Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
29.05.2017 16:45

Огляд житла чи іншого володіння особи за добровільною згодою власника

Адвокат (судебная защита), магистр права

Не допускається незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи за будь-яких обставин, а також із метою обшуку, огляду, виїмки та зняття інформації.

налог босс.jpg

18 травня 2017 року Судова палата укримінальних справах Верховного Суду України розглядаючи справу  №5-29кс(15)17   задовольнила клопотання заступника Генерального прокурораУкраїни та закрила провадження зайого заявою у зв’язку з відкликанням щодонеоднакове застосування норми статті 233 КПК відносно обов’язковості одержанняслідчим, прокурором ухвали слідчого судді про дозвіл на огляд житла чи іншоговолодіння особи, після здійснення таких дій за добровільною згодою власникацього житла.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК Українислідчий, прокурор має праводо постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володінняособи лише у невідкладних випадках, пов’язанихіз врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб,які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий запогодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дійзвернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддярозглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу («Обшук»),перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення дожитла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.

Разом з тим, згідно з частиною першоюст. 233 КПК ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи збудь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє,або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиноютретьою цієї статті.

Під іншим володінням особирозуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чиприміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншогопризначення тощо, які знаходяться у володінні особи   (частина друга ст. 233 КПК).

Аналогічне твердження міститься улисті Міністерства юстиції України від 31.07.2013 р. за № 423-0-2-13/11 «Щодонадання роз'яснення терміна "інше володіння особи"».

Між тим, Вищий спеціалізований судУкраїни з розгляду цивільних і кримінальних справ 21 жовтня 2015 р. розглядаючисправу  № 5-1944км15 ,ЄДРСРУ № 52933925 дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 237 КПК з метоювиявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінальногоправопорушення слідчий проводить огляд приміщення, що здійснюється згідно зправилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володінняособи.

Відповідно до ст. 234 КПК обшукпроводиться на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чиіншого володіння особи за результатами розгляду відповідного клопотанняслідчого, погодженого з прокурором, або прокурора.

ВАЖЛИВО:   Посилання прокурора на можливість проведення огляду зазгодою  власника житла згідно з положеннями ч. 1 ст. 233 КПК єбезпідставним, оскільки  ця  норма  закону  не регламентує  проведення  огляду  житла,    австановлює винятки із загального правила (недоторканність житла та іншоговолодіння особи) - можливість проникнення в житло тільки на підставі ухвали слідчого судді  чи  за  добровільною згодою особи, яканим  володіє, або у невідкладних випадках, зазначених у ч. 3 ст. 233 цьогоКодексу.

Крім того, ч. 3 ст. 233 КПКпередбачає  обов'язок прокурора,  слідчого за погодженням із прокурором невідкладно післяздійснення таких дій  звернутися  з  клопотанням про проведення  обшуку до слідчого  судді, який  здійснює наступнийсудовий контроль, у тому числі і матеріалам, якими обґрунтовується  необхідність  проведення  обшуку.

Отже, кримінальний процесуальнийзакон зобов'язує працівників правоохоронних органів перед початком проведенняогляду житла (як слідчої дії) пред'являти ухвалу слідчого судді про дозвіл напроведення такого огляду.

Слід звернути увагу й на те, що в ст.30 Конституції, а також у ст. 13 КПК України йдеться про три заборони: 1) недопускається незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи; 2) недопускається в них незаконний огляд; 3) не допускається в них незаконний обшукінакше як за вмотивованим рішенням суду. Крім того, виходячи з вимог статей 31та 32 Конституції,  не допускається незаконне проникнення до житла чи доіншого володіння особи з метою: 1) виїмки; 2) зняття інформації з каналівзв’язку; 3) застосування інших технічних засобів отримання інформації.

Таким чином, не допускаєтьсянезаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи за будь-якихобставин, а також із метою обшуку, огляду, виїмки та зняття інформації (Вісник Верховного суду України № 9(49) «Про недоторканнiсть житла та iншого володiння особи як засадукримiнального судочинства»).

Відповідно до рішення КонституційногоСуду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими івикористовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані,одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпеченняправ і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухваленнязаконного і справедливого рішення у справі.

В свою чергу п.1 ч. 2 ст. 87 КПКУкраїни («Недопустимістьдоказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини» ) передбачає що суд зобов'язаний визнати істотнимипорушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема здійснення процесуальних дій,які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або зпорушенням його суттєвих умов.


Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net