Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
22.07.2017 20:08

Законотворча діяльність Верховної ради: підвідомчість судового спору

Адвокат (судовий захист), магістр права

Підвідомчість судових спорів щодо визнання антиконституційними нормативно-правових актів прийнятих Верховною радою України.

нардеп.jpg

27.06.2017 р. Верховний суд України врамках справи № 21-1441а16 розглядавпровадження стосовно можливості розгляду Вищим адміністративним судом справипро визнання незаконної (неконституційної) постанови Верховної ради України.

Необхідно вказати, що на початку цього року, а саме24.01.2017 р. Верховний суд України розглядаючи справу № 21-2871а16,предметом якої було визнання протиправними дій та бездіяльності, визнаннянезаконною і нечинною постанови ВРУзробив висновок про те, що Вищий адміністративний суд України не уповноваженийрозглядати справи щодо оскарження постанов Верховної Ради України прийняті зпорушенням встановленої Конституцією України процедури її ухвалення, оскількизаконотворча процедура ВРУ не відноситься до владних управлінських функцій.

Разом з тим, під час розгляду даної справи ВСУ підтвердивзазначене та вказав, що акти, прийняті суб’єктами владних повноважень, дії,вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконанняповноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскарженідо суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Дляреалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чибездіяльності вказаних суб’єктів у сфері управлінської діяльності в Україніутворено систему адміністративних судів.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав,свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сферіпублічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органівмісцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів приздійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в томучислі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого,неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина першастатті 2 КАС).

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів не поширюєтьсяна публічно-правові справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного СудуУкраїни.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-якірішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків,коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами Українивстановлено інший порядок судового провадження.

Особливості провадження у справах щодо оскарження, зокрема,актів, дій чи бездіяльності ВРУ встановлені статтею 171КАС, проте правила цієї статті поширюються нарозгляд адміністративних справ щодо законності зазначених у ній актів, а не їхконституційності. 

Поряд із загальними правилами провадження в адміністративнихсправах у суді першої інстанції КАС встановлює певні особливості провадженнядля окремих категорій справ, як-от справ щодо оскарження актів, дій чибездіяльності, зокрема, ВРУ, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищоїкваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до частини першої статті 1711 КАСправила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо актів,дій чи бездіяльності названих вище органів державної влади та інших суб’єктівадміністративних правовідносин (пункт 3 частини першої статті 1711 КАС).Акти, дії чи бездіяльність, зокрема, ВРУ, Президента України, Вищої радиюстиції, а також рішення, дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісіїсуддів України оскаржуються до Вищого адміністративного суду України (частинадруга статті 1711 КАС).

Як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 17жовтня 2002 року № 17-рп/2002, положення статті 75 Основного ЗаконуУкраїни у взаємозв’язку з положеннями статей 5, 76, 85 Конституції Українитреба розуміти так, що ВРУ як орган державної влади є колегіальним органом,який складають чотириста п’ятдесят народних депутатів України.

ВРУ за своєю природою є представницьким органом державноївлади і здійснює законодавчу владу. Визначення ВРУ єдиним органом законодавчоївлади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений прийматизакони.

У Рішенні від 27 березня 2002 року № 7-рп/2002Конституційний Суд України визначив, що за змістом положень статей 85, 91Конституції України ВРУ приймає закони, постанови та інші правові акти. Вони єюридичною формою реалізації повноважень єдиного органу законодавчої влади вУкраїні та відповідно до частини другої статті 147, частини першої статті 150Конституції України є об’єктом судового конституційного контролю. 

Повноваження ВРУ реалізуються спільною діяльністю народнихдепутатів України на засіданнях ВРУ під час її сесій.

У Рішенні від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012Конституційний Суд України, серед іншого, зазначив, що юридичні формиреалізації повноважень ВРУ, Президентом України, Вищою радою юстиції та Вищоюкваліфікаційною комісією суддів України мають важливе значення для держави тасуспільства, стосуються прав і свобод громадян, формування і функціонуваннясуддівського корпусу.

Приймати ж рішення та давати висновки у справах щодо конституційностізаконів та інших правових актів ВРУ уповноважений відповідно до статті150 Конституції України та статті 13Закону України від 16 жовтня 1996 року№ 422/96-ВР «Про Конституційний Суд України» лише КонституційнийСуд України.

Відповідно до статті 15 цього Закону підставами дляприйняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності правовихактів повністю чи в їх окремих частинах є: невідповідність Конституції України;порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухваленняабо набрання ними чинності; перевищення конституційних повноважень при їхприйнятті.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-якірішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків,коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами Українивстановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті2 КАС). Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюєтьсяюрисдикція адміністративних судів, визначено в частині третій статті 17 КАС, асаме на справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; якіналежить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладенняадміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту(положення) об’єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності абовиключної компетенції (пункти 1–4 зазначеної частини).

З наведеного випливає, що КАС регламентує порядок розглядуне всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійсненнясуб’єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд якихбезпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Непоширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають іншихюрисдикційних форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним СудомУкраїни у постановах від 13 квітня, 15 червня та 15 листопада 2016 року (справи №№21-224а16, 21-1945а16 та 21-3353а16,відповідно).

 


Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи