Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
25.03.2017 09:30

Нововиявлені обставини, як підстава для перегляду судового рішення

Адвокат (судовий захист), магістр права

13.03.2017 р. Верховний суд України розглядаючи справу № 3-1629гс16 дослідив питання щодо умов перегляду рішень судів розглянутих за нововиявленими обставинами.

sud 2.jpg

13.03.2017 р. Верховний суд Українирозглядаючи справу №3-1629гс16 дослідивпитання щодо умов перегляду рішень судів розглянутих за нововиявленимиобставинами.

Нововиявленіобставини засвоєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядкуспростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставинимають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними ідопустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, якаґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судому процесі розгляду справи (п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 17 «Продеякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленимиобставинами»).

(!!!)Таким чином і з огляду на вищевикладене не можуть вважатися нововиявленимиобставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно поданісторонами, оскільки до нововиявлених обставин можуть бути віднесеніматеріально-правові факти, що були наявні на час розгляду справи, але не були іне могли бути відомими заявнику, на яких ґрунтуються вимоги і запереченнясторін або які мають значення для правильного вирішення спору.

Аналогічнуправову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 16.09.2014 зісправи №3-108гс14: «До нововиявлених обставин можуть бути віднесеніматеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, атакож інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розглядусправи та те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розглядусправи».

ВАЖЛИВО: Неможе вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тихдоказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.

Зазмістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист праві свобод у судовому порядку.

Водночас,статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згодана обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національногозаконодавства України.

Нарозширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Провиконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист правлюдини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини якджерело права.

Пунктомпершим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі– Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічнийрозгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом,встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язківцивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого протинього кримінального обвинувачення.

Європейськийсуд з прав людини у справі «Устименко проти України» (заява№ 32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантованепунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі ПреамбулиКонвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільноюспадщиною Високих Договірних Сторін.

Європейськийсуд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренкоі Стригун проти України» від20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза«встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування«суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже,процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повиннівідповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України тамають бути збалансовані з реальністю правового захисту та ефективністю рішеньсудів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципуверховенства права.

Верховнийсуд України вказав, що всупереч наведеним вимогам закону, суд касаційноїінстанції у справі, що розглядається, не встановивши процесуальних порушень,допущених апеляційним судом при перегляді за новововиявленими обставинамисудових рішень, додатково дослідив і перевіривдокази на предмет наявності нововиявлених обставин, а також надав нову правовуоцінку цим обставинам, кваліфікувавши їх як нововиявлені.

Такимчином фактично вийшовза межі своїх повноважень і порушив наведені вище норми процесуального права,тобто діяв не як суд встановлений законом.

Відноснопрактики ЄСПЛ, то необхідно також зауважити, що у  п. 42 справа «Желтяков протиУкраїни» (заява№ 4994/04)  Суд вказує, що право на справедливий розгляд судом,гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контекстіПреамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права якчастину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектівверховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає,щоб, колисуди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску протиРумунії» (Brumarescuv. Romania),  №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Більшетого, як зазначив Європейський суд з прав людини - повага до принципуверховенства права та поняття справедливого судового розгляду вимагає, щоб усіпідстави застосування зворотної сили закону аналізувалися з особливою пильністю(рішенняЄСПЛ  усправі Zielinski and Pradal & Gonzalez andOthers v. France).

ВИСНОВОК: Виходячизправозастосовноїсудовоїпрактикивбачається, щонеобхіднимиознакамиіснуваннянововиявленихобставинєодночаснанаявністьтрьохумов: 1) їхіснуванняначасрозглядусправи; 2) ціобставининемоглибутивідомізаявниковіначасрозглядусправи; 3) істотністьданихобставиндлярозглядусправи, тобтоколиврахуванняїхсудоммалобнаслідкомприйняттяіншогосудовогорішення, ніжте, якебулоприйняте.

Більшетого, потрібно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) інового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такимиобставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, актитощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Разомз цим, виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бутипідставою для зміни або скасування судового рішення.


Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи