Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
23.03.2019 14:22

Особливості (не) прийняття податкової декларації фіскальним органом

Адвокат (судебная защита), магистр права

Особливості (не) прийняття податкової декларації фіскальним органом.

19 березня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 810/110/16, адміністративне провадження №К/9901/24974/18 (ЄДРСРУ 80580344) досліджував питання відносно особливостей прийняття податкової декларації податковим органом.

Суд вказує, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Реалізація цього обов'язку полягає у складенні та оформленні податкової декларації разом із додатками у відповідності до вимог, встановлених Податковим кодексом України до форми та змісту податкової звітності, а також подачі такої звітності до контролюючого органу.

Контролюючий орган зобов'язаний прийняти належним чином оформлену податкову декларацію, відмова у прийнятті декларації можлива виключно у випадку, коли така декларація заповнена з порушенням вимог пункту 48.3 та пункту 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, тобто платником податків не внесено до податкової звітності обов'язкових реквізитів, передбачених згаданими пунктами статті 49 Податкового кодексу України або внесено недостовірні обов'язкові реквізити. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пункт 49.12 статті 49 Податкового кодексу України передбачає, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання, оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

З аналізу положень пунктів 46.1, 46.5 статті 46 Податкового кодексу України, якою визначено значення податкової декларації та компетенцію органу, який встановлює порядок та затверджує форму декларації, який серед іншого зумовив висновок про те, що відповідно до пунктів 48.1- 48.3 статті 48 цього кодексу податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання, а також обов'язкові реквізити, які має містити податкова декларація. 

За приписами пунктів 49.1, 49.2, 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 49.4 статті 49 Податкового кодексу України контролюючим органам заборонено відмовляти у прийнятті податкової декларації з будь-яких причин, не визначених цією статтею, податкова інспекція за місцем обліку платника податків зобов'язана прийняти таку декларацію.

Пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пункту 48.3 та пункту 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації з зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Аналіз наведених норм податкового законодавства зумовлює висновок про те, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію у разі її складання з дотриманням вимог статті 48 Податкового кодексу України, оскільки прийняття податкової звітності є обов'язком контролюючого органу. При цьому, підставою для відмови у прийнятті податкової декларації згідно з пунктом 49.11 статті 49 цього Кодексу є виключно допущення платником податків порушень вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу при її заповненні, тобто відсутність в ній обов'язкових реквізитів.

ВИСНОВОК: Стадія прийняття податкової декларації податковим органом є по суті формальним рівнем податкового контролю, під час якого працівник податкового органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками. При цьому, підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю є такі дефекти її заповнення, які впливають на порядок адміністрування податку.

Аналогічні висновки висвітлені у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року у справі № 805/1005/15-а, адміністративне провадження №К/9901/9564/18 (ЄДРСРУ № 78022869).

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]