Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
16.01.2017 20:25

Захист права власності: витребування майна у добросовісного набувача

Адвокат (судебная защита), магистр права

Як захистити право власності? До кого звертатися з позовом, якщо нерухомість перепродана декілька разів? Який предмет позовної заяви та кого вважати відповідачем? Компенсація шкоди? «Добросовісний набувач»?

Право власності.jpg

21 грудня 2016 року Верховним судом України у справі № 6-2233цс16досліджувалось наступне питання: «Чи має право власник нерухомості, позбавлений останньоїна підставі судового рішення, яке в подальшому було скасовано, витребувати цемайно у добросовісного набувача на підставі статті 388 ЦК України?».

Судові рішення з приводунеоднакового застосування норм матеріального права: р ішення Верховного Суду України від19 січня 2011 року, ухвала ВССУ від 13 липня 2016 року, постанова ВГСУ від 8квітня 2010 року, постанови ВСУ  від 3 жовтня 2011 року (справа №3-98гс11), 13 лютого 2013 (справа № 6-174цс12), 17 грудня 2014 року (справа №6-143цс14), 24 червня 2015 року (справа № 6-251цс15), 16 вересня 2015 (справа №6-1203цс15), 18 листопада 2015 року (справа № 6-1884цс15) та 2 березня 2016року (справ № 6-3090цс16).

Спираючись на нижчевикладенеВСУ зробив ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК.

Нагадаю,  що згідно зч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права,викладені у постановах ВерховногоСуду України, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльностінормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Також слід вказати, щопредмет дослідження абсолютно не новий, і Верховний Суд України розглядаючисправи  від 21.11.2012 року № 6-136цс12 (№ вЄДРСРУ 27760566), від 02 вересня 2015 р. у справі 6-1168цс15 (№ в ЄДРСРУ50287777) та 02.11.2016 р. № 6-2161цс16 , вже робив відповідний аналіз …

Однак, вирішуючи питання проусунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції нормматеріального права, cудові палати у цивільних та господарських справахВерховного Суду України виходив з такого.

Відповідно до закріпленого встатті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене правовитребувати майно із чужого незаконного володіння.

ВАЖЛИВО:   Витребування майна шляхомвіндикації застосовуєтьсядо відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником іволодільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця нена підставі укладеного з власником договору.

Віндикація  (від лат. Vindicatio захист)  –витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого не власника.

Віндикація  — це передбачений законом основнийречово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чиособи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає увідновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об’єктаправа власності у володіння власника (титульного володільця) з метоювідновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.(Романюк Я.М., Голова Верховного суду України, Вісник ВСУ № 9(169)’2014) .

Майно може бути витребувановід особи,  яка не є стороною   недійсного правочину,  шляхом  подання  віндикаційного позову, зокрема  від  добросовісного  набувача   -  з   підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК (ч. 3 п. 10Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розглядуцивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Добросовісний набувач   — набувач, який не знав і не повинен був знати, що майно придбане в особи,яка не мала права його відчужувати.

Необхідно також враховуватиі судову практику, яка склалася при вирішенні даної категорії правових спорів,зокрема на рішення Верховного суду України по справі   № 6-327цс15 від 23.12.2015 р. (№ вЄДРСРУ 55159817) ,  яке передбачає, що виходячи зположень закону право витребуватимайно із чужого незаконного володіння маєлише власник цього майна.

При цьому норма частинипершої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову проповернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було внаступному набувачем відчужене третій особі, оскільки надає право поверненнямайна лише стороні правочину, який визнано недійсним.

Право власника навитребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першоїстатті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з йоговолодіння. Ця нормапередбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право навитребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав євибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не зїхньої волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 ЦКУкраїни випадки витребування майна власником від добросовісного набувачаобмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи,якій він передав майно, поза їх волею.

ВАЖЛИВО:   Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлюєвитребування майна від добросовісного набувача.

Положення статті 388 ЦКУкраїни застосовується як підстава позову про повернення майна віддобросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якійвін передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третійособі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичнихвідносин.

У разі встановлення щовідповідач є добросовісним набувачем суд повинен установити, чи вибуло майно зволодіння власника поза його волею або було продане в порядку виконання судовихрішень. Така сама правова позиція міститься в постанові колегії суддів судовоїпалати у цивільних справах  Верховного суду України №6-53цс12 (№ в ЄДРСРУ 27595059).

ВИСНОВОК:   Вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленогощодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло зволодіння власника поза його волею.

ПРАВИЛО:   Якщо майно передане власником за правочином, який є нікчемним абооспорюваним, то позов про визнання правочину недійсним та (або) про застосуваннянаслідків недійсності правочину має пред’являтися тоді, коли майно залишаєтьсяу набувача.   Тобто якщо вчинений одинправочин і повернути майно можна шляхом застосування реституції, то ефективнимспособом захисту буде визнання правочину недійсним. Якщо ж набувач, який набувмайно за недійсним правочином, надалі відчужив таке майно іншій особі, потрібнозвертатися з віндикаційним позовом.

Якщо після укладеннянедійсного правочину було укладено ще декілька, то вбачається правильнимвизнавати недійсними не всі правочини, а лише перший і заявляти позов провитребування майна в останнього набувача.

У разі задоволеннявіндикаційного позову суд повинен вирішити питання про відшкодуваннядобросовісному набувачеві понесених ним витрат на придбання майна. Такі витратимає бути стягнено зі сторони, яка отримала кошти за недійсним правочином, або зособи, яка є винною в недійсності правочину.

Необхідно підкреслити, щоВерховний суд України неодноразово вказував, що розглядаючи такі спорисудамслід встановити дійсного власника майна, для чого необхідно дослідити всідокази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, зурахуванням рівності прав сторін щодо надання доказів та їх дослідження, прицьому суди не повинні надавати перевагу одним доказам над іншими.

P.s.  Згідно ч. 5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів суд має право відступити відправової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночаснимнаведенням відповідних мотивів.

P.s.s. В Верховній РадіУкраїни досі залишається не розглянутим законопроект Сергія Власенко «Провнесення змін до деяких законодавчих актів України щодо започаткування реальноїреформи судової гілки влади» № 5136 щодо обов’язковості врахування судаминижчої інстанції правових позицій Верховного суду України, однак з правомвибору та обґрунтуванням конкретної правової позиції у разі їхбагатоманітності.

 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net