».