Податкова перевірка на підставі постанови слідчого податкової міліції

Прийняття податкового повідомлення – рішення в результаті перевірки проведеної на підставі постанови СЛІДЧОГО податкової міліції: законодавчі передумови та обмеження.

31.01.2018 р. Верховний Суд у складіколегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках провадження №К/9901/8901/18 по справі № 2а/0470/6369/12 (ЄДРСРУ№ 71979170)  прийняв дуже важливу постанову, яка нарешті повинна поставитивсі крапки на «І» у старих «як світ», але актуальних і досі (менезрозуміють ті, хто йде вже по другому колу!!!) податкових спорах.

Фабула справи: ДПІ,керуючись, зокрема, підпунктом 78.1.11 Податкового кодексу України на підставінаказу від січня 2012 року № Х та на виконання постановит.в.о. старшого слідчого податкової міліції Державноїподаткової інстанції в Кіровському районі м. Дніпропетровська про призначенняпозапланової документальної перевірки від… по кримінальній справі № 99116506 (ч.2 ст.205 КК України, підприємство ТОВ«Нанотек», код ЄДРПОУ 36094816) проведеноперевірку ПАТ «ПАСАТ», за результатами якої складено ППР і які,в свою чергу, оскаржуються.

Вказана справа стосується обмежень прийняття органами ДФС податковогоповідомлення-рішення щодо проведеної, на підставі постанови слідчого,податкової перевірки платника податку ЛИШЕ післяотримання відповідного судового рішення в кримінальному провадженні.

Актуальність проблемиполягала в тому, що часто – густо адміністративні суди (зокрема і ВАСУ) уподатковому спорі вказували, що наведене в п. 86.9 ст. 86 ПК України обмеженнящодо прийняття податкового повідомлення-рішення після отримання судового рішенняв кримінальному провадженні стосується лише випадків порушеннякримінального провадження відносно платника податків, щодо якого призначено перевірку. 

Між тим, це суперечило різним позиціям як Вищогоадміністративного суду України так і Верховного суду України, зокрема:

1) «відсутністьвідповідного рішення суду в кримінальній справі не дає підстав органуподаткової служби для прийняття податкового повідомлення-рішення провизначення грошового зобов'язання платнику податків за результатами перевірки,призначеної в рамках кримінальної справи». (Постанова ВСУ від22.03.2016 року по справі № 2а-1670/7873/11 (№в ЄДРСРУ 56847206);

2) «тільки у випадку встановлення факту набрання законної сили рішенняму кримінальній справі, в рамках якої призначалася перевірка позивача,перевірці підлягають висновки акту перевірки щодо допущених позивачемправопорушень». (Ухвала ВАСУ від 14.12.2016 року по справі №2а-6200/11/1470 (№ в ЄДРСРУ 63651190);

3) «оскільки на час прийняття оскаржуваного податковогоповідомлення-рішення буливідсутні обвинувальний вирок, що набрав законної сили, та рішенняпро закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, колегія суддівпогоджується з висновком апеляційного суду про те, таке податковеповідомлення-рішення є протиправним». (ВАСУ від "27" травня2014 р. справа №  К/800/48967/13, ЄДРСРУ№ 39083011);

4) «Системний та буквальний аналіз наведених норм даєпідстави для висновку, що матеріалидокументальної позапланової виїзної перевірки, проведеної на підставі постановислідчого, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішеннялише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, абовинесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючимипідставами» (Постанова ВСУ від 27.01.2015 року по справі №21-494а14 (№ в ЄДРСРУ 42886571) .

Однак, новий Верховний суд чітко вказав, що статтею 78 ПК (тут і надалі в редакції, чиннійна час проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень)визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок. Так, згідноз підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 цієї статті документальна позапланова виїзнаперевірка здійснюється, зокрема, у випадку, коли отримано постанову суду(ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання,слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах,що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 ПК у разі якщо грошовезобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатамиперевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону абозакону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення зарезультатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної силивідповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органудержавної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначивперевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державноїподаткової служби визначається кримінально-процесуальним законом або закономпро оперативно-розшукову діяльність.

Разом з тим, відповідно до положень абзацу першого пункту 58.4статті 58 ПК у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи прозлочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, щонабрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи занереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язанийвизначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами,несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийнятиподаткове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податковихзобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій урозмірах, визначених цим Кодексом.

ВИСНОВОК: Верховний суд вказує, що наведені норми підтверджуютьвисновок, що матеріали документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної на підставіпостанови слідчого, в рамках кримінального провадження поодному платнику податків, можуть бути підставою для прийняття податковогоповідомлення-рішення по іншому платнику податків, лише після винесення судомобвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесеннярішення про закриттякримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Висновок суду про необхідність скасування податковихповідомлень-рішень є обґрунтованим, оскільки оскаржувані акти індивідуальноїдії прийняті до настання обставин, передбачених пунктом 58.4 статті 58 ПКУкраїни.

Аналогічна позиція застосування норм права висловлена і ВерховнимСудом України, зокрема в постанові від 27 січня 2015 року №21-494а14 (реєстраційний номерів Єдиномудержавному реєстрі судових рішень 42886571).