Юрисдикція спору Держфінінспекції з (не) підконтрольною організацією
Юрисдикція спору Державної фінансової інспекції про стягнення коштів з непідконтрольної установи
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Для звернення до адміністративного суду суб`єкт владних повноважень, як позивач має відповідати основним умовам, а саме: має бути наділений повноваженнями для звернення до суду, а підстави для звернення мають бути визначені виключно законом із вказівкою на предмет звернення.
07 листопада 2018 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 820/8558/15, провадження № 11-944апп18 (ЄДРСРУ № 77764424) підтвердила раніше висловлену правову позицію стосовно того, що спір про стягнення завданих збитків, звернений до підконтрольної установи, яка не забезпечила виконання вимог органу державного фінансового контролю, є публічно-правовим.
Так як орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначити їх розмір у встановленому законодавством порядку та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Саме така позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2018 року у справі № 826/9672/17, від 29 серпня 2018 року у справі № 816/2394/16, від 3 жовтня 2018 року у справі № 804/8443/16 та від 31 жовтня 2018 року у справі № 806/1828/17.
Між тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 31 березня 2020 року в рамках справи № 2а-1217/10/0270, адміністративне провадження №К/9901/14122/18 (ЄДРСРУ № 88506597) досліджував питання юрисдикції спору Держфінінспекції з не підконтрольною організацією.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, державна контрольно-ревізійна служба має право звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Однак в даній справі суб`єкт владних повноважень заявив позовні вимоги до юридичної особи - Фермерського господарства, яке не є підконтрольною установою, владних управлінських функцій відносно відповідача Контрольно-ревізійне управління не здійснювало, й права позивача на звернення до суду з адміністративним позовом до непідконтрольних йому установ, тобто до суб`єктів господарської діяльності, про стягнення коштів (збитків) закон також не передбачав.
Отже, спір про стягнення завданих збитків звернений до непідконтрольної установи не має ознак публічно-правового характеру, а стосується правових відносин між суб’єктами права.
Тому, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір за позовом суб`єкта владних повноважень - Державної фінансової інспекції про стягнення коштів з непідконтрольної установи не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Саме така правова позиція за аналогічних обставин справи висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 816/2394/16, від 03 квітня 2019 року у справі № 804/13208/15, від 03 липня 2019 року у справі № 826/18840/15. Така позиція є усталеною, на чому наголосила Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 05 березня 2020 року під час повернення даної справи для продовження розгляду до касаційної інстанції.
- Що означає історичне рішення ЄСПЛ у справі «Україна та Нідерланди проти росії» Юлія Овчинникова вчора о 20:59
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський 11.07.2025 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова 11.07.2025 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова 11.07.2025 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
-
Лідер картелю ОПЕК несподівано перевищив квоту з видобутку нафти
Бізнес 13659
-
Україна пропонує Азербайджану зберігати газ у підземних сховищах без податків і зборів
Бізнес 12275
-
Україна за допомогою ЄБРР запустить нову фондову біржу: меморандум
Фінанси 5223
-
Як навчити дитину самостійності та впевненості – прості поради
Життя 4562
-
Як не потрапити в "лапи" газлайтера на етапі знайомства: три фрази, які вони використовують
Життя 4167