Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
01.05.2017 08:17

Позика: форма договору, порядок передачі коштів, виплати процентів

Адвокат (судебная защита), магистр права

Судова практика Верховного суду України стосовно оформлення договору позики, порядку передачі грошей (предметів), виплати процентів та відповідальності боржників у разі неповернення (не своєчасного повернення) предмету позики.

займ 1.jpg

Відповідно до статті 1046 ЦКУкраїни за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власністьдругій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку жсуму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду татакої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або іншихречей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що задоговором позики на позичальникові лежить обов’язок повернути суму позики устрок та в порядку, що передбачені договором.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України напідтвердження укладення договору позики та його умов може бути представленарозписка позичальникаабо інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеноїгрошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є діяособи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав таобов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми(договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦКУкраїни (у редакції, чинній на час укладення договору позики) правочинвважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований водному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаниййого стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписуєтьсяособами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, закономабо іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

У постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013року суд виклав правовий висновок про те, що письмова форма договору позикивнаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору,але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Аналогічна правова позиція підтверджена ПостановоюВерховного суду України від 24.02.2016 року по справі № 6-50цс16 .

ВАЖЛИВО:  За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштівє документом, який  видає боржник кредитору за договором позики, підтверджуючияк його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання відкредитора певної грошової суми або речей.

Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики,суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а такожнадавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів –робити відповідні правові висновки (правовапозиція Верховного суду України від 12.04.2017 р. у справі  № 6-487цс17 )

Між тим статтею 536 ЦК України встановлено, що закористування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти,якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмірпроцентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором,законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики,якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержанняпроцентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмірпроцентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банкуУкраїни.

19.10.2016 р. Верховний суд України розглядаючи справу № 6-2129цс16   підвів підсумок відповідальності боржника передкредитором, в разі несвоєчасного повернення позики та конкретизував складовійого боргу.

Так частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, щоякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатитигрошову суму відповідно до статті 625  цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник,який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредиторазобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляціїза весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ВАЖЛИВО:   Отже, у разі неповерненняпозичальником суми позики своєчасно його борг складатиме:

1. суму позики з урахування встановленого індексу інфляціїза весь час прострочення грошового зобов'язання;

2. проценти за позикою, якщо інше не встановлено договоромабо законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУза весь строк користування позиченими коштами (правовапозиція Верховного суду України від 07 вересня 2016 р. у справі за  № 6-1412цс16 ) ;

3. три проценти річних від простроченої суми, якщо іншийрозмір не встановлено договором або законом.

При цьому індекс інфляції, 3% річних від простроченої суми(стаття 625 ЦК України) та проценти за позикою (стаття 1048 ЦК України)підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу.

Разом з цим, відповідно до правової позиції Верховного суду України висловленій у постанові від 30 травня 2012 року справа № 6-48цс12   в разіякщо спір виник між фізичними особами про стягнення боргу за договором позики,то право позикодавця, який не є ні юридичною особою, ні суб’єктомпідприємницької діяльності, які відповідно до Закону України «Про фінансовіпослуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають правоздійснювати діяльність з надання фінансових послуг, на отримання відпозичальника обумовлених договором позики процентів за користування грошимарегулюється ст. ст. 1046–1048 ЦК України, а не вказаним вище Законом.

ВИСНОВОК:   З урахуванням викладеного потрібно наголосити, що припередачі грошових коштів в борг можна піти двома шляхами:

1) Укласти ПИСЬМОВИЙ договір позики, вказавши у ньому, щопідставою для його підписання є факт передачі обумовлених коштів у позику;

2) Скласти розписку про виконання умов договору позики, вчастині передачі позичальнику грошових коштів за договором позики на конкретновизначений термін.

Крім усього вищевикладеного, в договорі позики необхідночітко прописати всі реквізити сторін (ПІБ, ІДН, місце реєстрації / проживаннякредитора і боржника, паспортні дані сторін, контактні телефони, електроннупошту і.т.д.).

Слід також пам'ятати, що необхідно чітко (з розшифровкою)прописувати предмет позики - якщо це грошова валюта, то вказати якої країни,наприклад долари США, Канади або Австралії, тому що чітко не охарактеризувавшипредмет договору можна недоотримати суму боргу, а якщо це річ - вказати їїхарактеристики, стан, грошову вартість (можна її сфотографувати).

В противному випадку, доведеться отримувати від боржниканалежні та допустимі докази, які можуть бути використані у суді: листи,розписки, e-mail повідомлення, висновки та/або витяги по кримінальномупровадженню (належним чином оформлені) і.т.і.

 

P.s.висновок працівника правоохоронного органу, зроблений на підставі відповіднихпояснень боржника івідібраних в рамках кримінального провадження про отримання грошей в борг,не завжди є належним та допустимим доказом у суді (постанова Верховного судуУкраїни від 08 червня 2016 р. у справі  №6-1103цс16 )

 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net