Нововиявлені обставини & новий доказ: відмінність правозастосування
Чи є тотожними поняттями - нововиявлені обставини (як факт) і новий доказ (як підтвердження факту)?
Нововиявлені обставини – це юридичні факти, які мають істотне значення для розглядусправи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомізаявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішеннямзаконної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (п. 3 Постанови № 4 Пленуму ВССУ від30.03.2012 р. «Про застосування цивільного процесуального законодавства приперегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами»).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленомупорядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ціобставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними ідопустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, якаґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судому процесі розгляду справи (п. 2 Постанови ПленумуВищого господарського суду України від 26.12.2011 N 17 «Про деякі питанняпрактики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами»).
В свою чергу ПленумВерховного Суду України у постанові від 27.02.81 р. № 1 «Про практику переглядусудами у зв'язку з нововиявленим обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрализаконної сили» із змінами, внесеними згідно з Постановою ПленумуВерховного Суду України № 15 від 25.05.1998 р., надав судам роз’яснення зметою усунення недоліків, що мають місце в судовій практиці, і забезпеченняоднакового й правильного застосування судами чинного законодавства при розглядізаяв про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Таким чином і з оглядуна вищевикладене не можуть вважатисянововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не булисвоєчасно подані сторонами, оскільки до нововиявлених обставин можуть бутивіднесені матеріально-правові факти, що були наявні на час розгляду справи, алене були і не могли бути відомими заявнику, на яких ґрунтуютьсявимоги і заперечення сторін або які мають значення для правильного вирішенняспору.
Аналогічну правовупозицію викладено в постанові Верховного Суду України від 16.09.2014 зі справи№ 3-108гс14: «До нововиявлених обставин можуть бути віднесеніматеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, атакож інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розглядусправи та те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розглядусправи».
ВАЖЛИВО: Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується напереоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.
Перегляд судових рішеньу зв’язку з нововиявленими обставинами врегульовано статтями 361–365 Цивільногопроцесуального кодексу України, статтями 112–114 Господарського процесуальногокодексу України, статтями 245–253 КАС України. Необхідно зазначити, щозаконодавець уніфікував засади процесуального порядку перегляду судових рішеньза нововиявленими обставинами у перерахованих видах судочинства. Значновідрізняється лише правова регламентація провадження за нововиявленимиобставинами у кримінальному процесі (статті 459–467 Кримінального процесуальногокодексу України).
Разом з тим такийперегляд судових рішень повинен відбуватися з урахуванням загальних принципівздійснення правосуддя, зокрема тих, на обов’язкове дотримання яких звертаєувагу Європейський суд з прав людини та які випливають зі змісту положеньКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 14Міжнародного пакту про громадянські й політичні права.
Відносно практики ЄСПЛ,то необхідно зауважити, що у п. 42 справа «Желтяков проти України» (заява№ 4994/04) Суд вказує, що право на справедливий розгляд судом,гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контекстіПреамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права якчастину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектівверховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, колисуди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див.рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), №28342/95, п.61, ECHR1999-VII).
Більше того, як зазначивЄвропейський суд з прав людини - повага до принципу верховенства права тапоняття справедливого судового розгляду вимагає, щоб усі підстави застосуваннязворотної сили закону аналізувалися з особливою пильністю (рішенняЄСПЛ усправі Zielinski and Pradal & Gonzalez and Others v. France).
Однак, яквбачаєтьсяізрішенняЄвропейськогоСудузправлюдини від 18 листопада 2004 рокуусправі «ПравєднаяпротиРосії» (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, пп. 27–28, тарішеннявід 6 грудня 2005 рокуусправі «ПоповпротиМолдови» № 2 (Popov v.Moldova № 2),заява № 19960/04, п. 46). процедураскасуванняостаточногосудовогорішенняузв'язкузнововиявленимиобставинамипередбачає,щоіснуєдоказ, якийранішенемігбутидоступний,однаквінмігбипризвестидоіншогорезультатусудовогорозгляду.
Згідно ж із статтею 17Закону України "Про виконання рішень та застосування практикиЄвропейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справпрактику Європейського суду з прав людини як джерело права.
ВИСНОВОК: Виходячи з правозастосовної судової практики вбачається, щонеобхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявністьтрьох умов: 1) їх існування на час розгляду справи; 2) ці обставини не моглибути відомі заявникові на час розгляду справи; 3) істотність даних обставин длярозгляду справи, тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняттяіншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.
Більше того, потрібночітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (якпідтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами поданіучасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєюправовою природою є саме новими доказами.
Разом з цим, виникненнянових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою длязміни або скасування судового рішення.
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз вчора о 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов вчора о 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв 19.11.2024 17:55
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні Дмитро Салімонов 19.11.2024 14:12
- Українські діти війни: більше 10 років російської агресії, 1000 днів незламності Юрій Гусєв 19.11.2024 12:16
-
Головний прапор країни приспустили: яка причина
Життя 71061
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 67983
-
Ми втрачаємо покоління інженерів і програмістів. Як математика впливає на майбутнє України
11525
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 9324
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 9025